Катерина Сіроцька ■ КРИНИЦЯ ■ 2011-03-30
{mosimage}
Софія Бальовська 10 жовтня 2010 р. святкувала великий ювілей – 100 років від дня народження.
Біля мами – кажуть діти, –
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
М. Людкевич
Ювілярка народилася у Вільхівцях біля Сянока в родині Димитрія та Розалії Гостинських. Родина Гостинських була дуже працьовита, жертвенна. Батько п. Софії, виїжджаючи в ті часи до США, провів збірку грошей, за які купили три дзвони до місцевої греко-католицької церкви.
У родинному селі всі мешканці були українцями. Пані Софія виростала в рідній традиції. 1928 р. вийшла заміж за Євстахія Бальовського – і молода пара почала жити в домі чоловіка в Загір’ї. Там прийшли на світ двоє дітей – дочка Люба і син Ігор.
Потім була акція “Вісла”, яка 1947 р. захопила родину Бальовських у свій вир. Вигнана з рідного гнізда, – подібно як більшість односельчан, – сім’я п. Софії опинилася в Дравську- Поморському.
Своє довге життя шановна ювілярка присвятила своїй родині. Працювала як бджілка, старалася спільно з чоловіком бути прикладом для своїх дітей, для родини, для оточення. І на далекій поморській землі думками линула до рідних сторін, а в сім’ї зберігала рідну віру і традиції. У такому кліматі виховувала дітей. Діти, отримуючи батьківську підтримку, здобули вищу освіту. Софія з Євстахієм 1969 р. переїхали до Слупська, де їхні діти заклали свої сімейні гнізда. Нині пані Софія має четверо внуків і шестеро правнуків, яких дуже любить.
Попри похилий вік, в ювілярки чудове здоров’я. Живе сама й сама веде своє господарство. Встає зранку, любить шити й вишивати. Дуже любить читати. Є вірною передплатницею “Нашого слова”, “Благовіста”, “Альманаху”, церковних календарів та багатьох інших українських видань. Читає, звичайно, без окулярів. Її рецепт на довге життя: усмішка на щодень, погода духу, раціональне харчування, життя у згоді з оточенням. Щодня відвідує її син (дочка померла). Радо бувають у неї сусіди.
З нагоди сотих уродин пані Софію Бальовську привітав мер міста Слупська. Про цей надзвичайний ювілей писала місцева преса. Пані Софія отримала також листа від прем’єр- міністра РП Дональда Туска з подякою за всі труднощі та плоди минулих ста років, а також зі щирими побажаннями здоров’я і радості на дальші роки життя. У цьому листі прем’єр тепло пише, що такий довгий вік п. Софії є нашою спільною спадщиною і покликується на слова папи Івана Павла ІІ з листа до осіб літнього віку: “Рисою справжньої людської цивілізації є повага й любов до старших осіб, завдяки чому вони відчувають себе живою частиною суспільства”.
Союз українок у Польщі приєднується до найкращих побажань, які Ви, Пані Софіє, отримали. Ви є прикладом української жінки, яка протягом віків стояла на сторожі своєї віри і традиції. Низький Вам уклін від українок усіх поколінь!
“Наше слово” №14, 3 квітня 2011 року {moscomment}
