Нищення увічнень – продовжується

Григорій Сподарик ПОГЛЯДИ№28, 2015-07-12

Минулого тижня стало відомо про черговий акт вандалізму – у с. Вербиці Томашів-Любельського повіту Люблинського воєвідства. Вирішення проблеми великою мірою залежить від Міністерства внутрішніх справ Польщі, прокуратури та інших польських державних установ.

Знищена могила у Вербиці. Фото Андрія Божика
Знищена могила у Вербиці. Фото Андрія Божика

На даний момент редакція не отримала відповіді від згаданих установ щодо зроблених ними кроків у справі акції нищення українських пам’ятників. Проте, на сьогодні існує ряд обставин, які, хочеться вірити, не дозволяють на завершення справ традиційною формулою про брак рис злочину або про неможливість виявлення злочинців. Чимало слідів знаходиться в Інтернеті. Саме тут на сайтах, за які відповідають конкретні особи або установи, розміщені відео, які документують акти знищення і їх закамуфльованих авторів. В Інтернеті вже кілька місяців тому була розміщена карта 6-ти українських увічнень, з яких на даний момент не знищили лише цього, що знаходиться в Заліській Волі Ярославського повіту Підкарпатського воєвідства. На його території в селі Радруж Любачівського повіту, на місці фактичного поховання, зокрема, розбито дошку з прізвищами українських жертв та встановлено зневажливу зі змістом «Pamięci Bestialsko Pomordowanym Polakom Przez Banderowskie Sku… skie Pomioty. Pamiętamy». Таку таблицю хтось десь мусив виготовити, так само хтось її замовив. Інтернет становить також джерело багатьох антиукраїнських коментарів і тих, що заохочують до ненависті, що в Польщі підлягає покаранню. Такі заклики особливо появляються при інформаціях щодо знищених пам’ятників. Це також повинно бути предметом дослідження конкретних органів. Уваги вимагає напевно польськомовний варіант сайту Novorossia Today. Пригадаймо, що саме тут в інтерв’ю представник групи «Cichociemni» заявляв, що акція нищення пам’ятників буде продовжуватись. На це вказує хоча б заклик: «Rodacy, czas najwyższy, aby przestać się bać i wziąć młoty przeznaczenia we własne ręce!». І знову-таки розбивання, обливання фарбою, розміщування зневажливих написів чи знаків на пам’ятниках – це і є заклики до ненависті і міжнаціональної ворожнечі. Об’єднання українців у Польщі в листі від 1 червня до генерального прокурора Анджея Серемета відзначає, що в таких випадках має місце протизаконний акт зневаження місця увічнення та місця похоронення померлих. Це звернення ОУП є проханням про відновлення слідства у справі знищень українського увічнення у Грушовичах. Важливо, що організація звертає увагу на факт, що польський карний кодекс у випадку зневаження не вимагає, щоб увічнення було встановлене на основі дозволу державних органів, або конче стояло на могилі, де похоронені жертви. І ще одна обставина – такі місця, як Грушовичі просто увічнюють українські жертви та є місцями релігійних обрядів, молитви тощо. ОУП нагадує, що публічне зневаження релігійних почуттів у Польщі карають навіть 2-річним ув’язненням.

11705579_945184912191076_6490515662123477590_oУ свою чергу, 26 червня ОУП у листі до міністра внутрішніх справ Тереси Пйотровської наголошувало, що знищення, які відбувалися в останні 2 роки в Молодичі, Білостоці та кілька разів у Грушовичах, за характером дуже подібні. На думку організації, такі сплановані акції мають призвести до напруги в польсько-українських відносинах. Зокрема, тут йдеться про появу подібних реакцій по українському боці стосовно польських увічнень. Контекстом спричинення конфлікту між сусідами часто є близькість роковин Волинської трагедії, як це має місце зараз: «Слід додати, що російські пропаґандисти використовують акцію нищення українських увічнень у Польщі, як ілюстрацію тези про війну з «фашизмом», яку Росія нібито веде в Україні та інших державах Центральної та Східної Європи», – пише організація і, водночас, з огляду на вагу проблеми закликає Міністерство внутрішніх справ Польщі до активних кроків. Зловмисники пробують вводити напругу й навколо тих питань, які в українсько-польському контексті не викликають суперечок, а навпаки, становлять приклад позитивної співпраці. На цьому ОУП наголошує в листі до Т. Пйотровської з 1 червня після чергового знищення пам’ятника в Грушовичах. Відзначається, що якраз цей акт відбувся напередодні заходів до 95-х роковин договору «Пілсудський – Петлюра», які врочисто організувало ОУП в Перемишлі та Пикуличах. У документі звертається також увага на те, що діяльність структур ОУП на Перемищині та увічнення в Грушовичах віддавна становили предмет зацікавлення російських журналістів і польських право-радикальних середовищ, які підтримують російську аґресію в Україні. Організація 2 липня вислала чергові повідомлення про можливість скоєння злочину в районні прокуратури в Томашеві-Любельському та Любачеві. У першому випадку йдеться про увічнення у Вербиці, у другому – в Радружі та на горі Монастир. В усіх випадках мало місце знищення й осквернення пам’ятників та заклики до ненависті. ОУП у тих листах наголошує на тому, що обставини вказують на системні і цільові дії.
З іншого боку, відомий з антиукраїнських висловів колишній євродепутат Анджей Запаловський нещодавно публічно припускав, що нищення увічнень може бути справою українських спецслужб. Оскільки в цьому випадку не існують жодні докази, то на активність російської розвідки в Польщі в офіційному рапорті вказує Аґентство внутрішньої безпеки (поль. – АBW). В оприлюдненому в кінці квітня документі прямо говориться про збільшену 2014 р. активність росіян, яка мала на меті дискредитацію становища Польщі та інших членів НАТО у справі української кризи, сконфліктування держав ЄС, розповсюдження антиєвропейських та антиамериканських повідомлень тощо. За таку працю, особливо в Інтернеті, росіяни платили своїм прихильникам, в тому числі в Польщі. Наївно було б вірити, що ця особлива дружба або не існувала, або була зірвана. В контексті останніх антиукраїнських випадків варто згадати й оприлюднений у червні рапорт щодо Польщі Європейської комісії проти расизму і нетолерантності. Серед ряду зауважень, комісія наголошує, зокрема, на потребі розширення повноважень поліції в боротьбі з проявами ненависті в Інтернеті. Польську владу заохочується також до змін у карному кодексі, які б дозволили краще боротися з такими викликами.
Слідства у справі нищення українських увічнень напевно не будуть простими й короткотривалими. Проте перший сиґнал влада може зробити вже зараз – це просто офіційне засудження актів вандалізму, що є нормальним для кожної правової держави. ■

Поділитися:

Категорії : Погляди