Пам’ять про українські жертви у Павлокомі

Богдан ГукПОДІЇ№13, 2013-03-31

Цьогорічне відзначення пам’яті жертв у селі Павлокомі, організоване Перемиським відділом ОУП, почалося 3 березня в Явірнику-Руському. Саме туди прибули учасники відзначення з Перемишля та зі Львова.

З поклоном пам’яті жертвам у Павлокомі. Фотографія автора статті
З поклоном пам’яті жертвам у Павлокомі. Фотографія автора статті

У складі делеґацій з України, які приїхали двома автобусами, були, зокрема, голова Львівської обласної ради (ЛОР) Петро Колодій, депутати ЛОР Павло Хобзей, Святослав Шеремета і Ярослав Кравченко, голова Львівського обласного товариства «Просвіта» Ярослав Пітко, голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, представники Львівської обласної державної адміністрації, товариства «Україна–Світ», голова товариства «Львівська бесіда» Тетяна Крушельницька.
У Явірнику народився пізніший священик і творець мелодії до Національного гімну України, о. Михайло Вербицький (1815–1870). Тут у старовинній церкві о. Павло Поточний відслужив молебень до всіх святих українського народу. Відтак твори духовної музики виконали члени шкільного хору ім. М. Вербицького з перемиської «шашкевичівки» під дириґуванням Ольги Попович. Про історію села та церкви розповів Юліян Бак. Зі словом до присутніх звернувся римо-католицький прелат з Динова, о. Станіслав Януш, наголошуючи на велич постаті о. Вербицького та християнську науку, яка дорожить національною традицією.

Кількість учасників ще збільшилася в Павлокомі, куди приїхали українці з Сянока й Репеді. Отець Поточний відслужив панахиду за упокій душі жертв відділу Армії крайової під командуванням Юзефа Бісса-«Вацлава», які загинули в березні 1945 р. Після панахиди голова Перемиського відділу ОУП Марія Туцька подякувала гостям та попросила до слова генерального консула України в Люблині Івана Грицака. Він звернув увагу на те, що в Польщі кількість українських місць, які вимагають пам’яті, дорівнює 700. Вони чекають на свої увічнення. Натомість голова ЛОР П. Колодій підкреслював, що лише формула «прощаємо і просимо прощення» зміцнює хороші відносини між українською та польською націями. В. Середа зі львівського товариства «Надсяння» поділився спостереженням, що в Польщі при нагоді вшанування пам’яті жертв, наприклад, Волині, не згадують про українські жертви – польська пам’ять, на жаль, однобічна. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*