(пл), (бг) ■ ПОДІЇ ■ №9, 2015-03-01
Згідно з Указом Президента України, 20 лютого є Днем пам’яті героїв Небесної сотні. У першу річницю перемоги Революції гідності, пам’ять жертв Майдану та війни на сході України вшановано не лише над Дніпром, але теж у Польщі.
Київ та Харків
У Києві 22 лютого, в першу річницю революції на майдані Незалежності, відбувся марш, в якому взяло участь кілька тисяч людей. Київський марш повів Петро Порошенко, а президентові України товаришували голова Європейської Ради і президенти Польщі, Литви, Німеччини, Молдови, Словаччини та Грузії. Присутні в такий спосіб ушанували пам’ять героїв Небесної сотні, яких убито під час минулорічної революції. Для Києва дуже важливими були слова президента Польщі, який висловився у справі озброєння України.
– Польща приймає в цьому питанні однозначну позицію: не маємо наміру і не будемо декларувати того, що Україні не можна продавати зброї. Однак хочемо пригадати, що деякі західні держави, на жаль, таку декларацію вже склали, – говорив на прес-конференції в Києві Броніслав Коморовський. Одночасно президент Польщі підкреслив, що «конфлікт не можна розв’язати лише шляхом збройного протистояння».
Подібний марш відбувся й у Харкові. На жаль, його припинено через терористичний акт. Вибух на мітинґу за єдність України вбив трьох його учасників, а близько 15 осіб було поранених. Служба безпеки України ще цього самого дня затримала підозрілих у причетності до підготовки та здійснення вибуху в Харкові.
– Це громадяни України, котрі відбули вишкіл та отримали зброю в російському Бєлґороді. Призналися, що готували ще дві інші атаки, в тому числі в торговельному центрі, – повідомило СБУ.
Через теракт на мирній акції в місті введено найвищий рівень терористичної загрози і проводять там антитерористичну акцію.
Варшава
У костелі отців домініканців на вул. Фрета, 10 у Варшаві до 1 березня можна оглянути виставку ікон «Молитва за Україну». Вона стала частиною циклу молитов за жертви Майдану, який розпочався у столиці Польщі 17 лютого. Сама виставка виникла минулого року в Києві і була присвячена трагічним подіям у Києві. Її ініціатором був православний священик Сергій Дмитрієв. Ікони після презентації у Варшаві мають бути передані до польських лікарень, у яких ліковано поранених з Майдану, та зараз лікуються постраждалі внаслідок війни в Україні.
Під час молитви за мир і спокій в Україні, а також в інтенції братерства між поляками та українцями, 17 лютого в костелі о. домініканців православний духівник о. С. Дмитрієв дякував Польщі за підтримку.
– Дякуємо полякам за всі молитви і допомогу, – говорив у костелі о. Сергій.
У літургії про милосердя для України та панахиді за померлих на Майдані й на сході України брало участь кілька сотень людей.
За словами архиєпископа Української православної церкви Київського патріархату Іларіона, який очолив панахиду, винною факту війни в державі є теж сама Церква.
– Навіть наш патрицій Філарет говорить, що якби в Україні була одна православна церква, то не мали б ми тепер поділу і війни в державі, – сказав архиєпископ, який звернув увагу на те, що Московський патріархат утрачає своїх вірних.
«За останній рік уже близько 50 парафій перейшло з-під юрисдикції Православної церкви Московського патріархату під юрисдикцією Київського патріархату. Це відбувається, бо самі парафіяни переконалися в позиції Церкви Московського патріархату до деяких справ. Усе почалося з Майдану. Там на молитву вийшли священики всіх конфесій, крім Московського патріархату. Сьогодні є приклади, що православні священики УПЦ Мп відмовляються хоронити загиблих українських воїнів. Наш патріархат займає зовсім іншу позицію. Наші парафії підтримують українську армію збірками харчів, одягу тощо», – пояснював у Варшаві архиєпископ УПЦ Кп.
Прикладом відходу від Православної церкви Московського патріархату є згаданий о. С. Дмитрієв. Разом зі своєю парафією Святої Великомучениці Варвари м. Херсона УПЦ Мп він 2014 р. перейшов до УПЦ Кп.
– Коли у Херсоні повстав Євромайдан, я взяв український прапор і пішов туди. Вже через дві години до мене подзвонили, чому я там знаходжуся. Московський патріархат має систему, в якій парафіянин не має вільної волі, – зазначив о. Сергій.
Елементом відзначення річниці Майдану в столиці Польщі можна теж назвати відкриту 20 лютого виставку фотографій «Майдан». На ній побачимо фотографії, які під час минулорічної революції робили польські журналісти. Ця виставка, яку відкрив президент Коморовський, розміщена перед палацом президента.
Присутній на відкритті посол України в Польщі Андрій Дещиця відзначив, що рік тому на Майдані українці відчували вагому підтримку Польщі:
– На Майдані були польські прапори, польські пісні, польські журналісти. Зараз ця підтримка нам ще більше потрібна. Рік тому вона була важлива у боротьбі за демократію і гідність. Тепер така підтримка необхідна в боротьбі за українську незалежність та проти російської аґресії, – говорив посол України.
Цього ж дня ввечері українці, поляки, білоруси, які живуть у столиці, вшанували біля Посольства України у Варшаві пам’ять жертв Революції гідності. Жителі міста прийшли помолитися, запалити лампадки та покласти квіти під дошкою пам’яті героїв Небесної сотні.
Відзначення річниці подій на Майдані завершила у греко-католицькому храмі отців василіан екуменічна молитва в інтенції жертв трагічних подій в Україні. (пл)
Перемишль
Ушанування пам’яті жертв Майдану відбулося в Народному домі в Перемишлі. Організаторками були Марія Фіцак та Анна Стабішевська, які підготували програму і виготовили спеціальний пісенник. Саме пісня та поезія відігравала головну роль у вечорниці 21 лютого. Тон задав Андрій Чорний віршем «Ода до пісні» поета-усусуса Романа Купчинського. Стрілецькі пісні Українських січових стрільців переважали в решті вечора, замінюючись з піснями повстанців УПА. Усі вони є надалі символами опору проти насильства, про що говорила інша декламаторка, Ірина Стабішевська. На вагу духовного опору звернув увагу Юрій Левосюк, декламуючи Франкового «Каменяра». Прибула на зустріч також молодь зі школи ім. отця Шашкевича. Завдяки цьому можна було почути пісні у виконанні молодіжного гурту «Крайка». Більшу частину пісень виконували всі присутні в залі, оскільки ці пісні становлять ту частину загальноукраїнської національної традиції, до якої прямо причетні перемишляни.
В неділю у греко-католицькому соборі Святого Івана Хрестителя парох о. Богдан Круба відслужив панахиду на упокій душі жертв Майдану й тих, хто нині кладе життя за волю України. Прозвучали пісні у виконанні хорів ім. о. Михайла Вербицького та «Намисто», а відтак присутні на чолі з митрополитом Іваном Мартиняком пішли до пам’ятника жертвам Голодомору, де запалили пропам’ятні лампадки. (бг)
