■ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ПОЛЬЩІ ■ 2011-01-09
Вступ
Нехай вже хтось
упевниться в мені,
в собі вже сам
упевнитись: несилий?!
Мов могутніше
бринять мої пісні,
але й відчутнішим
став: чад могильний?!
Піснярів з таким чуттям
по світу тьма:
вони завзято неозору
безнадію борють?!
Про запас творю на схилі
невпокорені рядки?!
Неупокореність моя
з легкої Господа руки?!
7 липня 2009/1, Варшава
________
За дня
Оспівуючи чин
дієвого тут скону,
сум від себе одганяю:
геть жену настирливий?!
Журюся, бідолаха
знаком запитань і окликів;
диявольська неоднозначність
читача, бач, сковує?!
Та антисмертне дійство
запорукою віч-на-віч стати
на прю з круком:
проти чорного стою?!
Із дієслова візьметься
пречиста сила?!
Чоловіче, сам собі
кадилиш запопадливо?!
Дасть Біг, а не знесилишся,
благословили ж батько з матір’ю
на змаг: за світло стань за дня,
потопчеш мисль, що від лукавих?!
10 липня 2009/ 2
________
Восени
В годину мряки
журно думаю,
кому і як
за сонця усміх:
дяку скласти?!
Поезійного Господь
вже слухає нерадо,
з докором прорік:
ти слову міру,
знай його вагу?!
Надією твоєю, сину,
є не віра в небо,
а в існуючу віками
і в теперішню:
для голови сумнівну….
Початок листопада, 2009/3
________
Мамо
Відзеркаленням моїм:
є українська пісня?!
В ній берізку:
схилену я бачу?!
Від цієї драми:
забриніли сльози?!
Дякую за радість:
щедрий Боженьку!
День Поминок 2009/4
________
Сівши,
Взяв паперу лист
хапливою рукою:
чи якийсь мотив
метеликом не затріпоче?!
Щоб натхнення не повіялось,
я миттю
причинив вікно:
тремтіння похапцем записую?!
Утіштесь, тату,
втіштесь, мамо,
син у вас не з бідних:
пише рідною!
Пробачте, Незабутні, мені мою на цвинтарі
у Ґловні неприсутність
2009/5
________
Мене
Полонить мислі хід,
і неба край:
де почалась моя дорога?!
Почувань різноманіття,
смуток за покинутим кутком:
плекання неповернення додому?!
Вже писав по це,
про це ж:
писатимуть колись?!
Постійної осілості
хотіла мати:
оселилася у слові?!
Листопад 2009/6
________
Не іронія
В юрбі я був би:
серед багатьох один?!
а в самоті я є:
один серед самого?!
Незабаром вже 2010, грудень 2009/7
________
Кус критики
Ну, не люблю,
коли читаю,
а ввижається:
щось куце?!
Не люблю,
коли письменствуючий
без угаву
сам себе й читаючого
мучить: Україною?!
Прочитав своє:
від цього вірша
mea куцість наче шира/є?!
Листопад 2009/ 8
________
З перевтоми темою
Ідейно одурманений,
із дурману:
виходити
несхильний?!
За дверима жде
новий туман:
від попереднього густіший?!
Замкнутий у стінах
я досліджую
бродіння тиші: невідкличної?!
Листопад 2009/ 9
________
Сталось
Вірою знеможений
став і стою при головній:
при зоряній дорозі?!
Чумаки такою
їхали по сіль:
долаючи небесні гони?!
Сталось те,
чого й хотілося:
стоятиму дороги духом?!
Листопад 2009/10
________
Не тупик
Від тебе, Україно,
як втекти:
куди втікати?!
Втікачем свідомість
споконвіку нехтує:
не возлюбиш втікачів?!
Без батьківщини ж
як добути з мови:
думання крилате?!
Ist die Zeit der Verräter: entgültig vorbei?!
Благання
________
Кожний вірш
повинен стати:
божою подією?!
Вже будучи спудеєм,
чув таке не раз:
тепер докину до почутого?!
Молися, Боже,
за мою:
недоугроблену ідейність?!
Листопад 2009/ 12
________
Бач
Минувся час особи,
слава стала сірою,
а віра: застарілою?!
Побільшала спокуса
заступити пустослів’ям
подвиг: труд Ісусів?!
Бач, перелицьованого хама
не повергнеш:
не уразиш блиском храму?!
Листопад 2009/13
________
Ти
Попереду всіх вчителів
ідеш до мене:
як творю?!
Задумане чоло,
бо знаєш:
що сказати?!
Говорю вагоміше,
коли за мною
стежать: мати?!
Листопад 2009/ 14
________
Лідії Іванюх
Ні горами,
ані рівниною
я не: обмежений?!
Коли ж вдивився
у могилу:
головне побачив?!
Не було чогось,
чогось нема,
чогось не буде?!
Листопад 2009/15
________
За даллю туга
Хмарою задума
заслонила далеч:
світу вже не бачу?!
Все дивлюсь,
утуплююся в далину:
що в здогаді?!
Живуча, під повіками,
ув’язненого кличе
далечінь: колишня?!
Листопад 2009/16
________
Віра
Вірю свято,
від зусиль
дух могутніє?!
Недовершеного нищу,
заклинаючи талан,
то й сплю: спокійно?!
Фразою обробленого
передам борцям:
остатню силу?!
Листопад 2009/17
________
Неначе ремствую
Хапаючись домашніх стін,
обходжу територію:
старечого дозвілля?!
З віршем на губах,
проказуваним потемки:
таки собі сновида?!
Для очей загалу
диво невелике,
стаємо: підсліпуватими?
Листопад 2009/18
________
Будівля
Повним змістом
виростає з пустоти:
з пустого світ настив?!
Щодня так думаю,
з нічого ставлю зруб:
під власну стріху?!
Викликали сміх
слова будівлі:
знов не викличуть?!
Грудень 2009/19
________
Батьки
Це ті, що є
до кого відізватися,
хоч: їх нема?!
Журчать вони
чимдалі дужчим:
джерелом натхнення:?!
Недаремно де-не-де
говорять досі:
неня, неньо?!
Грудень 2009/ 20
________
Зауваження
Померли друзі
я живу
і: молодію?!
Лідіє, мелодія
украй облудлива:
проте співаю?!
Знайте люди,
не розвинемося:
без великої облуди?!
Грудень 2009/ 21
________
Бодай
Творця травили,
скільки яду-трути
дивом: не ковтнув?!
Рука до келиха
з отруйним вмістом чаші,
ну: не потягнулася?!
Словесного вбоявся дуру,
вистояв й пишу:
бодай зажурено?!
Habe ich immer noch: Angst verfоlgt zu werden?!
Грудень 2009/ 22
________
Передбачення
Поїхали в далекий світ,
знедолених спонукано:
покинути свій край?!
Тепер роз’ятрюють
живучу рану:
молячися Богу?!
Милостивим називають
по нових церквах,
що стануть: не своїми?!
Грудень 2009/23
________
Все
Тужу за втратою,
хоч годі визначити
саме: що утрачено?!
Долаю в споминах
етапи пройденого
і то: і так щоднини?!
Став би неписьменним,
не увірувавши:
у прийдешню Україну?!
Грудень 2009/24
________
Дурне
Коли з кимсь говорю,
то третій хтось:
повинен конче бути?!
Я вигадує його,
коли: під час
немає поблизу?!
Тихцем світ
слуха говірливих
вухами: розвішеними?!
Грудень 2009/25
________
Буде
Невагомим виявився
ворог сивих:
українських дум?!
Не переміг вусатого
борця за Україну:
сум окатий?!
Є кордони,
буде і Вона:
казав мій тато!!!
Грудень 2009/26
________
Не хочу
Прилягти й заснути
потягло: у час
духовної утоми?!
Це й вчинив
посеред дня;
заплющив очі?!
А до сну
ще геть:
не хочу ночі?!
Грудень 2009/27
________
Питаю
Як творити,
щоб нащадкам:
щось сказати?!
Істина відома
нашим предкам:
знав це ратай?!
Так орав,
щоб виросло:
не рило?!
Грудень 2009/28
________
Краса
Вона доступна
неозброєному оку:
бачити зумій?!
Покиньмо невичерпну глибину,
ущерть оспівану:
блакить облишмо?!
Чи не вийде
рано-вранці з відеречком:
гола вийшла?!
Грудень 2009/29
________
Всім
Поясню чимало,
та не все сьогодні:
є ще завтра?!
Труду сила,
рук не стачить:
перебрати досвід?!
Буду до кінця
дивитися на все і всіх:
очима посейбіччя?!
Ich weiss nicht, ob meine Kraft ausreicht: es zu tun?!
12/2009/ 30
________
Вже
Об камінь вічний
спотикнувшися не раз
в своїй дорозі,
придивлявся пильно,
щоб знічев’я:
не цілком упасти?!
Зовсім падлий
вже не спам’ятає,
що упав: що спотикався?!
Грудень 2009/31
________
Собі я, бач,
Цікавішим постав,
поменшало вогню:
побільшало їдкого диму?!
У пригоді кличу
слову на підмогу:
риму неснотворну?!
Не колошкаю
крикливо півнем:
голосу не трачу?!
Грудень 2009/32
________
33
Тридцять третій
вірш ознаменований:
кінцем етапу?!
А це ж
вечір радості:
нової?!
Привітай її
живи народженням,
колядного походу:
будь главою?!
Об Різдві 2009/33
________
Спроквола
Обертаюся в кістяк,
під шкірою:
напрочуд ще цупкою?!
Тонші руці
нозі тонші:
все од Бога?!
Головного не сказав,
здорове умирання:
бажаний процес?!
1 січня 2010/34
________
У хмарі вороння
Я буду
білою вороною:
хотів би нею бути?!
Біле, на мій позирк,
змістить у собі:
всі кольори?!
Природу не збентежу,
бо білітиму в норі:
спасенна роль нори?!
2 січня 2010/35
________
“Я”
Воно в щоденній розповіді
стало необхідністю:
важливим підметом?!
Годилося б, хоча б,
бодай скоряючися тузі:
чільне переказувати епікою?!
Мучився ж співець,
чумак за сіллю їхав:
мерли друзі?!
3 січня 2010/36
________
Сіяне
Посходить, зійде
добрим злаком:
явиться очам?!
Рукою плідною
у рідний ґрунт
посипане: зерно покільчиться?!
І по задвірках
буде чутним заспів
сівача: почули?!
4 січня 2010/37
________
Уподібнення
Поволеньки стаю
собі професором:
проводжу семінар?!
Тлумаченням збираюся
поглибити суть:
дару божого?!
Немає сумніву
я сам на себе:
щораз краще схожий?!
9 січня 2010/38
________
Ну кому…
Співаю так,
щоб перехожим:
врізатися в пам’ять?!
Вже вчорашнього,
хто схоче:
слухати зупиниться?!
Ну, кому охота
бути однодумцем:
перебенді?!
6 січня 2010/39
________
Баяння
Поглянь, Хведоро,
що воно там:
вгору лізе?!
А мене тривожить все,
що гоїть: і що
ранить ум вагання?!
Серця більше,
болю більше:
глибше думання?!
Про це ж ідеться,
пасинку: високе те,
що пнеться?!
7 січня 2010/40
________
Осяяння
Was ist nur
in dich gefahren?
На купі гною
мер собака:
мирно умирав?!
Осілий у вигнанні,
живота востаннє грів,
а я воюю: лежма?!
Ратую за світло:
серед днини
папороть дасть квіття?!
8 січня 2010/41
________
Всупереч
Надумав поліщук
негайно відродитися:
морока світу?!
Без угаву згадую
себе минулого:
набридло не собою бути?!
Духом з лона Слова
вийду на Вкраїну:
перепонам всупереч?!
а Леся Українка на це: я дивую, чому в тобі не відродився Брут аж до кінця?
10 січня 2010/42
________
Кому?
Понині не второпав,
вгору а чи вниз мені:
Єсєнін покотивсь униз?!
До революцій не доріс,
до еволюцій десь:
щойно в сінях я?!
Сінешній холод,
наче є що з’їсти:
нікому підспівувати?!
12 січня 2010/43
________
Хто
Здалеку видніше,
краще бачиться:
хто і як нас окульбачував?!
Хто ґвалт чинив
над мовою:
кого дражнила пісня?!
А хто був садівником,
родючу Україну:
підливав окропом?!
14 січня 2010/44
________
Цілість
Пшениця не родила,
то на питель:
ми возили жито?!
Годувались житньою галушкою,
хотіло ж тіло їсти:
їло, що далося?!
Розказав би ще і ще,
та у розказаному:
цілість правди?!
14 січня 2010/45
________
Піїте
Дійсний стан речей
приховано від мене:
владою терору?!
З’ясувати ціль
приховування стану:
після ночі?!
Натяк на світанок
наростаючого дня:
моя надія?!
18 січня 2010/46
________
Нагад
Декому від мене зась,
як і мені:
од декого?!
Про рівність прав
дозволили таке ректи:
жбурнути ввічі?!
Я цабе
і ти цабе:
memento, чоловіче?!
20 січня 2010/47
________
Уві сні
Луною покотитись
по туманних луках:
двійника почути?!
Як колись-то
в рідній стороні:
відлунням милуватися?!
Бреду дитиною
у сиве марево:
судилось дідові?!
22 січня 2010/48
________
Ні, не?!
З мрій сміятись,
вже як проростуть:
не стануть мертв’яками?!
З мрії виросла надія,
вітер з півночі
не нажене: морозу?!
Хухаю у руки,
сміх нервозний:
ні, не омертвіємо?!
22 січня 2010/49
________
50
Ювілею день настав,
сльоза упала на папір:
рукою витер?!
Помиритись з ворогом,
з собою поєднатися:
зі зброєю напохваті?!
А у путі плекати те,
що не спотворює:
людину й Україну?!
22 січня 2010/50
________
Цить
Язик наладнано,
скрипить все менше:
мов по-моєму настроєний?!
Чи блискавицею
розітне ту пухлину,
що: на тілі створеної?!
Ствір сей звався,
зветься: буде тільки
зватись Україною?!
26 січня 2010/51
________
Ти ся не жур
Бо неробство переборене,
знов гомонітиму про змаг:
чи не до скону?!
Мовлене хай буде
виявом живучості:
бодай тутешньої?!
Не зажурився,
б’ю поклони:
пред відшестям звідсіля?!
29 січня 2010/52
________
Упевненість
Не конче дух,
а духу вираз:
поцінуймо у митця?!
Поглиблено тоді,
коли він сам:
себе збагнув?!
Своїми асоціаціями
я не передбачив:
переможного кінця?!
Кожен переможець має переспективу: стати переможеним?!
Варшава, 7 лютого 2010/53
Остап Лапський:?!
