Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2010-01-28
У середині грудня минулого року міністр Томаш Семоняк затвердив на 2010 рік розподіл дотацій на завдання, пов’язані зі збереженням та розвитком культурної ідентичності нацменшин у Польщі. Сума ця складає трохи понад 13 млн. злотих і розміром вона зближена до минулорічної.
Слід відзначити, що розподіл зроблено майже на три місяці швидше, ніж останнім разом, отже відповідно й гроші повинні виплачуватися також швидше і не дестабілізувати роботу численних організацій меншин, серед них і українських. Об’єднання українців у Польщі з бюджету МВСіА отримає приблизно 1,13 мільйона злотих, а разом з іншими українськими, у тому числі й лемківськими організаціями – приблизно 2,4 мільйона злотих.
Те, що не змінюється
Затримка цих коштів 2009 р., а також брак відповідного обміну інформацією призвели до того, що на засіданні (лютий 2009 р.) спільної комісії уряду та меншин учасники висловили недовіру департаментові віросповідань та національних і етнічних меншин у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації. Хоч тоді цей крок міг виглядати дуже радикальним, сьогодні все ж видно його ефективність, проте деякі проблеми надалі не втрачають актуальності. Остаточно також на 2010 р. не вдалося забезпечити надходження державних коштів таким чином, щоб медіа- проекти меншин або їхні постійні щорічні проекти отримували фінансову підтримку у двох-трьохрічній перспективі без обов’язку щорічного складання відповідних заяв та документів. Пояснення МВСіА непохитне – цього не можна зробити через те, що кожного року якимсь чином змінюються різні вреґулювання або показники, серед яких є хоча б ціни на послуги тощо.
До того ж, підтримка культурної ідентичності нацменшин завжди мусить значно поступитися місцем чиновницькому “паперологічному” процесові: “Під час перевірки я не можу відіслати контролера Найвищої контрольної палати до заяв із перед двох чи трьох років, бо там є документ, якого він потребує” – говорив минулого року в інтерв’ю “НС” Юзеф Ружанський, директор департаменту, відповідального за справи меншин. Чергова проблема – це забезпечення участі представників меншин у роботі комісії, яка оцінює заяви. Тут МВСіА відзначає, що така участь була б пов’язана з небезпекою “вирішування у своїй справі”, але не відноситься до пропозиції покликання незалежних експертів. Сьогодні розподіл здійснюють працівники департаменту меншин і немає підстав для твердження, що вони роблять це упереджено, хоч деякі рішення вже на перший погляд є досить незрозумілими. Для прикладу: “Наше слово”, яке має один з найбільших тиражів і видається та друкується у Варшаві, де послуги є одними з найдорожчих, з державного бюджету на 2010 р. отримає 400 тис. злотих, а на це саме завдання білоруський тижневик “Ніва” матиме суму 480,3 тис. зл. (видається в Білостоці). Проста математика показує, що більше матимуть також литовці на своє видання “Аушра” – на його не тижневий, як у нашому випадку, а двотижневий режим виходу передбачено 252 тис. злотих. 2009 р. були спроби покликати до життя механізм рейтинґових списків заяв, які мали укладати представники окремих меншин. У спрощенні йшлося про те, щоб комісія, яка розподілятиме дотації, отримувала також своєрідну “підказку”, яку вартість дане завдання має для певної меншини. В оцінці МВСіА, мало це бути площиною для консультацій у процесі оцінювання, але в дійсності такий механізм міг лише довести до самообмежування меншин. Остаточно від цієї ідеї відмовилися, так само як і від постулату про участь меншин у процесі оцінювання заяв. Відповідний документ у порозумінні з представниками меншинних організацій підписали співголови спільної комісії уряду та нацменшин міністр Т. Семоняк та представник меншинної сторони Артур Яблонський 2 жовтня 2009 р.
Скільки й кому
МВСіА підтримало майже 500 меншинних завдань, при чому частина з них має спільний характер. Так є, наприклад, у випадку ОУП, де чіткий розподіл здійснюватиме пізніше Головна рада організації. Однак, беручи до уваги навіть цю особливість, складається враження, що найбільшу різноманітність як організацій заявників, так і подаваних до реалізації завдань представляють відповідно кашубська та білоруська громади. Хоч представники меншин дуже часто говорили про необхідність знайдення іншого джерела фінансування, надалі найбільшою позицією в бюджеті меншин залишається 1,84 млн. злотих, які отримує Повітове староство в Сейнах на будову комплексу шкіл з литовською мовою навчання в Пунську.
Щодо самого розподілу коштів, ОУП отримало, зокрема: на модернізацію осередку в Зеленій Горі 160 тис. зл., 400 тис. на видавання “Нашого слова”, 23 тис. – на “Український альманах 2011”, 24 тис. – це українські ярмарки, 28 тис. – купальські містерії, прикордонні зустрічі – 38 тис., освіта дітей та молоді – 32 тис., реґіональні дні української культури – 35 тис., дитячі фестивалі та конкурси – 40 тис., діяльність осередків культури – 220 тис., хори та ансамблі – 130 тис. Об’єднання українців Підляшшя отримало: 18,3 тис. на поточну діяльність, 115 тис. на видання “Над Бугом і Нарвою”, 30 тис. – “На Івана, на Купала”, 45 тис. – діяльність мистецьких ансамблів, 45 тис. – “Підляська осінь 2010”, 13 тис. – “Джерела”, курси для дітей та молоді, 2,5 тис. – конкурс декламаторів, 9 тис. – конкурс пісні “З підляської криниці”. Українське товариство у Люблині на різні свої заходи 2010 р. отримало 51,4 тис. зл., а Центральноєвропейський центр вишколу молоді матиме 20 тис. на фестиваль “Е-коломия” в Ґурові-Ілавецькому. Товариство любителів скансену в Голі МВСіА підтримало на 5 тис. на організацію ярмарку “Голя 2010”, а Осередок православної культури “ЕЛПІС” матиме від держави на свої культурні заходи 19 тис. Товариство “Руська бурса” майже 50 тис. дістане на модернізацію свого будинку, 22,6 тис. – на культурну діяльність, 10 тис. – на “Річник Руської бурси 2010”, бібліотека та кімната пам’яті Івана Русенка – це сума 18 тис., 8 тис. дає їм держава на навчання лемківської та 40 тис. – на ведення будинку культури. Педагогічний університет ім. КЕН у Кракові отримає 45 тис. на навчання вчителів лемківської, а Товариство та ансамбль “Кичера” 29,5 тис. – на поточну діяльність, 90 тис. – на мистецьку, 35 тис. – на бібліотеку та архів і 30 тис. – на фестиваль “Світ під Кичерою”. Товариство лемків: 20,4 тис. – поточна діяльність, 10 тис. – “Лемківський річник на 2010”, 25 тис. – двомісячник “Бесіда”, 21 тис. – ансамбль “Ластівочка”, 12 тис. – ХVІІІ Зустрічі з лемківською культурою, 3,5 тис. – “Лемківська творча осінь”, 20 тис. – лемківсько русинське культурне бієнале, “Ватра на чужині” – 55 тис. Чергова організація Об’єднання лемків у Ґорлицях матиме 23 тис. на квартальник “Ватра”, 25,1 тис. – на бухгалтерсько фінансове обслуговування , 7 тис. – кермеш у Вільхівці, 17 тис. – курси “Лемківський Єрусалим” та 150 тис. – на цьогорічну “Лемківську ватру” в Ждині. Товариство Любителів лемківської культури отримає з державного бюджету 30 тис. на ансамбль “Лемко Товер”, 55 тис. – на ватру в Лугах, а Товариство любителів Музею лемківської культури в Зиндрановій 21 тис. – на збільшення виставочної поверхні, 17 тис. – на виставку “Лемки в культурі та історії Карпат” та 6 тис. – на мистецький пленер.
“Наше слово” №5, 31 січня 2010 року {moscomment}
