Оксана Кульчевич ■ ГРОМАДА ■ №19, 2015-05-10
Нижня Силезія та Краків спішать допомагати Україні
Акція збору гуманітарної допомоги для біженців з Донбасу та сімей військових з Прикарпаття розпочалася після візиту на Водохреще священика греко-католицької церкви з Любіна о. Богдана Огородника до родини Вітушинських. В ході розмови появилася думка про оголошення збору речей серед парафіян місцевої греко-католицької церкви. Михайло Вітушинський, член правління Лігницького відділу ОУП, уже восени 2014 р. організував і доставив в Україну для біженців з Донбасу гуманітарну допомогу від волонтерських організацій, українського культурного центру та греко-католицької церкви в Талліні, також з Литви і Латвії. Маючи досвід в організуванні подібних акцій, він написав відділузвернення до прихожан любінської церкви, а о. Б. Огородник зачитав його під час богослужіння. До акції приєдналися греко-католицькі священики зі своїми парафіями в Лігниці, Пшемкові, Шпротаві та інших містах. До прихожан любінської православної церкви написала звернення голова Любінсьго відділуОУП Ксенія Довгань-Доманська, яке в церкві оголосив о. Богдан Репела.
До участі, як завжди в подібних акціях, включилася вся громада реґіону. Керівництво та члени управи Лігницького відділу ОУП.
Координатором акції призначено М. Вітушинського. Лігницький відділ ОУП став офіційним представником і відправником від польської сторони, а в Україні організацією, котра приймала допомогу й організувала акцію, був Благодійний фонд «Оберіг» в Івано-Франківську. До акції в Польщі приєдналися волонтери та волонтерські організації з Вроцлава і Кракова. На жаль, неможливо згадати всіх, адже кожен волонтер мав ще багато помічників.
У Любіні збірка речей відбувалася безпосередньо у квартирі К. Довгань-Доманської. Допомагали сортувати і пакувати речі (їх виявилося майже п’ять тонн).
Гуманітарну допомогу звозили до Комплексу загальноосвітніх шкіл № 4 ім. Б.-І. Антонича в Лігниці. Директор школи А. Гаврильчак-Маланчак організувала учнів школи і їх родичів до пакування в мішки та складання на вантажівки. До акції збору допомоги підключилися: колектив Електро-механічних шкіл у Лігниці з директором Геленою Соколовською, Початкова школа №17 з директором Ельвірою Смольською, колектив Спеціальних шкіл Лігниці, Початкова школа №4 у Лігниці, Івона Сукеник, Лідія Поповчак.
У Вроцлаві до акції приєдналися жінки з України, які там працюють.
Разом з друзями у вільний час вони виготовляють брелоки (до ключів) з українською символікою, продають їх за символічну ціну, пропагуючи українську ідею, таким чином роблять власний внесок у справу допомоги Україні. Також організовують концерти й акції збору гуманітарної допомоги. За отримані гроші купують речі для воїнів АТО.
До збору допомоги долучалися не тільки українці, але і поляки. Приносили одяг, продукти, дитячі речі, звертаючись з проханням: «Передайте їх нашим українським братам від щирого серця. Ми теж пережили складні часи і тому глибоко відчуваємо ваш біль. Нас теж підтримували добрі люди з усього цивілізованого світу».
У Вроцлавській гімназії №13 ім. Європейського Союзу вчителі разом з учнями організували пункт збору гуманітарної допомоги для України. В момент передачі цієї допомоги їх обличчя світилися від щастя: «Передайте українцям – ми з вами».
Особливою щирістю вражали діти. Донька священика зі Шпротави о. Андрія Бунзила зібрані 50 злотих просила передати дівчинці такого ж віку, як вона.
Вже коли допомога прямувала в Україну, в Кракові свою частину зібраних речей (біля трьох тонн) додали організатори Катерина Баша та Олександра Запольська.
Кожен з них зробив свій внесок в організування прийняття гуманітарного вантажу в Україні. Розповідаючи про пережите під час збирання й доставки вантажу в Україну, М. Вітушинський бачив сльози радості в очах присутніх у Благодійному фонді «Оберіг».
Ніхто з волонтерів не рахувався зі своїм часом, ніхто не вимірював свого внеску. Головним мотивом була допомога людям, які опинилися в тяжкій ситуації. Всього зібрано 9 тонн вантажу, а це: одяг, взуття, дитячі речі, іграшки, засоби гігієни, побутова хімія, побутові товари, консерви, крупи, борошно, цукор, а навіть телевізори та інвалідний візок. Оформлення гуманітарного вантажу було організоване на високому професійному рівні через Міністерство соціальної політики України. Це нелегке завдання взяв на себе М. Вітушинський. За це йому велика подяка й пошана. Також велика подяка всім українцям у Польщі, всім небайдужим полякам, які надали та організували цей гуманітарний вантаж для вимушених переселенців з Донбасу і сімей військових з Прикарпаття. Радість тим більша, бо подарунки надійшли напередодні Воскресіння Господнього.
Коментарі
Відповідь на вилитий бруд п. Солож на адресу організаторів допомоги біженцям з Донбасу переселеним у Івано-Франківську область від Лігницької української громади.
Не знаю на якій мові маю писати на польський чи український, тому що із коментаря розміщеного вище виникає що, п. Солож не володіє жодною із названих мов, натомість добре володіє мовою бруду. Оскільки коментар розмістила у «Нашому слові», то ж буду відповідати – українською.
Щоб гуманітарна допомога потрапила в Україну людям у біді, організація отримувач в Україні, у даному випадку Благодійний Фонд «ОБЕРІГ», повинна бути зареєстрована у Міністерстві Соціальної Політики України. Таких організацій чи людей, які хочуть працювати прозоро і під контролем небагато – з відомих причин… Однїєю із них є пані Солож. Згідно закону відправник допомоги надсилає ряд документів до отримувача допомоги із описом речей допомоги. Отримувач допомоги, звертається у Міністерство Соціальної Політики з цими документами за дозволом ввезення цієї допомоги в Україну. Отримавши дозвіл Благодійний Фонд «ОБЕРІГ» зареєструвався на внутрішній митниці по місці свого розташування. І тільки тоді можна було відправляти цю допомогу в Україну. Усі цю дії по відгрузці допомоги в Україну від Лігницької громади а також вантажу п. Солож, яий вона долучила до нашого транспорту у Перемишлі до Івано-Франківська виконало Об’єднання українців Лігниці та Благодійний Фонд «ОБЕРІГ» з Івано-Франківська.
Повторюю – Об’єднання українців з Лігниці та Благодійний Фонд «ОБЕРІГ» дотримались усіх вимог, виготовили необхідні документи.
Все це я пояснював пані Солож, але вона обурювалася, та не могла зрозуміти, як можна надавати гуманітарну допомогу легально…? Її більше влаштовувало, як вона сказала, «перекидати» через кордон, без контролю за кількістю, без санітарної, ветеринарнї, екологічної перевірки. Проте така схема називається контрабандою! На таку форму допомоги для України Об’єднання українців з Лігниці та Благодійний Фонд «ОБЕРІГ» не погоджувався. Адже ми брали під свою відповідальність гуманітарний вантаж перед біженцями та митними органами Польщі і України. Тому ми не могли цей порядок порушувати. Автомобіль їхав запломбований, пломбу мала право зняти тільки митна служба, а пані Солож настоювала – «викинути її вантаж» у Львові, пізніше в Івано-Франківську. Виникає питання – чому?
Гуманітарний вантаж був переданий у рамках закону Благодійному Фонду «ОБЕРІГ», за розподілом допомоги слідкувала податкова служба України. Уся роздача допомоги була зафіксована документально, кому передається, скільки передається і так далі. Власне така процедура контролю також не відповідала пані Солож… Надто все прозоро, контрольовано. Краще «перекинути» через кордон, а пізніше воля – волі… Із корупцією в Україні добре обізнана п. Солож, як вона зазначає у своєму коментарі. Ми цей шлях не проходили, тому робили все згідно із правом.
Незрозуміле звинувачення в тому, що дружина голови міста займається волонтерською допомогою біженцям і воїнам. Із логіки пані Солож виникає, що дружина президента, прем’єра міністра, голови міста – має бути ДЕ? Згідно із здоровим людським глуздом, якраз – дружини, діти, близькі родичі мають займатись волонтерською допомогою для блага своєї держави і народу. На них лежить якраз найбільша відповідальність перед народом, який вибрав їх близьких на ці посади. Небагато з них знаходяться на першій лінії у службі Батьківщині. Але чомусь у цьому випадку це також не відповідає п. Солож ?
Прошу вписати у пошукову у Facebooku Lida Anushkevychus і кожний може побачити яку грандіозну роботу проводить волонтерська група «ОБЕРІГ» під керівництвом пані Лідії. Не тільки я, але усі хто мав контакт із «Оберегом» може дати тому Благодійному Фонду тільки позитивну оцінку. «Оберіг» – одягає бійців на фронт, купує військове обладнання, медикаменти, продукти харчування і т. д.
П. Солож скористалась транспортом для перевезення своєї гуманітарної допомоги за який заплатив Благодійний Фонд «ОБЕРІГ». Члени Фонду, жінки – волонтери випікали тістечка та продавали їх, щоб назбирати потрібну суму грошей для оплати за транспортування гуманітарного вантажу – також того, який у вантажівку завантажила пані Солож. А пані Солож замість вдячності вилила на всіх відро помий…
Тепер на тему п. Наталії Кляшторної .Ніякої адресної допомоги для конкретних осіб із числа біженців з Лігниці передано не було. Це заявляю я, як особа яка займалась цією допомогою і це може підтвердити кожен із учасників цієї акції. Пані Кляшторна, e-mailем зверталась до мене із запитанням про спеціальну допомогу для лемків з Донбасу, я їй відповів наступне: «наша українська громада не ділить біженців з Донбасу на лемків і не лемків. Усі біженці які потрапили на Українську територію внаслідок війни, трактовані нами однаково, без поділу за національними признаками, віроісповіданням, колір шкіри і т. інше. Біженці з Донбасу, за яких просила п. Н. Кляшторна, допомогу отримали. Я був присутній при видачі цієї допомоги, а крім того вся роздача допомоги була зафіксована на відеокамеру. Після всієї акції вдячного листа за допомогу біженцям до п. Б. Пецушка написала згадана п. Н. Кляшторна.
Усі хто хоче переконатись у правдивості мого коментаря прошу зайти на сторінку -https://www.facebook.com/uk.donbas.krym?fref=ts (сторінка Всеукраїнського Об’єднання “Українців Донбасу і Криму”)
Майже усі жертводавці з Лігніці, Вроцлава, Кракова отримали подяку безпосередньо від Благодійного Фонду «ОБЕРІГ» і Всеукраїнського Об’єднання “Українців Донбасу і Криму” за надану від щирого серця допомогу.
Голова Всеукраїнського Об’єднання “Українців Донбасу і Криму” пані Лариса Пантелюк написала листа у часопис «Наш вибір» з проханням надрукувати подяку для жертводавців з Лігниці.
Не буду описувати поведінку п. Солож у Івано-Франківську, коли вона забирала як твердить: «свою допомогу». Не буду описувати як вона махала кореспондентським посвідченням «Нашого слова». Це нижче гідності…
Чому і з якою ціллю п. Солож поливає брудом Лігницьку допомогову ініціативу?
Це і є питання…
Ми пропонуємо пані Солож спростувати наклеп на нас та опублікувати своє вибачення за наклеп у газеті «Наше слово».
В протилежому випадку ми разом із українською стороною передамо справу до суду із вимогою спростувати наклеп та відшкодувати за моральні збитки.
Для позитивного вирішення справи у суді на нашу користь п. Солож доставила достатню кількість фактів про наклеп на нас у «Нашому слові» і у Facebooku.
Згідно Кримінального кодексу України стаття 1451, пункт 2, справа буде подана до суду в Україні, з огляду на значну кількість потерпілих.
Po persze, humanitarka piszla do orhanizaciji, jaku oczoluje żinka mera mista Frankiwska (zaplecze polityczne czołowika). Wony na mojix oczax rozbyraly smaczni kusky. Dla biżenciw piszla newelyka czastyna z cioho!!!! PIDKRESLIU – DLA BIŻENCIW PISZLA NEWELYKA CZASTYNA Z CIOHO! Czytała ciu stattiu i mala muraszky na spyni. Dumaju, bahto może na ciu temu skazaty Наталя Кляшторна, jakoji znajomi (biżenci spid Donec’ka, dla jakyx bula pryhotowana imenna posyłka z Lihnyci) ne otrymaly wsioho z cieji posylky, bo czastynu predmetiw ludy z Oberiha prosto wkrały. Ne je prawdoju, szczo Krakiw peredaw dopomohu!!! Z Katerynoju skontaktuwalasia ja i cia dopomoha mala ity na sxid. Kateryna specjalno dla mene obhortala miszky streczom, sczob ja mohla jix razom zi swojimy poslaty Nowoju posztoju. Pidstupom Wituszyns’kyj (koly zupynylysia furoju w Krakowi, szczob zabraty po dorozi reczi Kateryny) kazaw jiji napysaty pys’mo, sczo wona peredaje swoju czastynu na Oberih (skazaw jiji, sczo ce wymohy na kordon!). Skinczylosia tak, szczo reczi, jaki wona pryhotuwala dla mene, sczob ja zawezla jix na sxid, prosto u Frankiws’ku meni ne widdaly, maxajuczy bumażkoju pered nosom (os’ Kateryna nam peredala). Kateryna ce diwczyna, z jakoju ja zwiazalasia – ni Wituszyns’kyj, ni inszi ludy z Syleziji jiji ne znaly, ne maly poniattia pro jiji isnuwannia. Oberih ne spiwpraciuje z biżenciamy – Oberih na wahu widdaje humanitarku inszym orhanizacijam. W cej sposib tworiat’ mereżu – wyborczi duszi dla czołowika holowy fondu Oberih. Duże prosta i duże neczesna sxema!!! Na żal, na moju dumku, robota naszyx ludej, jixnie dobre serce i enerhija czerhowyj raz peremololasia w kolesax ukrains’koji korupciji. Ja bula na misci, bula pry rozwantażeni fury i pyszu ce, szczo baczyła na swoji oczi.