(пл) ■ ПОДІЇ ■ №37, 2016-09-11
Негромадська початкова школа в Мокрому розпочала свій п’ятий навчальний рік, відколи нею управляє Товариство «Баладгора». Як діє вона сьогодні? Що помінялося? Як функціонуватиме після планованої на 2017 р. шкільної реформи?
Без першого класу
Цього року навчальний рік у початковій школі розпочало 32 учнів. У нульовому класі є 12 дітей. Крім того, 10 малюків у садочку (grupa przedszkolna – поль.), який відкрито при школі. Це діти віком 3–4 роки. Наймолодші мають 16 годин занять на тиждень.
– Кількість годин у садочку залежить від кількості дітей, а в нас їх небагато, – говорить директор школи Бернадетта Головати.
Педагог відмічає, що цього року до початкової школи прийшло трошки менше учнів, ніж торік. Тоді їх було 37. На таку ситуацію вплинув той факт, що цього року скасовано обов’язок іти до школи з шести років.
– Через таку зміну ми тепер не маємо першого класу. Усі діти, яким виповнилося шість років, лишилися в «нулівці». Просто батьки не послали свою дитину в перший клас, – інформує директорка.
У школі навчаються діти з Морохова і Мокрого, є також трійка дітей із Сянока. Батьки вибрали Мокре з огляду на специфіку місцевої школи. Що цікаво, вони самі навчають своїх діточок удома, а тільки раз на рік (в червні) привозять дітей на іспити.
Для учнів нічого не змінилося
Цьогорічний навчальний рік школа в Мокрому вже вп’яте починає зі званням негромадської. Від 2012 р. школою управляє Товариство «Баладгора».
– Для учнів нічого не змінилося. Навіть стараємося більше організувати різного роду ініціатив, – говорить директорка. – Намагаємося показати місцевому середовищу, що школа потрібна. Багато що відбувається в школі у співпраці з місцевим гуртком ОУП. готуємо учнів до участі в різних заходах.
Варто згадати, що під час цьогорічного «Свята над Ославою» на сцені з концертною програмою виступило близько 30-ти учнів школи.
Школярі з української меншини, крім вивчення основних предметів, мають додаткові уроки української мови з елементами історії та культури. Варто згадати, що торік лише трійка дітей з 37 учнів не ходила на уроки української мови. У школі також відбуваються уроки релігії для дітей трьох віросповідань: римо-католиків, греко-католиків і православних.
Товариство «Баладгора», дирекція школи і батьки разом намагаються організовувати щороку для дітей екскурсії в Україну. Учні навіть їздили на Київщину.
Зарплата подібна
При зміні статусу школи не змінилася кількість вчителів, які у ній навчають. Їх дванадцятеро. Зараз багато вчителів має більше, ніж одну, спеціалізацію, то можуть вести кілька предметів. Загалом учителі в рамках штату мають обов’язкові 22 години уроків на тиждень. Оскільки школа має статус негромадської школи, вчителям не належиться карта вчителя. Через це вони мають менше днів відпустки, ніж їхні колеґи з громадських шкіл, а також більше годин чергування під час канікул і додаткові заняття.
– Коли б у нас в реґіоні був більший ринок праці, вони, певно пішли б до інших шкіл. Хоч самі теж кажуть, що їм подобається виняткова атмосфера, яка в нас панує, – ділиться своїми спостереженнями Марія Білас, голова Сяніцького відділу ОУП і водночас заступник голови товариства.
За словами голови відділу, зарплати вчителів у школі в Мокрому майже не відрізняються від зарплат у громадських школах. Це 92–93% зарплати вчителя громадської освітньої установи. Її виплачують майже виключно із субвенції, яку виділяє за посередництвом ґміни Міністерство національної освіти Польщі.
– Знаю про випадки, коли ґміни не хотіли передавати усієї субвенції, яку виділяло міністерство. Ми ніколи такої проблеми з нашою ґміною Загір’я не мали, – заявляє М. Білас. – Така субвенція мусить нам вистачити на оплату рахунків за струм, огрівання, зарплати для вчителів, книговедення, закупівлю обладнання.
Зовсім по-іншому функціонує садочок. Згідно з законом навчання дітей у 40% підтримує ґміна, а лишнє 60% фінансовані з субвенції мно. Інколи це також деякі гроші приватних спонсорів.
Хто забезпечить навчання?
Шкільний будинок і обладнання (включно з комп’ютерами) ґміна Загір’я 2012 р. позичила ведучому органові, тобто Товариству «Баладгора» на невизначений строк (czas nieokreślony – поль.).
Протягом чотирьох років школа назбирала вже трохи свого майна, наприклад, комп’ютери, а також поповнила бібліотеку.
– Ми хотіли, щоб школа надалі існувала, тому чотири роки назад її прийняли. Були свідомі, що після ліквідації школи наші діти, які пішли б до школи до Поража, не мали б там ґарантованого навчання української мови, – пригадує ситуацію з-перед чотирьох років голова Сяніцького відділу ОУП.
За її словами, наступні кілька років кількість учнів у школі буде на такому самому рівні, як нині. Зовсім іншою є проблема, пов’язана з проґнозованою на наступний рік освітньою реформою в Польщі.
– У таких малих школах, як наша, внаслідок реформи освіти, у 90-ті роки ліквідовано лабораторії хімії, біології, фізики чи географії. Виявляється, що через рік такі лабораторії треба було б створити наново, – констатує М. Білас і відразу запитує: – Звідки ми тепер маємо взяти гроші на пристосування приміщень до нових вимог? Хто буде на це давати гроші – міністерство чи ґміна? То ж певно зараз деякі ґміни навіть не є спроможні обладнати громадські школи. А що нам казати?
Пригадаймо, що згідно з планами Міністерства національної освіти, 2017 р. мали б бути скасовані гімназії, а на їхнє місце має повернутися система початкової школи з восьми класами (тепер їх шість).
Не знаю, як наша школа виглядатиме наступного навчального року. Незважаючи на це, ми постійно стараємося, щоб вона працювала краще, ніж громадська школа. Ми знаємо, що коли б не школа, то українське середовище в Мокрому не було б таким, як зараз, – твердить М. Білас.
