Наталя Кляшторна ■ ІСТОРІЯ ■ №43, 2016-10-23
Минає 65 років від того часу, як уряди СРСР і Польської Народної Республіки підписали угоду про обмін ділянками державних територій, унаслідок чого понад 32 тис. мешканців Західної Бойківщини були примусово переселені на південь України. Терени в околицях Устрік-Долішніх та Літовищ заселено мешканцями Сокальщини, котрих так само переселили поза їхньою волею. Терен згідно з угодою включили до складу СРСР.
У зв’язку з тією подією у Львові нещодавно відбулася конференція з участю громадських діячів, істориків, дослідників, а також учасників переселення та їхніх нащадків. Організували захід Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» та Суспільно-культурне товариство (СКТ) «Устріки» з м. Миколаєва на Львівщині.
На думку проф. Тетяни Пронь, обмін територіями між СРСР та ПНР можна розглядати як найбільший в історії повоєнної Європи територіальний трансфер, тривалий час узгоджуваний обома сторонами.
Голова СКТ «Устріки» Віктор Козоглодюк зосередився на діяльності товариства та співпраці з українцями в Польщі. «Без пані Стефанії Гаврилець, пана Івана Федецького, без гуртка ОУП в Устріках ми ніколи не осягнули би того, що вдалося за 20 років діяльності. А це – щорічні «Бойківські ватри» на рідній землі, відвідування сіл, церков та цвинтарів, установлення пам’ятного знаку о. Михайлові Зубрицькому в Берегах-Долішніх».
За словами В. Козоглодюка, пріоритетною справою в діяльності товариства від 2012 р. є збір коштів на спорудження культурно-просвітницького центру на виділеній владою Устрік-Дол. земельній ділянці поблизу церкви. Там буде бойківський музей, зал для проведення культурних заходів та кімнати для приїжджих. За чотири роки ініціативна група спорудження будови зібрала пожертв на суму понад 50 тис. грн. та майже 4 тис. зл. Голова СКТ «Устріки», яке налічує вже 8 осередків на Львівщині, наголосив також на потребі утворення в південних областях України суспільних товариств депортованих 1951 р. Як відомо, нині таке товариство діє тільки на Херсонщині. Засноване раніше бойківське товариство в м. Донецьку не провадить діяльності з огляду на те, що частина населених пунктів, де проживають бойки, а також провід організації перебувають зараз на окупованій проросійськими бойовиками території.
З надією на створення осередку «Устрік» на Миколаївщині виступив нащадок переселенців із Хревті над Сяном Михайло Лисак. «На Миколаївщині слово „переселенець” звучить гордо. Бо саме наші люди відродили села, вдихнули в них життя. Ще раніше я приїхав у гори, накопав землі з-під груші на дідовому обійсті. А тепер хочемо об’єднатися, щоби контакт з рідною землею був постійний», – сказав М. Лисак.
Учасники конференції ухвалили звернення до голови Верховної Ради України Андрія Парубія (до речі, нащадка уродженців Любачівщини). У зверненні «закерзонці» пишуть: «Ми не хочемо чекати, поки помре останній депортований з території сучасної південно-східної Польщі у 1944–1951 роках українець (…), вимагаємо від керівництва Верховної Ради України в числі першочергових включити питання про об’єктивну політичну і правову оцінку примусового виселення у 1944–1951 роках понад 670 тисяч ук-раїнців з етнічних українських земель сучасної південно-східної Польщі на парламентські слухання з наступним розглядом його Верховною Радою України». ■
