Новий навчальний рік у школах

(пл)ПОДІЇ№36, 2014-09-07

У новому навчальному році до шкіл з українською мовою навчання прийшло більше учнів, ніж у минулих роках. «Їх кількість збільшилася завдяки учням з України», – говорить Петрo Піпка, директор Комплексу шкіл ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі.

Початок шкільного року в Бартошицях. Фото Мирослава Дрозда
Початок шкільного року в Бартошицях. Фото Мирослава Дрозда

Порятунок
Слова директора перемиської школи підтверджують теж директори Комплексів шкіл з українською мовою навчання в Білому Борі, Ґурові-Ілавецькому, Лігниці та Бартошицях. «Щороку в нас щораз більше і більше учнів з України. Здається, вони нас рятують. Цього року маємо стільки охочих, як ніколи. Тому зараз, приймаючи до школи учня, звертаємо увагу на те, як він навчався в Україні. Завдяки цьому потрапляють до нас дуже здібні учні навіть з елітарних українських шкіл», – говорить Марія-Ольга Сич, директор Комплексу шкіл у Ґурові-Ілавецькому. Керівник школи додає: «Протягом років нашої праці ми побачили, що слабкі учні, які приходили до нас з України, не встигали в навчанні, оскільки вони повинні ще пройти весь матеріал з польської мови, історії та географії Польщі. Мучилися вони і їхні батьки. Тепер, маючи таку можливість, вибираємо найбільш здібних». У Ґурові-Ілавецькому також прибуває щораз більше дітей з українських сімей, що живуть у Калінінграді.
На те, що батьки висилають своїх дітей на навчання до Польщі, вплинула і теперішня ситуація в Україні. «Зараз до нас прийшло кілька дітей біженців з Луганська і Херсона. Звичайно, батьки хочуть дати своїм дітям якнайкращу освіту, особливо у районах, де тепер проходять бої, з цим можуть бути проблеми. Дивлячись на ситуацію в Україні, думаю, що до наших шкіл потраплятимуть учні і протягом шкільного року», – вважає Андрій Дрозд, директор школи в Білому Борі.
Анна Гаврильчак-Маланчак, директор Комплексу шкіл у Лігниці, звертає увагу й на дітей, батьки яких уже кілька років тому переселилися з України до Польщі. Саме й таких учнів щораз більше приходить до українських шкіл. «Багато дітей приїхало сюди зі своїми батьками. Нині ці сім’ї проживають у великих містах Нижньо-Силезького воєвідства, де знайшли працю.
Деякі сім’ї поселилися тут уже на постійне проживання. Спочатку багато з тих батьків посилало своїх дітей до польських шкіл, щоб вони навчалися польської мови та інтеґрувалися з польським середовищем», – говорить директор лігницької школи. «Тепер ситуація міняється. Батьки помітили, що їхні діти, особливо малі, швидко ловили зв’язок з польськими ровесниками. Сьогодні, щоб діти не забули своєї мови та рідної культури, вони частіше вибирають нашу школу», – додає А. Гаврильчак-Маланчак.
Необхідно теж відзначити, що на збільшення учнів у перших класах початкової школи, безперечно, вплинула зміна в системі освіти. Відповідно до неї, вперше з семилітками обов’язок піти у перший клас мали шестилітні діти, які народилися в першій половині 2008 р.

Одна дитина
Порівнюючи до учнів з України, зацікавлення української громади в Польщі, можливості навчання в українських школах скоріше зменшується. На це має вплив кілька чинників, які нерідко пов’язані з собою.
Директор Комплексу шкіл у Перемишлі зазначає, що для розширення інформації про школу організовують «дні відкритих дверей», а самі школи презентують себе назовні. «У реґіоні маємо села, в яких більшість жителів – це українці. Наприклад, до села Кальникова ми їздили два чи три рази на рік, щоб рекламувати нашу школу. Також запрошували до нас дітей з цієї місцевості на різні конкурси та заходи. І хоч вони у всьому брали участь, то вже кілька років до школи з Кальникова не прийшов до нас жоден учень. А таких сіл більше», – говорить П. Піпка, директор перемиської «шашкевичівки». Можливо, що в Перемишлі ситуацію поміняє поява бурси для учнів цієї школи, про яку тепер клопочеться дирекція.
Черговою проблемою є той факт, що, завершуючи українську гімназію, учні не завжди продовжують навчання в українському ліцеї. Як приклад, можна тут згадати школу в Бартошицях. Торік у третьому класі в бартошицькій гімназії навчалося кільканадцять учнів, з яких до українського ліцею в Ґурові-Ілавецькому пішов лише один гімназист. «Звичайно, діти з нашої школи добре знають ліцей у Ґурові-Ілавецькому. Вони їздять туди на різні заходи, турніри, конкурси. Теж у нас працюють вчителі з Ґурова-Ілавецького, які, звичайно, намовляють учнів на прихід до ліцею. Але це, виявляється, не допомагає. Здається все залежить від батьків», – твердить Любомира Тхір, директор Комплексу шкіл у Бартошицях.
Директор школи в Ґурові-Ілавецькому вважає, що на всю ситуацію вплив може мати демографія. «Учні нашої школи останніми роками складають іспити на дуже високому рівні, що, здається, повинно приваблювати. Теж з огляду на фінансові обмеження батьків, деяких дітей звільняємо з оплати за проживання в гуртожитку. Все одно діти не приходять. Все залежить від батьків, — горить директор і продовжує — думаю, буває, що сьогодні в сім’ях є одна дитина, тому батьки хочуть мати її при собі і не вишлють такої дитини до школи, яка у відстані кількадесяти кілометрів від них» – ділиться спостереженням О.-М. Сич.

Статистика
Навчальний рік 2014/2015 у Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Перемишлі розпочало на 20 учнів більше, ніж минулого року. Тепер до першого класу ліцею прийшло 18 учнів (торік було 13), до гімназії – 15 (булo 12), до початкової школи – 17 (було 8), а в нульовому класі зібралося 24 малюків (було 24).
У Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Лігниці ситуація стабільна, хоч учнів цього року трішки менше. До лігницького ліцею прийшло 18 учнів (булo 19), а до гімназії – 16 (булo 19).
Краще, ніж минулого року, є в Білому Борі, де навчання в ліцеї розпочало 25 учнів (булo 21), а в гімназії – 11 (булo 10).
Також більше учнів розпочало навчання в Ґурові-Ілавецькому. До першого класу ліцею прийшло 46 учнів (булo 40), а до гімназії – 26 (булo 14).
У Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях навчання у першому класі гімназії розпочало 12 учнів (було 10), у початковій школі – 13 (було 10), а до нульового класу прийнято 16 дітей (було 12).
І тільки в бартошицькій школі кількість усіх учнів, які зараз тут навчаються, протягом кількох років більш-менш постійно така сама, про що розповідає директор школи Л. Тхір. «Є діти з українських та мішаних українсько-польських сімей з Польщі. Шкода, що ми не спроможні прийняти на навчання всіх охочих, але ця ситуація пов’язана з субвенцією для учнів. Наприклад, у початковій школі не може навчатися більше як 84 особи, бо тоді ґміна скоротить фінансування для школи. Цього року я прийняла максимальну кількість учнів», – пояснює директор.
Хоч у Польщі шкільний рік і розпочався першого вересня, кількість учнів у школах може змінитися. За словами директорів шкіл, буває так, що деякі учні приходять до школи вже в процесі шкільного року.

Поділитися:

Категорії : Події

Коментарі

  1. Згідно з законами школа не має права не прийняти дитини на навчання, оскільки та (або опікуни) складе таку заяву. Не може посилатася на субвенцію. Свідомі батьки підуть в суд – такі випадки бували. Наказ бургомістра принимати стільки учнів, щоб отримати більшу субвенцію і не перевищити вказаної кількості – протизаконний і протиукраїнський. І як такий повинен бути “з уряду” розглянутий відповідною прокуратурою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*