Pозмовляв Богдан Гук ■ ГРОМАДА ■ №44, 2014-11-02
Ігор Гор ків , нар. 1985 р. у Члухові. З 2012 р. проживає в Перемишлі. Випускник ліцею ім. Т. Шевченка в Білому Борі, маґістр Варшавського університету 2009 р. Член ОУП, автор статей у «Нашому слові». Одружений, одна дитина, греко-католик, безпартійний. Зацікавлення: релігія, історія, спорт. Рекомендований ОУП як кандидат у депутати Міської ради Перемишля з 2-го виборчого округу в рамках виборчого комітету Громадянської платформи, 4-й виборчий список, 3-є місце у списку.
Ти, Ігорю, мешканцем Перемишля став недавно, два роки тому. Як бачиш себе серед перемишлян-виборців? Що «сторони» виборчого процесу можуть собі запропонувати?
Я можу запропонувати моїм виборцям власну активність і відданість перемишлянам як людям, котрі повинні мати ефективні органи самоврядування для сучасного міста і не втрачати з поля зору власних культурних цінностей, традицій. Намагаюся бути відкритим, увійти в Перемишль, бути чутливим до людських потреб і поглядів.
Ти на чому саме робиш наголос під час виборчої кампанії?
До цього переліку входить, зокрема, поширення співпраці з Україною – обмін молоддю і досвідом поміж самоврядуваннями. Це позитивно впливатиме на ставлення поляків до українців у Перемишлі. Це також виділення коштів на дальший ремонт Народного дому, пам’ятки, яка має служити всьому місту.
Усі виборці зрозуміють гасла Народного дому?
Українські виборці – безсумнівно. І думаю, що наші сусіди також – якщо викласти це, як частину зміни стратегії просування міста, з якою мені не цілком по дорозі, тому що наголос на лозунг «Місто-фортеця» не відкриває поля українській культурі як складовій просування міста. Сьогодні гучно відзначаємо 100-річчя від початку І Світової війни, а забуваємо про тисячолітню культурну спадщину.
Можливо, що це незнання, але можливо, що це національна упередженість частини мешканців-поляків до українців, а тоді навряд, чи твою увагу до НД і популяризації міста можна буде замінити на голоси виборців.
Як всюди, так і в Перемишлі, можуть існувати підозри, упередженість, але вони мали б бути якнайменші і не заважати людям укладати виборчі союзи. Останній концерт у НД «Пісні проти війни» слухали також поляки, захоплені гуртом «Древо». Більшість з них уперше була в НД, вони висловлювали думки, що це прекрасний будинок, який мав би бути повністю відремонтований і загальнодоступний.
У виборчому процесі довір’я має колосальне значення. Як можна будувати довір’я в Перемишлі?
Це зустрічі, розмови з людьми віч-на-віч та відповідні арґументи. Якщо довіряє нам Громадянська платформа, то це ж довір’я частини мешканців міста, а нам вдалося його отримати уже 2010 р. в ході тодішніх виборів. Сьогодні кандидати від ОУП у Перемишлі отримали високі – другі і треті – місця на виборчих списках ГП. Це показує, що ми – стабільний і надійний партнер, який не підводить. Варто зауважити, що, маючи досвід співпраці з нами в останні роки, це власне ГП вийшла з пропозицією співпраці у цих виборах.
Як відбувалися передвиборчі переговори між ОУП та ГП?
На передвиборчих нарадах виборчий штаб ГП ставив просте питання: «Чи можемо далі співпрацювати?» і «На чому вам залежить?». У відповідь ми сказали, що це продовження ремонту НД, утримання школи, розвиток культурної діяльності, поширення цвинтаря в Пикуличах, зміна туристичної стратегії і стратегії просування міста, в якій було б наголошення на його багатокультурній традиції.
Наприклад?
Національний гімн українців публічно виконано вперше в Перемишлі. Отож у цьому місці, а воно відоме, мала б стояти гарна інформаційна таблиця українською, польською та англійською мовами для туристів і мешканців.
Досвід з вулицею Йосафата Коциловського не дає підстав для оптимізму, а що вже й казати про вписання в місто події такого ранґу, як український (читай: чужий, якщо не ворожий) національний гімн.
Досвід з вулицею єпископа Коциловського показує, що є люди, які все, що українське в Перемишлі, хотіли б закопати під землю. Їхньої ненависті не зупиняє навіть авторитет св. Івана-Павла ІІ, який визнав заслуги нашого мученика Церкви. Все-таки надіюся, що це незначна, хоч досить криклива, меншість поляків-перемишлян займає таку позицію. Можливо, із закінченням виборчої кампанії повернеться здоровий глузд. Присутність у міському просторі знаків, які документують його минуле, буде притягати до Перемишля туристів. Якщо правильно і спокійно пояснити мешканцям, що хочемо це зробити з метою збільшення туристичної привабливовсті, думаю, ніхто не матиме сумніву, що це не тільки не є жодною небезпекою, а навпаки, – це звичайна необхідність.
Дякую за розмову. ■
