Про што нам нагадує св. Меланія

Адам ВєвюркаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№6, 2016-02-07

Наши «Маланки» і привитаня Нового року за юліянским календарем від років є часом, колі вказуєме, што ми памятаме про своє коріня. То час нашого свідоцтва в Польщі і кус передаваня пошани до свого для наступних поколінь. Власне на новорічни забави приходят наши люде хоц раз в році, штоб погуляти, як за молодих часів, та припровадити молодь, штоб почали брати участ в нашим товариским житю. І, думам, то є найвекша краса і сила Маланок.

Правда, привитаня Нового року на Лемківщині чи інших наших землях перед вигнаням виглядало кус інакше, але й інакше било там наше житя. Ми не потрібували так часто ся сходити на забаві, бо ми вшитки билі наштоден разом. І так направду поляки билі меншином в наших селах. Внеска то є на відворот.
Привитаня Нового року на рідних землях било в векшости лем в церквах на літургії Святого Василія. То там люде просили Бога о щастя в Новим році, ніхто навіт не думав о танцях чи шампані о 24 годині вночи.
Хоц вшитки чули про святу Меланію, для того часто давали дитям тото імя, мало хто знав, ким била тота свята. А свята Меланія, яку звали Молодшом Меланійом, штоб відрізнити єй від свойой баби Старшой Меланії (не била свята), походила з відомого римского роду Валєрія. Народилася в 383 році в Римі в хижи сенатора Валєрія Публіколі. Колі мала 13 років, вишла замуж за свого кузина Валєрія Піняно. Вродила 2 діти, котри однак скоро вмерлі. По тій трагедії Меланія намовила мужа, штоб жилі в чистости. Била барз богата і, колі почали будувати монастирі, сама купила коло Риму дорогу хижу-віллю та перетворила на монастир. Разом з мужом часто одвіджала різни осередки християнства. В 406 році перепровадили ся до міста Ноля, де єпископом бив Паулін, пізніший святий. Лем в тим місті почало биті небезпечні від атаків поган, для того в 408 році Меланія з мужом переїхалі до свойой хижи на Сицілії, а потім до Африки, де в Гіппоні в 413 році пізналі барз близко, як приятеля, пізнішого святого Августина. Пізналі ціж майбутнього святого Кирила з Александрії. В 417 році переїхалі до Святой Землі та відвідалі монастир в Єрусалимі, котрий збудувала її бабa Меланія Старша.

Свята Меланія Молодша, хоц передала дуже пінязів для Церкви, далі била богата. В Святій Землі недалеко гори Оливной збудувала 2 монастири – жіночий і чоловічий, але і костел. Святині тоти стали ся барз відоми. Меланія з мужом замешкала там до кінця його житя (431 року). В 436 році Меланія відвідала в Царгороді цісареву Євдокію (святу). Меланія померла 31 грудня (13 січня) 439 року. Свята Меланія є поважана в цілій Церкві – всхідній і західній.
Імя Меланія по грецки значит – «знак, знамено на тілі». Для нас Меланія, а ширше «Маланки», є знаком, який вказує, што маме свою богату, рідну традицію і не можеме про тото забиті, а свята Меланія кожного року 13 січня нам про тото пригадує.
Правда, штораз менше 13 січня в Польщі є організовани Маланки. Люде запрацьовані, залітані тижневим житям, хцут Маланку витати в вільни дни від праці. Правда, то не є добре, але того процесу не затримаме в цілий Польші, хоц вірю, што лішат ся острови – місця, де 13 січня люде будут витати Новий рік. В тому році знам, што такима чудовими місцями билі Смерековец і Мохначка. Барз добрі тото ся діє на рідній землі.
А в нас на Заході маланки почалися від 9 січня у Вроцлаві. Бавило ся там десі 270 люди в центрі Вроцлавя. Організатором била наша молодь. І мило, што запросили ціж нас, штоб знаком організації ОЛ всперти тото маланкове свято. Не лем ми, Обєднаня лемків, всперли нашу молодь, але м.ін.,: Обєднаня українців у Польщі, Radio-Lemko.pl, Консулят гоноровий України.
До танця чудово грав ансамбль «Водограй», а з Божим словом повитав о. Андрій Михайлишин. Ми, як ОЛ, подарували запрошиня на «Ватру» в Ждині, яка буде вічно так направду жити, лем колі молодь буде там приїжджати. Запрошиня на вальци чеколядовим виграла пані Марія Поляньска. Гратуляції, ждеме Вас в Ждині.
На Західних землях Маланки прошли і проходят в різних місцях, м.ін., в Лігниці, Хойнові, Громадці, Мужинові. Можна повісти, што в тот час бавится десі 1000 люди. Організаторами є різни наши інституції та організації. Вшитки вони хцут вказати, што сила Маланки нас єднає і вшитким нам залежит, штоб тота маланкова традиція в нас не загасла. Дякувати Богу, што не гасне. Вшиткого доброго в Новим році. Хай нам вшитким ся дарит.
П.с. спеціяльна подяка для організаторів Маланки у Вроцлаві. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*