Польсько-українська виставка

Надія ПастернакКУЛЬТУРА№39, 2015-09-27

У Львові відкрито виставку творчих робіт студентів Львівської національної академії мистецтв та Вроцлавської академії мистецтв ім. Е. Ґепперта, виконаних на живописному пленері в Люборадові (Польща).

Студенти Львівської національної академії мистецтв, учасники пленеру. Фото Йосипа Марухняка
Студенти Львівської національної академії мистецтв, учасники пленеру. Фото Йосипа Марухняка

Виставка у мистецькій академії на початку навчального року – це підсумок творчого пленеру, який відбувався у квітні-травні у мальовничій місцевості Люборадів коло Вроцлава, де є аналогічний вищий мистецький заклад. Оце 15 студентів зі Львова та їхні колеґи з Вроцлава разом провели 10 днів, спільно реалізовуючи свої творчі задуми на мистецькому пленері. Для багатьох студентів це був перший такий досвід.
«Було дуже багато переживань, емоцій, знайомств, – ділиться враженнями студентка v курсу Львівської академії мистецтв Олена Романюк. – У тій місцевості біля Вроцлава справді прекрасна природа, тому нам малювалося легко, з задоволенням».
«Нам дуже все сподобалося. Кілька днів ми малювали від ранку до вечора: хто по одній роботі на день, а хто й дві, якщо устигав», – каже ще одна учасниця пленеру, теж п’ятикурсниця Настя Трофим’як.
Студентські роботи можна тепер оглянути в новій ґалереї, кілька місяців тому відкритій в цьому мистецькому виші. Нова, простора і світла ґалерея доповнила перелік подібних закладів у Львові й призначена для того, щоб тут експонували свої праці незнані майстри, особливо молодь – студенти, випускники академії мистецтв, їхні колеґи з інших мистецьких закладів, міст і країн у рамках спільних проектів.

Оглядаючи ці роботи, важко повірити, що їх виконували студенти. Ось як оцінив їх відомий львівський мистецтвознавець, проректор Львівської національної академії мистецтв з наукової роботи Роман Яців: «Ця виставка дуже оптимістична, свіжа, показує хороші можливості тих молодих авторів, які ще не є знаними. Тут домінують твори львівських студентів, але є представлені роботи чотирьох їхніх польських колеґ. Вони трохи відрізняються, бо наші студенти більше дотримувалися класичної манери, а польські виконували їх у досить довільній формі, там-же нема закладених певних формул академічного навчання, є більша свобода творчого волевиявлення, тому цікаво побачити такий матеріал на спільній виставці… У нас є більше тяжіння до академічної грамоти, до певних стандартів зарисувань, у поляків трохи більше креативу, відразу на цьому акцентується, але саме такого роду пленери дозволяють зблизитися між собою, може, навіть зробити такий симбіоз одного і другого… Хоч мені складно розрізняти твори українських і польських студентів, тому що і в одних, і в других є внутрішня свобода, емоції, а форма пленеру дозволяє вивільнитися людині при малюванні безпосередньо з натури, з природи. Це не є роботи, виконані в майстерні. Тут можна бачити експерименти, є намагання показати настрій природи, якісь пошуки своєї композиції, колірної гами…».
Під час відкриття виставки ставився наголос на тривалих мистецьких зв’язках між львівськими та польськими митцями, які тривали у ХХ ст., однак їх розірвав тоталітарний радянський режим. З початку 90-х рр. ці зв’язки поступово відновлюються. Львівська національна академія мистецтв має підписані угоди про співпрацю з різними мистецькими вишами і кафедрами. Польські митці, студенти люблять приїжджати до Львова, відвідувати творчі пленери, організовані час від часу в наших мальовничих Карпатах. Нещодавно Львівська академія мистецтв улаштувала такий творчий пленер з художнього текстилю в Яремчі з участю українських та польських митців. Львівські студенти і їхні викладачі брали участь у пленері з сакрального мистецтва, який проходив у селі Новиці, пов’язаному з пам’яттю про родину Богдана-Ігоря Антонича. Також найкращі студенти Львівської академії мистецтв мають змогу стажуватися у Варшавській академії мистецтв та отримують для цього відповідні стипендії від польської сторони. Творчі зв’язки з року в рік зростають, а згадана виставка – лише маленький штрих до цих творчих зв’язків. ■

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*