(бг) ■ ГРОМАДА ■ 2009-01-29
Станом на початок 2009 р. ситуація з нелеґальним пам’ятником повстанцям, убитим Військом польським у січні 1947 р. на горі Хрищатій (див.: “НС”, 52/2008, “Останній наступ на Хрищату?”) має ось який формально -адміністративний вигляд. Після того, як 3 грудня 2008 р. голова Повітової інспекції будівельного нагляду Сяніцького староства Станіслав Табіш повідомив сторони (практично нею було тільки Надлісництво Команча) про нелеґальний статус хрищатського увічнення та водночас попросив подати зауваження, а не отримавши ніяких заперечень, 30 грудня наказав його демонтувати.
Наказ як єдина сторона справи отримало Надлісництво Команча. Як поінформував мене виконувач обов’язків надлісничого Пйотр Ланський, у відповідь на це команчанський надлісничий Владислав Будзинь подав 13 січня в Інспекцію прохання повністю скасувати це рішення з огляду на те, що:
1) увічнення у формі 1 бетонного, 2 металевих та 5 дерев’яних хрестів не є пам’ятником, а становить приклад “малої архітектури”, про намір спорудження якої не треба повідомляти будівельну інспекцію,
2) перед демонтуванням слід встановити інвестора,
3) Надлісництво Команча не має відповідних технічних засобів, аби здійснити демонтаж.
– Я отримав прохання команчанського надлісництва, – повідомив мене під час телефонної розмови інспектор Табіш. – Його розгляне протягом 30 днів Підкарпатська воєвідська інспекція будівельного нагляду в Ряшеві.
На погляд С. Табіша, говорити про “активність туристів з Канади” відносно робіт на Хрищатій – смішно, адже коло хрестів виявлено шалювальні дошки, які послужили для виконання бетонного пам’ятника розмірами 180 см висоти та 60 на 80 см біля підстави.
У такій ситуації, імовірно, інвестор усе таки зголоситься та почне переговори з відповідними державними органами. Імовірно також, що проблема “малої хрищатської архітектури” стане одним із пунктів зустрічі 26 січня 2009 р. голови Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Святослава Шеремети з головою Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва при Кабміні Польщі Анджеєм Пшевозником. Крім цього, до підкарпатсь кого воєводи з проханням про зважений підхід до цієї проблеми звернулася Львівська обласна рада. Подібну заяву оприлюднила також Координаційна рада Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння”.
“Наше слово” №5, 1 лютого 2009 року {moscomment}
