Ярослав Присташ ■ УКРАЇНА ■ №44, 2014-11-02
Громадяни України 26 жовтня ц.р. вибирали 225 депутатів із всеукраїнських партійних списків і 198 депутатів з мажоритарних одномандатних округів. Вибори не відбулися у 8-ми округах Донецької області, 6-ти – Луганської області і 12-ти – в Криму. Всіх виборчих дільниць нараховується 32 тис., з них 112 – за кордоном. Позачергові вибори до Верховної Ради України проходили в тіні війни.
Згідно з опитуваннями на виході з виборчих дільниць (екзит-пол), результати були наступні: 7 партій подолали 5-процентний поріг, це «Блок Петра Порошенка» – 22,2–23,3% (приблизно 60–62 депутати), «Народний фронт» (партія прем’єр-міністра Арсенія Яценюка) – 19,7–21,8% (55–57 депутатів), «Самопоміч» (партія мера Львова Андрія Садового) – 11,0–14,2% (34–35 депутатів), «Опозиційний блок» (партія колишніх членів Партії реґіонів, фінансована олігархом Ринатом Ахметовим) – 7,6–9,9% (20–21 депутат), Радикальна партія Олега Ляшка – 6,4 –6,8% (16 –17 депутатів), Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 5,8–6,3% (16–17 депутатів), ВО «Батьківщина» (партія Юлії Тимошенко) – 5,5–5,7% (15–16 депутатів). До ВР не увійшли: «Громадянська позиція» (партія Анатолія Гриценка) – 3,1–3,5%, Комуністична партія України – 2,9%, «Сильна Україна» (партія колишнього члена Партії реґіонів Сергія Тигипка) – 2,6 –2,8%. У виборах взяло участь 52,42% населення України.
Результати показують, що вперше (як сказав президент П. Порошенко) за 96 років історії України до парламенту не увійшли комуністи. Виборці належно оцінили підтримку комуністами дій Росії в Криму та у східній частині України. До парламенту обрано частину олігархів з «Опозиційного блоку», але інша частина реґіоналів, об’єднаних навколо С. Тигипка – ні, тобто вони не зможуть об’єднати своїх сил у міцну парламентську опозицію. Перед виборами великий рейтинґ мала популістська Радикальна партія Ляшка, але під час виборів вона несподівано отримала вдвічі менше голосів, ніж сподівалися, а її випередили «Самопоміч» Садового та проросійські сили («Опозиційний блок»).
Польський журналіст, спеціаліст Східної Європи Міхал Кацевич вважає, що Ляшко відібрав голоси популістці Ю. Тимошенко. А. Гриценко прокоментував результати виборів і відзначив, що вони вказують на жовту картку для президента Порошенка, оскільки на президентських виборах він отримав 55%, а на парламентських лише 23%. Тарас Возняк невдоволений надмірним роздрібненням і популізмом, бідкається, що не вдалося зосередити влади в одній силі і може бути повторення 2005 р., тобто конфлікт між президентом і прем’єр-міністром за повноваження і владу.
Парламент буде роздрібнений. До нього увійшли не тільки реформатори, але й популісти і просовєтські консерватори, за якими стоять олігархи, котрі захищатимуть свої інтереси та монополії, але більшість депутатів повинна все-таки працювати на реформи.
Попри саботажні дії озброєних груп на Донбасі і в Києві, що вдиралися на виборчі дільниці, вибори будуть визнані. Траплялися також каруселі та підкуп виборців, який тепер карається законом. Окремі особи будуть обрані в одномандатних мажоритарних округах. Серед них є такі, що з партійних списків не мали шансів попасти в парламент, наприклад, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош.
За реґіонами – у східній частині України виграли постреґіонали, натомість у західній (без Закарпаття), в Київській і Черкаській областях, переміг «Народний фронт», на решті території переміг «Блок Порошенка», а в самому Києві – «Самопоміч» Садового.
Як оцінюють експерти Польського інституту міжнародних справ, Україна має шанси створити проєвропейську реформаторську коаліцію з конституційною більшістю («Блок Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч») і реалізувати реформи. Президент намагатиметься на посаду прем’єр-міністра посадити Володимира Гройсмана, віце-прем’єра реґіонального розвитку, «Народний фронт», проте, вимагатиме, щоб уряд очолив А. Яценюк. Новий уряд зосередиться на податковій децентралізації, демонополізації економіки і боротьбі з корупцією. Першим показником цього буде створення антикорупційного бюро, реформа податків і прийняття бюджету на 2015 р. Збільшаться витрати на армію, Україна може змінити свій позаблоковий статус на зміцнення співпраці з Північноатлантичним альянсом. Така коаліція матиме великий кредит довір’я виборців. Хід України в Європу може бути зупинений лише зовнішньою силою, а нею є Росія.
Остаточні результати будуть оприлюднені протягом десяти днів.
Українські вибори в Польщі
Громадяни України голосували в Генеральних консульствах України.
У Варшаві проголосувало 1893 особи на 5306 у списку виборців. Результати головних партій: 1. «Народний фронт» – 494, 2. «Самопоміч» – 468, 3. «Блок Петра Порошенка» – 430, 4. «Правий сектор» – 146, 5. «Громадянська позиція» – 139, 6. «Свобода» – 83, 7. «Батьківщина» – 36, 8. Радикальна партія Олега Ляшка – 34, 11. «Опозиційний блок» – 6, 12. «Сильна Україна» – 5, 13. Комуністична партія України – 4.
Результати у Кракові: виборців 3494, проголосували — 628, 1. «Самопоміч» — 241 голосів, 2. «Блок Петра Порошенка» — 124, 3. «Народний фронт» — 115, 4. «Громадянська позиція» — 41, 5. «Правий сектор» — 38, 6. «Свобода» — 21, 7. «Батьківщина» – 14, 9. Радикальна партія — 7, 10. «Опозиційний блок», «Сильна Україна» — по 3, 13. Комуністична партія України – 1.
Результати в Люблині: На списку виборців — 1702, проголосувало 357, 1. «Самопоміч» — 107, 2. «Блок Порошенка» — 81, 3. «Народний фронт» — 66, 4. «Громадянська позиція» — 25, 5. «Правий сектор» — 23, 6. «Свобода» — 16, 7. «Радикальна партія» — 9, 9. «Батьківщина» – 5, «Сильна Україна» — 4, КПУ — 3, 6. «Опозиційний блок» — 2.
Результати у Ґданську: На списку — 1200, проголосувало — 211, 1. «Блок Петра Порошенка» – 59, 2. «Народний фронт» – 46, 3. «Самопоміч» – 38, 4. «Свобода» – 20, 5. «Правий сектор» – 18.
Загалом у Польщі перемогла «Самопоміч» (27,73%). В закордонному окрузі переміг «Народний фронт» (25,38%) перед «Самопоміччю» (22,24%) і «Блоком Порошенка» (21,72%). ■
