«Підляська осінь» – фестиваль кольорів та української пісні

Іван БакуновичПОДІЇ№44, 2015-11-01

У програмі осінніх святкувань було 20-річчя існування ансамблю «Ранок», українська пісня, танці, виставка художніх праць, театр для дітей, вистава, присвячена біженству на Холмщині, та презентація кінострічки «Поводир».

Лірник Андрій Лашук. Фото автора статті
Лірник Андрій Лашук. Фото автора статті

Цьогорічний фестиваль збігся зі 100-річчям трагічних подій, що відбулися на території сьогоднішньої східної Польщі. Відступаючи перед німецькою армією, російські війська застосовували тактику «спаленої землі», забираючи за собою місцеве населення в Російську імперію.
Свою історію біженства, бо так називається цей геноцид, розповів не словами, а в картинах Данило Ґромацький, молодий мешканець Гайнівки, батьки прабабусі якого вирішили не залишати рідної домівки і не подалися в біженство. Автор у своїх працях намагається показати дилеми молодої матері, яка вирішує залишитися, коли більшість її сім’ї та сусідів виїжджають у далеку Російську імперію.
Теми біженства стосувалася також вистава театральної групи української молоді «Дивослово» з Люблина. Проте не театр і художнє мистецтво, а спів і танці переважали у програмі заходу. Годі перерахувати колективи з Підляшшя, які виступили на сценах міст і містечок північного та південного Підляшшя (концерт відбувся, зокрема, в Дубровиці неподалік Білої-Підляської). Натомість з України прибув на фестиваль ансамбль «Горина» з Рівного, «Ясени» та «Серпанок» з Корця. Зіркою фестивалю цього року був Великий академічний слобожанський ансамбль пісні і танцю з Харкова.

Малий може більше
Харків ніби й не за горами, а їхати автобусом треба було 24 години. Йдеться про Великий академічний слобожанський ансамбль пісні і танцю з Харкова. Щоби повністю ознайомитися з його програмою, я вирішив поїхати до Черемхи, бо саме на цій сцені ансамбль виступав без супроводу інших колективів. Тож я подумав, що це дасть змогу побачити ансамбль у його повній програмній красі. Після концерту в мене залишилося деяке незадоволення. До таланту танцювальної групи ніхто не повинен мати жодних застережень, але програма вокальної групи зовсім мене не зворушила. Пісні традиційні, проспівані вже сотні разів. Уже вкотре можна було почути і «Розпрягайте хлопці коні», і прозвучала теж пісня польською мовою. Звичайно, майже кожен колектив, який прибуває з України, має у своєму репертуарі і такі пісні, хоч їде на фестиваль української культури.
Зате виступ колективу «Горина», який представив своє мистецтво у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Більську, міг заспокоїти сподівання навіть найбільш вибагливої публіки. Колектив невеличкий, у його складі – кільканадцять співаків, але твори, зокрема духовного характеру, у їх виконанні роблять враження, аж «мурашки бігали по спині». До цього треба додати манеру виконання пісень, костюми, старовинні орнаменти вишивок… Це найвищий рівень. І не треба звати себе «великим академічним», щоб зворушити слухача. Адже «маленький» колектив може принести більше душевної наснаги, ніж «великий» зі своїми званнями. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*