Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ 2008-09-18
Весняне залицяння Ющенка до Хоми
На зламі травня й червня В. Ющенко надіслав президенту Перемишля Р. Хомі листа з пропозицією купівлі будинку Народного дому українською стороною. Як це буває в кожній такого типу загальній заяві (див. мою статтю Президентська гонка до Народного дому, “НС” №25, 2008 р.), вона могла як сприяти, так і шкодити сторонам, зацікавленим у тому, аби якимсь чином будинок став власністю ОУП, Польща як держава позбулася клопоту, а місто Перемишль розбагатіло. Цікаво, що потім про неї ніхто більше не згадував. Напевно шкодила вона Перемишлеві за часів правління і репрезентування його інтересів такою, а не іншою Міською радою і її президентом, оскільки Р. Хома 10 червня із занепокоєнням повідомив про Ющенків лист підкарпатському воєводі М. Карапиті. У липні, як поінформував мене В. Вовчик з канцелярії міського президента, Хома відповів Ющенку на його лист. Останній в даній справі більше ні до кого не звертався. І ніхто мудрий не з’ясував ані не прокоментував, про що йому йшлося.
Флірт Тараса Батенка
Як вибух бомби прозвучала заява заступника голови Львівської ОДА Т. Батенка, оприлюднена 30 липня львівським незалежним інформаційно аналітичним Інтернет виданням Zaxid.net, про те, що “питання відкриття Польського народного дому у Львові зрушилося з місця. Це питання пов’язано з передачею українській громаді Народного дому у Перемишлі”. Він сказав це під час відкриття нового візового відділу Генконсульства Польщі у Львові і додав, що “це буде зроблено найближчим часом. […]. Україна готова викупити приміщення дому в Перемишлі”.
Того самого дня це ж видання поінформувало про заяву депутата Львівської обласної ради від БЮТ О. Козака з цього приводу: “Мене дивує позиція пана Батенка, який вперто лобіює пов’язаність двох питань: передача українській громаді Перемишля Ук раїнського дому та побудова Польського дому у Львові. Ця ідея вже давно була визнана шкідливою та такою, яка не принесе очікуваного результату, насамперед, для українців у Польщі.[…] Львівська обласна рада прийняла
рішення у цьому питанні – виділила частину коштів на купівлю Українського дому. Решту коштів виділяє Президент України”. Я сумніваюся, чи сам Козак знає, чи справді, як він сказав, Президент та Львівська ОР уже виділили чи виділяють ці кошти. Якби знав, то може назвав би хоч суму, банк та номер банківського рахунку фонду?
Чому все таки Батенко щось там старався заявити?.. Імовірно, заява розрахована на те, щоб справити т.зв. “добре враження”. На кого? Виходячи з обставин її виголошення, чи не на генерального консула Польщі у Львові Осуховського, зважаючи на його заходи якнайкраще влаштувати польську меншину в цьому місті, де вона також шукає собі ділянку або будинок. Адже важко припустити, що Батенко проговорився про таємні переговори між урядами Польщі та України щодо взаємного обміну за принципом “будинок у Львові – будинок у Перемишлі”. А втім, якщо справа буде затягатися, він може стати пророком…
Тяганина ОУП із Міською ґміною Перемишль
Ситуація вже перезріла й нерви цілком здали. 21 листопада 2007 р. Перемиський відділ ОУП повідомив Районну прокуратуру в Перемишлі про скоєння злочину власником (Міська гміна Перемишль) і адміністратором (Підприємство комунального господарства) приміщення НД. Злочинні дії, вважає ОУП, тривали від 6 жовтня 1986 до 22 липня 2008 р. Полягало це в тому, що власник та адміністратор, не дбаючи про належний стан будинку, привели його до стану, який загрожує людському життю, а самому ж будинкові – руїною.
Прокуратура почала діяти. Прокурор М. Сус-Цєлєнци наказала міському відділу поліції зібрати відповідні інформації. Завершенням праці прокурора було рішення від 30 липня, яким вона припинила розгляд справи, оскільки не виявлено ознак незаконних дій відповідача, а їхня ймовірна суспільна значимість – незначна.
У відповідь на це уповноважений ОУП адвокат П. Федусьо з Ґдині 26 серпня подав скаргу на дане рішення в ІІ карний відділ Районного суду в Перемишлі. Адвокат вказав на помилки прокурорського слідства, зокрема на визнання обґрунтованим твердження про те, що попри брак ремонтів технічний стан НД “відносно добрий” і “не може призвести до прямої небезпеки обвалу будинку або його частини” – адже висновок будівельного експерта не був тут однозначний, він був виданий у той час, коли рішенням Будівельної інспекції міста Перемишля від 3 квітня 2008 р. уже вилучений був із користування актовий зал; крім цього, висновок не був порівняний з рештою доказів, які свідчили про стан будинку. Адвокат зокрема звернув увагу на те, що в будівельній експертизі не пояснено, чому раніше був виключений з користування актовий зал, адже якби його стан не становив загрози життю людей, таке виключення було б цілком необґрунтованим і нелогічним…
П. Федусьо у своїй скарзі назвав неправильними висновки прокурора про те, що Міська ґміна Перемишль не мала фінансових засобів на ремонт, а навіть якби так воно і було, то прокурор повинен з’ясувати причину такого стану, однак не зробив цього. Не вказав навіть конкретних осіб, які довели до такого стану НД, а прокуророві слід було б вимагати інформацій про це у Р. Хоми, Р. Левандовського (колишнього заступника президента міста). Як власник – Міська ґміна Перемишль, так і управитель – Підприємство комунального господарства, в особах своїх працівників мають обов’язок утримувати та використовувати будинок згідно з положеннями будівельного закону. Сталося навпаки – попри численні прохання та скарги ОУП вони виявилися якраз невідповідальними. Отож на сьогодні з огляду на незадовільний технічний стан НД і далі може обвалитися.
Скрипить на даху
Залишився ще довгожданий – як і все у Перемишлі, що пов’язане з НД – ремонт даху. Після втручання речника громадянських прав, будівельної інспекції та ОУП була досягнута згода, пролунали відповідні обіцянки, навіть появилися гроші – від міста і воєвідського реставратора. Поки що було оголошено два тендери на виконання ремонту даху – і ні одна фірма не погодилася на запропоновані в них умови. Буде третій?..
Існує й така можливість, що коли й далі так продовжуватиметься, то надійде кінець фінансового року, гроші пропадуть і процедуру треба буде починати наново. Голова Перемиського гуртка ОУП А. Дрозд збирається з візитом до підкарпатського воєводи.
Таємниця ряшівських “Новин”
У ряшівській щоденній газеті “Новини” від 2 вересня Я. Мотика повідомив, що “Міністерство національної оборони погодилося передати місту ґарнізонний клуб разом із ділянкою – підтвердила вчора Малґожата Хомич, підкарпатський воєвода”. Підтвердила, може, Мотиці, але, здається, більше нікому. Я переконався щодо цього у прес-секретарів Міністерства національної оборони, Аґентства військового майна, підкарпатського воєводи, президента Перемишля. Ні один з них не зміг мені сконкретизувати, що формально значить інформація Мотики про згоду МНО. І от на початок осіннього сезону 2008 р. в історії Народного дому в Перемишлі маємо таку ситуацію: ніхто нікому ані найменшої частини НД у формі паперової і підписаної уповноваженими сторонами угоди не передавав.
Проте, деякі справи уряд таки поволі вирішує. Відомо, що 20 червня голова МНО Кліх заявив про згоду на припинення повноважень Районного управління інфраструктури в Люблині у справі гарнізонного клубу та ділянки в Перемишлі (яку можна було б обміняти з містом на НД). Про це поінформувала президента віцевоєвода Хомич листом від 17 липня. Однак це ще тільки згода МНО, а сам процес погашення повноважень може тривати якийсь час. У серпні президент Перемишля, як поінформував його прессекретар, не отримував ні від МНО, ні від воєводи Хомич, ні з Міністерства фінансів будьяких подальших конкретних пропозицій щодо здійснювання сценарію, визначеного на спільній нараді зацікавлених сторін у Перемишлі у квітні 2008 р.
“Наше слово” №38, 21 вересня 2008 року {moscomment}
