Роксолана ■ ПОДІЇ ■ №46, 2014-11-16
Знання про сучасне життя та історію національних меншин у Польщі і в Україні, досвід у сфері журналістики, незабутні екскурсії культурними й історичними стежками на Вармії та Мазурах, а також цікаві інтернаціональні знайомства – ось такі цінності подарував українській і польській молоді Фонд активних ініціатив розвитку з Варшави та його львівський партнер – Реґіональний благодійний фонд «Резонанс». Проект, який об’єднав шкільну молодь із двох сусідніх держав, проходив у дворику «Дембувек» у Бартошицях 12–17 жовтня ц.р. і був здійснений за фінансової підтримки Міністерства національної освіти в рамках конкурсу «Польсько-українське співробітництво молоді».
Проект «Пізнаємо права та історію національних меншин у Польщі і в Україні» згуртував 40 учнів віком від 14 до 17 років та 8 вчителів. З України прибули представники з різних міст Львівської області: Жидачева, Добротвору, Старого Добротвору та Червонограда. Польщу репрезентували дві школи з Бартошиць, одна – з Ґурова-Ілавецького і Барцянів.
Про місію цього заходу розповіли Іза Лесик та Олена Грабовська – авторки проекту, які одночасно його реалізували як тренери та перекладачі.
«Мета проекту, – пояснює голова Фонду активних ініціатив розвитку І. Лесик, – підвищити знання дітей і вчителів про права меншин, про ситуацію української меншини в Польщі, про їх культурне та релігійне життя, а також про Акцію «Вісла». Тому найцікавіше в нашому проекті – це зустрічі та розмови з людьми, які пам’ятають переселення. На мою думку, ще багато людей у Польщі вважає, якщо хтось тут живе і говорить українською мовою, значить, він приїхав з України і зупинився тут, наприклад, у пошуках роботи. Зате мало їм відома проблема Акції «Вісла» і насильне переселення українців 1947 р. на західну та північну територію Польщі».
«Друга, неофіційна мета проекту, – додає голова фонду «Резонанс» О. Грабовська, – поєднати українську та польську молодь і надати їм можливість більше дізнатися один про одного та, можливо, співпрацювати в майбутньому».
Cлід зазначити, що туди попали найкращі з найкращих. У школах у Польщі директори та вчителі провели відбір серед найактивнішої молоді, наприклад, як у випадку українських шкіл у Бартошицях та Ґурові-Ілавецькому, у список попали учні, які вже мають досвід у журналістській праці. Варто нагадати, що від минулого шкільного року кожного тижня вони по черзі готують кількахвилинні новини про шкільне життя, чим доповнюють українську передачу в Радіо «Ольштин». Зате в Україні були організовані спеціально підготовлені відбірні іспити, до яких приступали всі зацікавлені тематикою.
«Для відбірного тесту нам треба було дізнатися про Акцію «Вісла», про національні меншини. Тому я сидів майже тиждень і просто вчив та зазубрював інформацію, і це мені допомогло сюди потрапити», – пояснює 16-літній Андрій із Львівщини.
Заняття під час проекту проводилися у формі семінарів, майстер-класів та вишколів, які розвивають уміння працювати в колективах.
Спільні польсько-українські зустрічі почалися з вивчення прав національних меншин у Польщі та в Україні. Завдяки цим заняттям, молодь мала змогу побачити різницю в культурній політиці двох держав відносно своїх громадян різної національності.
«Мене зацікавив цей проект відразу, як я почула про нього, – говорить Наталка з м. Червонограда. – Для мене це нові знайомства, новий досвід у вивченні польської мови. Мені дуже цікаво вивчати історію і права людини, бо кожна людина має знати свої права».
Історію масових переселень національних меншин у Польщі в 40-ві рр. розкривав перед учасниками головний редактор «Нашого слова» Ярослав Присташ, який провів семінар про операцію «Вісла». Він висвітлив картини з життя української меншини в Польщі після II Світової війни, розказав про причини та процес депортацій і про сучасне суспільно-культурне життя української громади в Польщі.
«Про Акцію «Вісла» я вже чула раніше, – говорить про свої враження Анета, учениця школи ім. Елізи Ожешкової в Бартошицях. – Тут на заняттях я просто вдосконалила свої знання. Я – полька, але ця тема для мене завжди була дуже важка і сумна тому, що я вразлива на людську кривду. Ми також дивилися фільм „Хайтарма” про депортацію кримських татар, який викликав у мене сльози та співчуття».
Протягом усього проекту молодь ставила свої перші кроки в журналістиці. На майстер-класах вони дізнавалися, як зробити інтерв’ю, репортаж, як правильно знімати фільм на мобільний телефон чи фотоапарат. Вони з задоволенням вивчали тему, вчилися практичних навичок праці, операторської майстерності та здійснювали вже сам відеомонтаж. У цьому руслі провідниками були Данель Войцеховський та Каміль Тибурський. Опісля молодь застосовувала отримані знання на практиці.
«Я маю велику мрію стати журналісткою, – розповідає Юля з м. Червонограда Львівської області. – Мене тут навчили, наприклад, створювати репортажі, і це мені дуже цікаво».
Результатом співпраці польських та українських команд і цікавим журналістським доробком стали відеорепортажі, які розповідають глядачам сумну історію переселенської Акції «Вісла». Учні намагалися збагнути трагедію поодиноких людей та народу загалом. Героями їхніх відеозаписів були 10 мешканців Бартошицького повіту, зустріч з якими допомогли зорганізувати Любомира Тхір і Данута Мілан з української школи в Бартошицях.
Веселою частиною проекту були інтеґраційні зустрічі кожного дня, починаючи від «культурного вечора», на якому з великою активністю кожна група представляла свою школу та район, з якого приїхала, у виді мультимедійних презентацій, народних костюмів, а навіть традиційного рукоділля свого району. Деякі групи підготували міні-концерти й порадували глядачів піснею та життєрадісним танцем. Крім того, молодь провела конкурси знань про Україну та веселі забави, які інтеґрували нових друзів.
Безсумнівно, багато радості принесло вивчення весільного обряду у вигляді інсценізації, яку зорганізували учні разом з учителями. Всі учасники пізнавали українські та польські традиції під час одного з найважливіших родинних обрядів – вінчання.
Очевидно, були й екскурсії в цікаві місця реґіону, які одночасно послужили для зібрання матеріалу до відео-репортажів. Учні відвідали Ольштин, де ознайомилися з роботою адміністрації Вармінсько-Мазурського воєвідства.
Готуючи матеріали про історію Ольштина і його видатні архітектурні пам’ятники, юні адепти журналістики розмовляли з екскурсоводами, які розкривали перед ними таємниці міста, а також проводили опитування серед випадкових жителів, яке мало на меті перевірити знання ольштинян про своє місто і відомих людей, які тут проживали, та чим вони прославилися.
Завершенням проекту стала презентація всіх репортажів. Чотири найкращі про Акцію «Вісла» буде можна подивитися на веб-сторінці «Нашого слова».
Організатори цього заходу доказали молоді, що можна творити вартісний матеріал, використовуючи власні засоби, тобто мобільний телефон та просту програму для обробки, яку практично всі мають у своїх комп’ютерах. Отже, щоб здійснювати свої журналістські мрії, не треба великих коштів. Треба просто ознайомитися з основними техніками журналістської праці, добре вивчити тему, поводитися професійно та знайти ідею, як дану тему донести до суспільства у цікавий та привабливий спосіб. Головне, завжди прямувати до самовдосконалення.
«Такі обміни дають молоді можливість пізнати світ, дають розуміння того, куди їм треба прямувати, з ким їм треба спілкуватися, – аналізує проект Ірина Нікітіна, директор Аґентства реґіонального розвитку Кам’янко-Бузького району. – Наші діти кожного разу повертаються іншими. Вони стають відкритішими для світу. Вони – наше майбутнє. Отак, як вони подружаться, так ми будемо розвивати і Польщу, і Україну. Дуже багато українських учнів сьогодні вступає у польські виші. Вони хочуть бути людьми з європейськими поглядами. Програма дає можливість побачити, що українці в Польщі мають дуже багато можливостей для розвитку, і вони можуть зберегти свою національну ідентичність».
Проект був здійснений у дуже модерній формі. Організатори і тренери користувалися активними методами навчання історії, суспільствознавства та культурознавства. Це своєрідне доповнення праці шкіл. Одночасно цього роду заходи впливають на формування світогляду і виховування творчої молоді. В цьому випадку можуть ще й прищепити любов до журналістики.
Ще одним результатом польсько-українських зустрічей є нові партнери для чергового проекту, який буде продовжувати цю ідею в Україні, у Добротворі – невеличкому місті Львівської області. ■
Коментарі
Шановна Пані Наталія подайте адресу, то пришлю спогади про українську дяспору в Польщі. Хочу надмінити, що в 50-60-тих роках бувім активним діячем української діяспори і кореспондентом «Нашого Слова». В понад чотириста сторінкових спогадах знайдете копіі аутентичних документів і фотографії. Там можна знайти не один темат до наукових праць.
З повагою, Роман Цікуй.
Шановний пане Роман, буду дуже вдячна за Ваші спогади! Моя адреса: parnachova.n@ukr.net. З повагою, Наталія Парначова.
Шановна редакція, мене зацікавила роль тижневика “Наше слово” у становленні української діаспори в Польщі у 50-60-тих рр. По даній темі проводжу дисертаційне дослідження у Черкаському державному технологічному університеті. Буду дуже вдячна за будь-яку інформацію про тижневик, спогади, листи чи інше. З повагою, Парначова Наталія
Шановна Пані. Запрошуємо до редакції. Матеріалів у нас багато. Ярослав Присташ, головний редактор.
Шановна Пані Наталія подайте адресу, то пришлю спогади про українську дяспору в Польщі. Хочу надмінити, що в 50-60-тих роках бувім активним діячем української діяспори і кореспондентом «Нашого Слова». В понад чотириста сторінкових спогадах знайдете копіі аутентичних документів і фотографії. Там можна знайти не один темат до наукових праць.
З повагою, Роман Цікуй.