РІЗДВЯНІ традиції – це історія українського народу

Степан МігусПОДІЇ2010-01-28

І Реґіональний огляд вертепів, колядок і щедрівок у Венґожеві

Бартошиці заколядували у Венґожеві на славу. Два з посеред чотирьох бартошицьких колективів – учасників І Реґіонального огляду вертепів, колядок і щедрівок, здобули обидві головні нагороди: це вокальний ансамбль “Сонечко” та гурт “Дар любові” з Комплексу шкіл з українською мовою навчання. Перший підготувала вчителька Наталія Шелест, а другий – с. Франциска-Ореста Саламашек.

{mosimage}

– Різдвяні традиції, колядки, щедрівки, вертепи – це не лише збереження культури, – говорив парох греко- католицької церкви у Венґожеві, декан, синкел о. Дмитро Гарасим. – Людина хоче своєю участю в дійстві висловити віру в Ісуса. Вертепи, коляди, щедрівки та різдвяні традиції зберігають також усю історію українського народу, завдяки чому молоді люди вивчають її активним чином, зберігаючи для прийдешніх поколінь.Загалом у цьому творчому святі, яке відбулося 16 січня в греко- католицькій церкві Чесного Хреста під патронатом бурґомістра Венґожева Кшиштофа Півоварчика, взяло участь десятеро збірних та індивідуальних виконавців.

Загалом у цьому творчому святі, яке відбулося 16 січня в греко- католицькій церкві Чесного Хреста під патронатом бурґомістра Венґожева Кшиштофа Півоварчика, взяло участь десятеро збірних та індивідуальних виконавців. Крім уже названих колективів, це бартошицька група гімназистів з КШзУМН під керуванням с. Франциски, бартошицький хор “Самітні серця” з греко- католицької церкви апостола Андрія під проводом Володимира Богуна (керівник – о. Юліан Кравецький), хор Мазурського відділу ОУП “Камертон” з Ґіжицька під керуванням Вікторії Петюк, юнацький гурт вертепників з Бань -Мазурських під опікою с. Мирослави Гнилиці, гурти з Початкової школи № 2 та гімназії у Венґожеві, з якими працює вчителька Олександра Денека і солісти Ярослав Джурко з Венґожева та Роман Левко з Круклянок.
Кожен з учасників виступив із цікавою самобутньою програмою. Хоч іноді деякі колядки й повторювалися, однак, виконувані на різні манери і з великим запалом, їх можна б слухати без кінця. Виконавці сягнули як до давніх шедеврів різдвяного мистецтва, так і до більш сучасних. Сивочолий соліст Ярослав Джурко пригадав твір про українського хитруна Гната часів національно -визвольної боротьби, який навіть під час свят не хоче ділитися харчами з партизанами, але за Україну… розпинається.
Венґожівські гімназисти О. Денеки представили присутнім вертеп двадцятирічної давнини, з яким до Венґожева приїхали львівські студенти. Там іродами й чортами були НКВС-івці – комісари, які заповзялися нищити все українське. Майже кожен із збірних учасників огляду приїхав зі своєю майстерно зробленою сценографією та необхідними атрибутами.
Журі, в складі якого засідали Ярослава Гутник, Мирослава Джурко, о. Дмитро Гарасим, Сергій Шелест та Ігор Гула, мало непросте завдання з вибором найкращих. Журі визнало, що всі учасники стали переможцями, за що кожен отримав різноманітні нагороди. Два призи для головних переможців фундував бурґомістр Венґожева, який патронував заходові.
Огляд примандрував до Венґожева з Бань- Мазурських, де відбувався вже шість разів, але протягом останніх двох років його не було кому організувати.
– Зовсім невипадково цього року ми перейняли цей захід від Бань -Мазурських, – пояснює В. Денека, один з головних його ініціаторів ще в Банях -Мазурських. – Вертепи, колядники завжди йшли від села до села, а не колядували в одному місці. Така подія, далеко від українських земель, на Вармії та Мазурах, на чужині, не дозволяє нам, українцям, відірваним від рідного дому, забути, якого роду ми діти. Наші святкові традиції з діда-прадіда таким природним чином передаються черговим поколінням нащадків, а отже – зберігаються.
Колядками та щедрівками закінчив художній огляд музичний гурт “Крайня хата” з Яворова на Львівщині, міста- побратима Венґожева. Організаторами заходу були венґожівська ланка ОУП, якою керує Дарій Драбик, товариство “Черемош” В. Денеки та венґожівська греко- католицька парафія з місцевим парохом, венґожівським деканом, синкелом о. Д. Гарасимом.

“Наше слово” №5, 31 січня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*