(гс) ■ УКРАЇНА ■ №17, 2015-04-26
На початку квітня у Варшаві свою оцінку подій в Україні, парламентську працю та перспективи майбутнього представили українські політики, які були вперше вибрані до Верховної Ради України. Раніше вони були активістами Майдану. Дебату організував Фонд ім. Стефана Баторія.
Серед запрошених гостей був відомий журналіст Мустафа Наєм, який тепер представляє Блок Петра Порошенка. Слід нагадати, що його публічний заклик після побиття студентів режимом Віктора Януковича притягнув людей на масовий протест на київському Майдані. Наєм належав до тих журналістів, які відкрито критикували попереднього президента і його оточення. Дискутантами у Варшаві були також представниці партій «Самопоміч» – Вікторія Пташник і «Батьківщина» – Альона Шкрум. Обидві жінки за освітою юристи і входять до майже 30-особової парламентської групи «Єврооптимісти». Там молоді політики різних фракцій домагаються в українській політиці нових стандартів, дотримування законів і процедур. Однозначно виступають за інтеґрацію України з Європейським Союзом. Цікаво, що половину групи становлять жінки. Це помітно відрізняє групу від усього особового складу Верховної Ради. Приїзд до Польщі був першим закордонним візитом «Єврооптимістів». Тут, крім зустрічей з експертами, була зустріч з представниками влади, в тому числі президентом Броніславом Коморовським та маршалком Сейму РП Радославом Сікорським. Як відзначали українські гості, цього роду візити мають не лише практичний вимір (можливість познайомитися з польськими реформами на шляху трансформації), але й ідейний. Адже колись і Польща мала величезні економічні проблеми, роздуту корупцію і небагато друзів у Європі, але все-таки змогла потрапити до Західного співтовариства.
Одні з головних завдань, які ставить перед собою група «Єврооптимістів», це боротьба з корупцією та деолігархізація держави. Наприклад, у березні вони воювали за прийняття законопроекту, який би зміцнював позицію держави у приватно-державних підприємствах. Ішлося про те, щоб прибуток від тих підприємств використовувався на потреби держави, а не потрапляв виключно в кишені партнерів-олігархів. Проти цих пропозицій виступав олігарх Ігор Коломойський. Варто пригадати, що саме він допоміг стабілізувати ситуацію на Дніпропетровщині та підтримав добровольчі батальйони, опісля був призначений губернатором Дніпропетровщини. Та коли почав поводитися, мов «удільний князь», а потім використав для відстоювання власних інтересів мілітарні одиниці, президент Порошенко відкликав його з посади. Цю ситуацію молоді політики, які дискутували у Варшаві, однак не визнали початком широкого процесу деолігархізації. Вони відзначили, що представники великого бізнесу і теперішні очільники найвищої влади багато років спільно функціонують в одній системі, яку не так просто змінити. За словами М. Наєма, справа Коломойського – це «лише поява тренду змін». Як події розвиватимуться далі, буде залежати від контролю суспільства, зокрема журналістів. «Влада з власної ініціативи напевно неспроможна поміняти цю систему. В нас є розуміння того, як повинно бути і до чого ми повинні прагнути», – говорив М. Наєм. Такої самої думки і В. Пташник, яка вважає, що ключову роль повинен відігравати Антимонопольний комітет у Верховній Раді, який досі практично не торкався великого бізнесу. В тому, що система сама собою не зміниться, переконана й А. Шкрум. За її словами, в цьому процесі знову ж таки потрібний помітний громадський контроль. Вона доволі промовисто називає ідейне підґрунтя групи, створеної молодими українськими політиками: «Ми – єврооптимісти, бо не бачимо іншого виходу з ситуації, в якій Україна зараз знаходиться». Її колеґа додала, що зброєю в боротьбі за краще майбутнє є максимальна прозорість: «Треба вивести роботу всіх державних органів назовні. Тоді буде видно, хто опирається реформам і змінам».
«Молоді політики назвали найбільші, в їх оцінці, перешкоди на шляху до реформ. Це, зокрема, те, що нові сили не зібрали настільки велику критичну масу, щоб міняти систему. Наступне неґативне явище – це те, що теперішні політики діють для рейтинґів і перспектив чергових виборів. Тому важко сподіватися, щоб вони приймали необхідні, проте непопулярні в суспільстві рішення. Немале значення має і війна, у зв’язку з якою ускладнюється питання критики та нагляду. Багато що приховується тут під патріотизм. Якщо ти виступаєш проти нас – президента чи уряду – то ти за Путіна. Потрібно, щоб це минуло. «Суспільство має стати дорослим», – говорив М. Наєм. Процес страждає також від недалекого горизонту планування людей при владі. Така тимчасовість впливає і на зріст корупції. Люди, маючи свідомість недовгого перебування при владі, намагаються взяти, що можливо, поки вони тут є. У реформуванні дуже важлива фінансова допомога ззовні, але необхідний і зовнішній контроль за її використанням в Україні.
Єврооптимісти переконані, що шансом на зміни є прихід до влади молодого покоління політиків та службовців. Нині для них треба створити «соціальні ліфти», тобто можливість здобувати досвід і професійно зростати. Водночас, якщо ці люди будуть випхнуті з системи, то можуть стати базою чергових масових протестів. На думку М. Наєма, ніхто в Україні не може сказати, що не буде третього Майдану. Як відзначав політик, якщо не буде інших форм впливу на владу, черговий Майдан можливий. Разом з тим, до великих успіхів Революції гідності зараховано те, що тепер відстань між тими, хто при владі, і тими, хто на вулиці, значно коротша, ніж за президентства Януковича. На відміну від Росії чи Білорусії, в Україні це влада боїться людей, а не навпаки. У ході дискусії співрозмовники відзначали також, що черговий Майдан допоміг би Москві обґрунтовувати тезу про Україну як невдалу державу.
Отже, сьогодні ключовим питанням є час і те, чи з його плином українці відчуватимуть покращення, чи розчарування. Другий варіант радше принесе значне обмеження в колі єврооптимістів у парламенті, та й загалом у суспільстві. ■
Коментарі
Хто насправді пуштун-афганець – депутат Верховної Ради України Мустафа-Масі Найєм. Диверсант чи патріот?
http://proisvol.info/2018/05/09/xto-naspravdi-mustafa-masi-najyem-diversant-chi-patriot/