Якуб Логінов ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2009-11-19
Ярмарок “Зима в Малопольщі” та гірськолижні курорти Малопольського і Підкарпатського воєвідств були хітом польського стенду Міжнародної туристичної виставки “Україна 2009”. Однак попри великі перспективи розвитку української туристичної галузі, виставка не зустрілася з таким зацікавленням, як це було минулими роками.
У Польщі й надалі панує переконання, що українські громадяни приїжджають до країн ЄС лише з метою леґальної чи нелеґальної праці або торгівлі. Тому ще не всі польські реґіони вважають за потрібне проводити активну рекламу, спрямовану на українського туриста. І так, на київській виставці вражала відсутність представників польської Півночі – тобто таких туристичних перлин, як Ґданськ, балтійські курорти та Мазури. А тимчасом ті ґміни та реґіони, які кілька років тому все ж таки звернули увагу на потенціал українського туриста, однозначно виграли. Перемишль, Краків, Закопане, Бещади, Вроцлав, Живецький Бескид та інші цікаві місця Південної Польщі – це сьогодні вельми популярні цілі туристичних подорожей українців, що було помітним також на київській виставці.
Натомість надалі невикористаним є протилежний напрям співпраці, тобто популяризація подорожей з Польщі в Україну. Хоч на київській виставці можна було відвідати вельми цікаві стенди багатьох українських реґіонів, мало хто з польських відвідувачів використав нагоду налагодити корисну співпрацю. Польські туристичні аґентства обмежуються лише “сентиментальними подорожами на Креси”, не спостерігаючи інших можливостей цього перспективного ринку. Вражає незацікавленість організуванням екскурсій до Києва, Ужгорода та інших місць Закарпаття, на Шацькі озера, а також невикористання перспектив активного туризму. Лише деякі аґентства організовують екстремальну екскурсію до Чорнобиля, невикористаний потенціал гірського туризму в Карпатах, відвідання печер, або яхтингу та віндсерфінгу на Чорному морі. Також цікавим, але надалі не відкритим туристичним продуктом є дика природа дельти Дунаю, яку можна поєднати з рейсом на славнозвісний острів Зміїний.
Що цікаво, з року в рік дедалі більше польських фірм та реґіонів опрацьовують свої туристичні фольдери українською мовою. Хоч український партнер і так чудово зрозуміє інформацію, написану російською, то практика доводить, що україномовна реклама іноземних туристичних продуктів суттєво збільшує її ефективність. Клієнт розуміє, що створення окремої україномовної версії означає більшу увагу рекламодавця до українського клієнта, чого не можна сказати про тих суб’єктів, які створили загальну російськомовну пропозицію для всього пострадянського простору.
Характерно, що на українській туристичній виставці польський національний стенд знаходився навпроти стенду Словаччини, яка зосередилася на рекламі Високих Татрів. З розмов з організаторами та відвідувачами можна було зробити висновок, що доцільним було б у майбутньому об’єднати польсько-словацьку пропозицію та рекламувати Татри і Лемківщину як єдиний польсько-словацький продукт. Тим паче, що невдовзі українські туристи, котрі захочуть відвідати лемківські пам’ятки поблизу Криниці чи Мушини, зможуть потрапити туди дешевим авіасполученням Київ – Попрад. Залишається тільки сподіватися, що ідея польсько-словацько- української співпраці в туристичній галузі справді здійсниться, а нове авіасполучення посприяє розвиткові зв’язків Лемківщини з українською столицею.
“Наше слово” №47, 22 листопада 2009 року {moscomment}
