(гс) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №24 2016-06-12
Nowa Europa Wschodnia (Нова Східна Європа), № 3–4/2016
Статті травнево-серпневої «Нової Східної Європи» («НСЄ») становлять доволі критичну рецензію кроків польської влади. У цьому контексті появляються й українські питання.
Бартломей Новак у статті «Думати треба ширше» переконує, що зосередження на суто економічних відносинах у рамках Європейського Союзу, чого є прихильником офіційна Варшава, не в інтересі Польщі. Водночас євроскептицизм Варшави випихає її з вирішального центру. А це зменшує лобістські можливості щодо України, демократизація якої знову-таки лежить в інтересі Польщі. Адам Бальцер у тексті «Ендек на Сході» вказує на проблему щораз більшої симпатії поляків до праворадикальних ідей. Історично їх уособлюють Роман Дмовський, «прокляті солдати», «ONR» тощо. Нині спадкоємці цього середовища знаходять підтримку партії «Право і справедливість», президента Анджея Дуди і лідерів руху «Кукіз 15». А. Бальцер відзначає, зокрема, що в ендецькій оптиці українці, білоруси та литовці – це «неусвідомлені поляки». Автор пригадує також слова Дмовського, який вважав, що український національний рух не спроможний створити державу, а лише «міжнаціональний публічний дім».
Відлунням такого мислення може бути заява історика і сенатора «ПіС» Яна Жарина про те, що Креси становлять серце Польщі, а литовці, білоруси та українці є лише «сучасними господарями» цих земель. Суперечливим є і той факт, що президент А. Дуда надав почесний патронат маршеві, який проходив під кличем «Польща для поляків, поляки для Польщі». А. Бальцер пише: «„ПіС” повинно мати свідомість, що в такий спосіб вводить на салони середовища, ставлення яких до східних сусідів – це часто копія поглядів Романа Дмовського та його співробітників». На думку автора, в таких умовах буде ще важче переконати українців чи литовців до критичного погляду на їхню власну історію. Текст А. Бальцера актуальний ще й тому, що з ініціативи депутатів руху «Кукіз 15» нещодавно постало товариство «Ендеція». Воно прямо говорить про популяризацію ідей Р. Дмовського.
Найновіша «НСЄ» в українській тематиці пропонує також матеріал про творення президентом Петром Порошенком своєї зони впливів, патології навколо статусу людей з окупованого Донбасу, про відносини Київ – Мінськ. Українським реаліям так само присвячені декілька позицій у рецензійній частині видання. У ньому поміщено й матеріали про Росію, її прихильників у Європі, відплив Узбекистану від західного світу, погляд Пекіна на Москву тощо.
