(пл) ■ ПОДІЇ ■ №23, 2015-06-07
У Варшаві 27 травня ц.р. відбулася конференція «Медіа рівних шансів – роль у формуванні постав толерантності і пошанування різнорідності». Її учасники ствердили, що меншини мають проблему, пов’язану з годинами трансляції своїх передач, а також з тим фактом, що інформації, які з’являються в ефірі, певною мірою зманіпульовані.
Ціллю організованої у Варшаві конференції, у якій брали участь уповноважена уряду в справах рівного відношення проф. Малґожата Фушара і голова Крайової ради радіомовлення і телебачення (KRRiT) Ян Дворак, було з’ясування ролі засобів масової інформації у формуванні толерантності. Її учасники обговорили питання марґіналізації поглядів жінок у публічному просторі та вперше, відколи організовуються конференції «Медіа рівних шансів», відбулася дискусія, присвячена питанням релігійної, національної та етнічної різнорідності медіа.
Учасники другої панелі висвітлили кілька проблем. Перша з них відноситься до самої появи в ефірі програм для меншин.
– Ми як меншини не можемо говорити про пропорційний поділ, якщо йдеться про наявність в ефірі наших передач. Основною проблемою є години трансляції цих програм. Для прикладу, наша передача в радіо «Катовіце» з’являється о 22.00 год., а єврейська програма транслюється о 6.20 год., – наголошував Рафал Бартек, співголова Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин, представник німецької меншини.
З проблемою годин емісії програм для меншин дуже добре ознайомлені українці в Польщі. Пригадаймо 2013 рік, коли керівництво Польського телебачення вирішило, що телевізійна програма українською мовою «Теленовини» від вересня 2013 р. мала бути доступна на каналі TVP-3 два рази на місяць (понеділок о 9.20 год., повторно в суботу о 23.30 год.). Вже перший вересневий випуск «Теленовин» о цій порі підтвердив, що зацікавлення нею було дуже низьке. Причина цього могла бути тільки одна: о дев’ятій ранку, коли більшість людей тоді працює, вони не мали шансів її подивитися. Присутній на конференції голова ОУП Петро Тима пригадав ще інші проблеми, пов’язані з цією телевізійною програмою, яка виходить українською мовою. Протягом кільканадцятилітньої історії трансляції «Теленовин» мінялися не лише години виходу в ефір програми, але також її час тривання, мінялися телеканали, на яких вона виходила. Проте основна проблема полягала в тому, що багато разів хотіли її зняти з ефіру, і тільки завдяки активності ОУП, а також української громади, глядачів і шанувальників програми, які, наприклад, проводили акцію збору підписів під протестами, вдалося вберегти її від закриття.
Крім «Теленовин», українці в Польщі мають теж свої передачі на реґіональних каналах Польського телебачення в Ольштині та Білостоці, а також програми у громадських радіостанціях в Ольштині, Білостоці, Ряшеві, Кракові, Вроцлаві, Щецині та Кошаліні.
За словами Барбари Стаховяк, директора департаменту громадських медіа при Крайовій раді радіомовлення і телебачення, ситуація передач для меншин є доброю, оскільки протягом останніх двох років кількість годин для тих програм у телебаченні зросла з 155 до 201 на рік, а в радіо з 1053 до 1559. Звичайно, це з пов’язане з тим, що виділяється більше грошей на такі передачі. Однак у передачі, присвячені меншинам, вписується матеріал, який відноситься, наприклад, до проблем міґрантів. Чергова проблема торкається громадської дебати й участі в ній меншинного фактора.
– Проблема не в грошах, але в іншому підході до справи і зміни принципу «біле або чорне». З боку меншин можу лише сказати, що сьогодні маємо проблему з громадською дебатою. У нашому випадку ця дебата вимагає того, щоб не сприймати нас лише як фольклор, а дискутувати з нами, відкидаючи стереотипи. При підготовці програм потрібно старатися зрозуміти, чому саме представник меншини має такий, а не інший погляд на історичну подію або явище, і звідки це взялося. Журналіст повинен шукати цю різницю і намагатися зрозуміти деякі відмінності, на які ми маємо право, – ствердив співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.
Черговою проблемою є той факт, що тематика меншин – мало приваблива, якщо не вписується в якусь концепцію.
– У випадку німецької меншини виглядає це так: якщо німцеві не можна приписати поглядів, що він з сентиментом дивився на нацизм, то для журналіста цей матеріал може бути мало привабливий. Те саме відноситься, наприклад, до української меншини, коли робляться програми, присвячені Волині, – наголошував представник німецької меншини. Часто в публіцистичних програмах виступають одні й ті самі експерти. Відбувається це тому, що журналісти переважно запрошують тих людей, яких самі добре знають і які не скомпрометують їх перед глядачем.
Тому з боку учасників дискусії, присвяченої питанню релігійної, національної та етнічної різнорідності в медіа, з’явився постулат до керівництва Громадського телебачення та Радіо про підготовку рапорту, який вміщав би статистики присутності в громадському медійному просторі окремих релігійних, етнічних та національних груп, а також представників цих груп.
Коментарі
Шкода, що не згадано (vide: паперова версія) укр. радіопередач з Люблина. В кожну неділю від год. 20.30 до 21.00 можна послухати радіопередачу “Przyszłość Ukrainy”, яку в укр. і польській мовах передає Polskie Radio Lublin. Це в певному сенсі символичне продовження укр. трансляцій, які довгі роки (десь вже від 1958 р.) тут давніше передавались.