Незалежність крізь цифри

Григорій Сподарик ПОГЛЯДИ№35, 2013-09-01

Сьогодні проголошення незалежності України підтримало б 61% її громадян, 28 % було би проти, а решта − не спроможні визначитися. Це результат опитування, яке в середині серпня провела українська соціологічна група «Рейтинґ». Про що ще говорять цифри у 22 річницю української самостійності?

Дослідження показало, зокрема, що 81% опитаних українців вважають себе патріотами своєї країни, причому 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів, а 41% – швидше так, ніж ні. Патріотами не назвало себе 13% опитаних. Дослідники звертають увагу на цікаву обставину. Виявляється, що найбільше патріотів є серед найстарших та наймолодших респондентів, проте частина з них (особливо старші люди), називаючи себе патріотами, не мають на увазі незалежну Україну. З іншого боку підхід до питання самостійності великою мірою залежить від реґіону, в якому проживає респондент. На заході країни незалежність підтримало б майже 90% осіб, на півночі й у центрі – відповідно по 70%, на сході та півдні – менше як половина, а на Донбасі – взагалі лише третина. Останній реґіон – єдиний, де кількість противників незалежності перевищує кількість прихильників. Як відзначають автори опитування, рік тому ці показники були майже рівними. Важливим фактором виявилося і ставлення до мови. Близько 80% опитаних, які вважають українську мову рідною, підтримують незалежність своєї держави. Серед респондентів, які рідною визнали одночасно російську та українську, прихильників самостійності є близько половини, а серед тих, хто вважає рідною російську, – лише третина. Також на ставлення до питання української незалежності впливає і віросповідання. Так, майже 90% вірян УГКЦ, понад 70% УПЦ (КП) та майже 60% віруючих, які не відносять себе до жодної конфесії, підтримують незалежність. Серед прихожан УПЦ (МП) таких менше як половина, хоч і серед них кількість прихильників незалежності перевищує кількість противників. Опитування звертає увагу на ще один цікавий момент. З-поміж опитаних, 46% людей готові у випадку виникнення загрози відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках. За останні три роки це найвищий показник, бо 2010 р. таких людей було 43%, 2012 р. – лише третина. Разом з тим, воювати за територіальну цілісність держави не збирається 43% опитаних, а 11% – не спроможні визначитися в цьому питанні. Якщо раніше готовність до збройного захисту держави декларували переважно виборці партії «Свобода», то тепер приблизно стільки ж людей (майже 60%) є серед прихильників інших опозиційних партій – «Удару» та «Батьківщини». Що цікаво, на Донбасі кількість опитаних, які готові відстоювати територіальну цілісність країни зі зброєю в руках, у 1,5 рази вища, ніж кількість людей, які підтримали б незалежність. Варто додати, що 1991 р. створення самостійної української держави підтримали понад 90% виборців.

Експерти помічають, що розчарування людей у незалежності спричинене неґативними явищами в політиці, економіці та соціальній сфері. Це все впливає на невисокий рівень життя сучасних українців, які на початку 90-х років мали значно більші сподівання. Розчарованість підтверджує і статистика, згідно з якою Україна є однією з найбідніших країн у Європі. Сьогодні офіційна мінімальна пенсія в Україні становить 894 гривні (2,5 гривні = 1 польський злотий), а середня – 1483 гривні на місяць. Середня зарплата – 3380 гривень на місяць, тобто трохи більше ніж удвічі вища за середню пенсію. При цьому, середня ціна хліба в Україні – це 4 гривні 77 копійок, за літр молока треба заплатити понад 7 гривень, кілограм свинини коштує 46 гривень, кілограм масла – 57 гривень, а майже 11 гривень коштує літр найпопулярнішого бензину А-95 і в середньому на одну гривню дешевшим є «дизель». Фахівці відзначають, що середня українська родина понад половину своїх доходів витрачає на харчі, а частка доходів від зарплат практично зрівнялася з часткою доходів від різних форм соціальної допомоги.
Місце України у світі описує також такий показник, як мінімальний дохід, необхідний для виживання. У країнах Африки він становить 1,25 долара на день, у європейських країнах – 17 доларів, а в реґіоні Центральної та Східної Європи, до якого належить Україна, це 5 доларів на день. Якщо послуговуватися саме таким визначенням бідності, то лише 2% українців живуть за її межею. Проте бідність треба оцінювати не лише за ресурсами, якими володіє сім’я, а й на основі умов життя. Згідно з підрахунками науковців, за цією ознакою бідними в Україні є 25–26% населення. Якщо дивитися на суб’єктивну оцінку людей, то ця статистика є набагато гіршою, бо аж 65% українців себе уважають бідними. Крім того, дослідження показують, що Україна є четвертою з кінця серед 42 європейських країн за рівнем витрат. Якщо середні витрати європейця за 2013 р. складають 12,8 тисяч євро, то в найбагатшій європейській країні Ліхтенштейні вони в чотири рази більші, у Норвегії та Швейцарії – у два рази. Наполовину меншим цей показник є в Польщі, а в Болгарії, Білорусі та в Україні він становить лише чверть від середньоєвропейської суми.
Якщо дивитися на «економічну статистику», то, мабуть, не повинно бути питань щодо майбутнього інтеґраційного напрямку України. Проте статистика і справжнє життя не завжди виявляються сумісним… ■

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*