Єва Вапляк ■ ПОДІЇ ■ 2009-11-05
У середині жовтня вже офіційно відкрито вулицю Тараса Шевченка. Іменем українського поета названо частину вулиці Панцерної, на якій розташована найстарша українська школа в Польщі. Процес перейменування тривав понад півтора року.
На врочистому відкритті були представники влади міста, серед них заступник мера Лігниці та голова міської ради, генеральний консул України з Кракова Михайло Бродович і почесний консул з Вроцлава Ґжеґож Дзік, євродепутат Пйотр Борис, представники обох Церков з владикою кир Володимиром Ющаком, уповноважений у справах нацменшин нижньосілезького воєводи Даріуш Токаж. Прийшли також лігничани, а свято музично супроводжував хор української школи.
“Ця спільна польсько-українська подія – це символічний доказ, що Лігниця є містом толерантності і відкрита на інші культури”, – говорив голова Лігницького відділу ОУП Богдан Пецушок. У свою чергу Ева Шиманська з міської ради добавила, що “…це добрий крок, щоб поляки й українці жили поруч себе в дружбі. Кожен народ має право вшановувати своїх героїв там, де хоче”.. Можливо тому у вересні лігницькі депутати проголосували за перейменування іншої вулиці на честь “Жертв геноциду ОУН-УПА”.
З ініціативою надання імені Т. Шевченка частині вулиці Панцерної виступили лігницький гурток та відділ ОУП у березні минулого року. Міська рада прийняла відповідне рішення, але його опротестували кресов’яни і вийшли з пропозицією, щоб одній з вулиць надати назву “Жертв геноциду ОУНУПА”. Має це бути вулиця між двома кладовищами. “Це відповідне місце для згадування загиблих”, – говорить міський депутат Е. Шиманська. На офіційному відкритті вулиці Шевченка голосно про це не говорилося. Однак тема не зникала, весь час велися неофіційні дискусії. “Тепер все залежить від воєводи і є ще шанс змінити рішення міських депутатів. Тоді буде повний успіх”, – говорить Юрій Павлище з Лігницького відділу ОУП
“Наше слово” №45, 8 листопада 2009 року
