Наталя КравчукКУЛЬТУРА№40, 2016-10-02

У Концертному залі Польського радіо ім. Вітольда Лютославського у Варшаві 6 вересня Фонд «Pro Musica Viva» організував концерт, присвячений 25-літтю Незалежності України. Камерний ансамбль «Київські солісти» під дириґуванням Романа Реваковича подарував нам незабутні «Польсько-українські музичні діалоги». Під час концерту прозвучали твори чотирьох польських і чотирьох українських композиторів. Програма вечора показала слухачам близькість і відмінність польської та української музики.

▲ «Київські солісти» під дириґуванням Романа Реваковича – це мандрівка по найкращих зразках української і польської музики. Знімок Бартломея Бультовича
«Київські солісти» під дириґуванням Романа Реваковича – це мандрівка по найкращих зразках української і польської музики. Знімок Бартломея Бультовича

Концерт почався спокійною мелодією твору молодого польського композитора Томаша Опалки «Hemishere» у виконанні смичкового оркестру. Наступний твір «Соncerto grosso» київського композитора Золтана Альмаші – це переплетення бароко і сучасності. На думку маестро Романа Реваковича, твір «Warum» Ігоря Щербакова ставить фундаментальне питання про сенс мистецтва і красу музики, яка опинилася на роздоріжжі. Може, відповіддю є сентиментальний вальс у другій частині композиції. Кожен міг поринути в пошуки власної відповіді. Одне певне, якщо б вожді цього світу прислуховувалися до музики, не було б насильства і воєн.
Польський композитор Зиґмунт Краузе у своєму творі використав чотири народні мелодії, які розділив довгими хвилинами тиші. Ориґінальна композиція Мацея Зелінського ніби передає шепотіння довкілля. Увагу слухача прикувала теж композиція київського музиканта Олександра Шимка, малюючи таку картину: у глибокому сні стоїть старий ліс, по небі мандрує місяць, освітлюючи ніч, чути тихий шум дерев… Заспокійливо також звучала музика визнаного у світі українського композитора Валентина Сильвестрова. Його тричастинна «Тиха музика», на яку складалися вальс і дві серенади, це зразок прекрасної композиції.
З тихих, спокійних звуків вирвала нас «Orawa» Войцеха Кіляра, якого зачарував фольклор польсько-словацького прикордоння. Гірськe працьoвите життя в поєднанні з шумом потоку і свистом вітру виконавці передали силою звуку інструментів.
Вірний і вимогливий слухач хотів ще і ще заспокоювати свої музичні бажання, тож після чергових оплесків смичковий оркeстр під батутом пана Романа подарував «Іспанський танець» Мирослава Скорика.
«Добра подорож по цьому різноманітному музичному краєвиді», як сказав маестро, у Варшаві закінчилась, але в дальшу дорогу музиканти подалися до Ґданська. За собою мають уже дев’ять концертів в Україні і два у Польщі (Люблин, Вроцлав).
Ансамбль «Kиївські солісти» заснував 1996 р. видатний український скрипаль Богодар Которович. Дуже швидко ансамбль осягнув високий художній рівень. Сьогодні це один з найкращих камерних колективів України. Його члени – молоді, талановиті інструменталісти, лауреати державних і міжнародних музичних конкурсів. У їхньому репертуарі найбільше місце займає українська сучасна музика. «Київські солісти» виступали в найкращих концертних залах Європи, Японії, Алжиру та Сінґапуру. Торік виступили у Польщі в проекті «Концерт української музики в солідарності з Україною».
Завдяки Р. Реваковичу, репертуар продумано так, що твори видатних польських та українських композиторів переплітаються. Більшість із них має спільну рису – ніжну, ліричну тональність. Проте в польських творах відчутні були більш міцні звуки. Увесь концерт був прекрасним переказом витонченої, естетичної музики двох культур і своєрідною компенсацією за сьогоденність, повну аґресивних жестів.

Ось як про свої враження говорять глядачі:
Ярослав Селлін – віце-міністр культури і національної спадщини Польщі:
– Дуже радію, що Фонд «Pro Musica Viva» на 25-ліття Незалежності України організував у Варшаві такий чудовий концерт з українськими і польськими композиціями сучасних творців. Велике враження зробили на мене твори наших українських приятелів. Вони використали традиційну народну музику, а навіть барокову. Класичну традиційну музику тут подано в сучасній формі. Мене найбільш захопила «Музика старого лісу» молодого композитора (1977 р.н. – ред.) Олександра Шимка. Відчувалася слов’янська вразливість духу, а також посилання на композиції Арво Парта (естонський композитор хорової та інструментальної музики, 1937 р. н. – ред.), твори якого дуже люблю слухати.
Міністр вважає, що саме культурні діалоги повинні зближувати наші народи. Він певний, що після зміни керівництва Інституту Адама Міцкевича вони наберуть динаміки.

Петро Цегельський – перший скрипаль Національної філармонії у Варшаві:
– У концерті звучали українські і польські твори камерної музики, які дуже гарно компонувалися. Це доказ того, що музика досить близька, але водночас кожний твір був індивідуальний, кожний мав своє ориґінальне звучання. Деякі композиції мені дуже сподобалися. На увагу і захоплення заслуговував твір Сильвестрова – ліричний, інтимний, а Скорика – динамічний, барвистий. Серед польських композиторів вирізнявся Кіляр, який, на жаль, помер 2013 року. Його композиція «Orawa» була ефектним закінченням концерту. Молодих українських композиторів теж можна було зауважити, особливо Шимка та Альмаші. Це прекрасний музичний вечір. ■

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*