Марко Постіл-ЯругаКРИНИЦЯ2010-03-23

{mosimage}

Шкода, же не можу вказати Вам лиця нашой пані Дохтор з хвилі, в котрі єй товаришка повідала: Wiktorio, jak to dobrze, że Cię widzę! Poradź co robić, wiesz, tu mnie boli i tam mnie coś pobolewa. Анґлістка бесідує и видит, же повитальна усьмішка поволи почынат зникати з лиця Вікториі, гасне в очах, и за то скоро додала: Wybacz, ja tylko żartowałam. Д-р Віктория Гойсак довідала ся, же в польскі мові дохтор єст тіж лікаріом, адже лікує.
Пані Віктория в гладышівскі школі украіньской мови вчыт од 1 вересня 2002 рока, завдякы нєй, од 3 грудня 2009 рока, по тім як м гр Віктория Гойсак оборонила свою наукову, дохторску працю на Яґєльоньскым університеті (тема “Мовна картина світу, відображена в народних колядках з Лемківщини”), наша школа стала вынятковом школом.

Гладышівскы діты вчыт двох учытели з науковым ступньом дохторя, в цілім повіті другой такой школы не найдете, хоц бы сте и зо сьвічком глядали.
Віктория першы крокы в нашым селі ставляла скорше, перед 2002 роком, на фотографіі серед колядників найдете чорняву розсьміяну циганочку – студентку Вікторию Черненко. Колядувати в Бескиды приіхала з Кракова, в нашы Бескиды взял єй гнешні муж Емиліян Гойсак – товдышні студент украіністикы. Віктория Черненко до Кракова приіхала з Західньой Украіни, з Долины. Скоро навчыла ся красьні бесідувати не лем по-польскы, навет полякы з так званых “Kresów” так гарді свойом мовом не володіют, по бесіді не позналибысте, же Віктория не є родом з Лемківщины.
В 2001 році скінчыла студия, оборонила маґістерску працю на тему “Польсько- українські лексичні паралелі”. В 2002 р. скінчила другы студия на факультеті міжнародних відносин (тема маґістеркы “Polityka Ukrainy wobec Polski w latach 1991-2001”) и пак зачала працю в наші школі, але Кракова и Яґєльоньского університету не лишыла, почала студия докторанцкы. Мешкат в рідным селі свого мужа, в Маластові (недавно вродил ся ім Любусь – Любомир, тато ся го не выпре: скора знята з няня), а працює в Кракові и в Гладышові. В малім селі вчыт малы діти, а в великім місті – великы, студентів. Вчыла тіж в усцяньскі гімназиі і в Горлицях (підставівка і гімназія, лем рік, потім юж вчив Еміль), але коротко, тамту школу лишыла, бо автобус з Горлиц през Маластів іздит лем до Гладышова.
Не знам як студенты, але нашы діты любили паню Вікторию Черненко, паню д- р Вікторию Гойсак тіж люблят. З великом охотом приходят на єй урокы. Пані Дохтор до Гладышова приіжджат в понеділкы, четвергы и пятниці, провадит занятя украіньской мови з елементами лемківского дялекту. Нашы малята приходят до покою вчительского и сьміло зьвідуют ся: Czy przyjechała nasza Pani? Вшыткы знают, о кого ходит, лем раз єдна учытелька зьвідала ся: A któż jest waszą panią? В горді одповіди почули: Pani od ukraińskiego. Старшы школярі зьвідуют ся о паню Вікторию.
В пятниці и понеділкы пані Віктория провадит цікавы занятя театрального кружка, в них брала уділ и молодіж гімназіальна, в тім році юж ні, бо приижджают з гімназиі пізніше, в гімназиі мают долше занятя, т.зв. година “карцяна”. Працюют пополуднями, бо товды молодшы и старшы школярі сут по занятях, давнійше гімназіалісты тіж вернули юж з Устя. Приходят, бо хочут. В театральных занятях, в уроках украіньской мовы активни уділ берут не лем нашы діти, але и діти лем поляків, діти мішаных родин тіж радо ходят на украіньску мову и украіньскі театр. В козацкых шараварах гуляют гопака, а в лемківскых лайбиках вчат ся нашого лемківского танця. На краківскім и горлицкім сьвяті БогданаІгоря Антонича до нас вышли з поезийом Антонича, привели нам Антонича -хлопчыска, самы были його приятелями, писал єм о тім в дописі Антонич и три поколіня лемків (“НС” з 24 січня 2010 р., с. 8). В шкільных сьвятах вшыткым показали, як лемко женил ся з лемкыньом, як выглядали кстины першой іх дітины. Пані Віктория выступує з нима на Ватрі в Ждини, на Ярмарку в Вільхівци и на східні Ватрі, в Монастирисках. Остатні выступы дали на отвертю лосяньского Скансену лемківского мазярства (были велькым лемківскым акцентом лосяньского сьвята польской ґміны Ропа – “НС” з 10 січня 2010 р. с. 8) и в Гладышові сьпівали и гуляли своім и несвоім дідусям и бабусям (4 лютого 2010 р.).
Віктория Гойсак працює и в редакциі Ватры, в редакцийні стопці найдете єй ищы яко Вікторию Черненко, она и до той праці привчує своіх учнів.
Наша пані Віктория не затримат ся в половині дорогы, еманує з нєй радіст, щыро роздає дітям свою енергію. В Кракові інтелектуальні дале най так ся взміцнят и розцвитат, най красит нашу школу ищы выжшыма щаблями науковой драбины. Най Бог даст іі силы на вшытко, жебы не бракло іі часу для родины и для себе самой, но и жебы не залишыла гладышівской школи.

“Наше слово” №13, 28 березня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Криниця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*