Олександр Вольф ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2010-08-25
19-23 липня 2010 р. відбулася зустріч лікарів Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” (м. Київ) та Асоціації паліативної допомоги до Товариства друзів хворих “Хоспіс” (м. Білосток). Польські фахівці поділилися з колеґами з України своїм понад 20-річним досвідом організації надання паліативної та хоспісної допомоги невиліковно хворим.
Згідно з міжнародними стандартами, пацієнти, які мають обмежений прогноз життя, мають отримувати від держави повноцінний догляд і ефективні ліки: як вдома, так і в спеціальних стаціонарних відділеннях паліативної допомоги. Саме з метою надання комплексної медичної, психосоціальної, духовної підтримки пацієнтам і членам їхніх родин працюють хоспіси. Однак подібних закладів в Україні не вистачає, тому розпочалася робота зі створення системи надання паліативної допомоги як дорослим, так і дітям.
Одна з ініціатив створення такої системи надання паліативної допомоги на державному рівні належить Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”, тому що в лікарні є відділення для дітей з хронічною нирковою недостатністю; генетичними вадами та вадами розвитку; ендокринними порушеннями; серцево- судинними захворюваннями та інших. Для надання психологічно реабілітаційної підтримки тяжко хворим дітям і їхнім батькам створено Центр медико-психологічної, соціально- реабілітаційної допомоги. Саме практикуючі лікарі та психологи, які щоденно стикаються із стражданням та смертю пацієнтів і розпачем їхніх батьків, взяли участь у цьому візиті. Польські фахівці з Товариства друзів хворих “Хоспіс” (м. Білосток) поділилися своїм досвідом організації хоспісного руху.
Товариство діє у Білостоці з 1987 р. Спочатку група лікарів- ентузіастів організувала невеликий амбулаторний хоспіс, у якому допомога пацієнтам здійснювалася через візити додому. На першу ж фінансову інвестицію було закуплено медичне обладнання (багатофункціональні ліжка, протипролежневі матраци тощо). Потреба скерування деяких пацієнтів до стаціонару призвела до відкриття першого в Польщі стаціонарного хоспісу, розрахованого на 5 ліжок. Ще через декілька років виник стаціонарний хоспіс на 20 ліжок. Щороку допомога надається близько 300 родинам. Починаючи з 2009 р. будується ще один стаціонарний хоспіс, який відповідатиме усім міжнародним стандартам. Третина фінансування допомоги невиліковно хворим надається державою. Решту коштів товариство знаходить, звертаючись до благодійників і співгромадян.
Очолює товариство д р Тадеуш Боровський- Бешта – один із цьогорічних номінантів на престижну премію ім. д- ра Кшиштофа Каніґовського, “лікар із великим серцем”. Завдяки його допомозі, учасники візиту змогли обговорити багато тем стосовно хоспісного руху, відвідати Білостоцький дитячий хоспіс, а також дитячу клінічну лікарню. Практичним фахівцям з України було цікаво довідатися про методики психологічної роботи з тяжко хворими пацієнтами та їхніми рідними, довідатися про організаційні та методичні принципи організації хоспісної допомоги дітям, зокрема, вдома. Зацікавив українських колеґ і польський досвід пошуку коштів на діяльність хоспісу.
“Наше слово” №35, 29 серпня 2010 року{moscomment}
