Григорій СподарикПОДІЇ№9, 2016-02-28

Мазурський відділ Об’єднання українців у Польщі (ОУП) має нового керманича. На надзвичайній конференції, яка відбулася 14 лютого в Ґіжицьку, на цей пост обрано дотеперішнього секретаря відділу Катерину Поливчак.

Чергова група

Мазурським відділом ОУП управляють жінки: Данута Новосад – скарбник, Катерина Поливчак – новообрана голова та Вікторія Петюк – член управи. Фото Григорія Сподарика
Мазурським відділом ОУП управляють жінки: Данута Новосад – скарбник, Катерина Поливчак – новообрана голова та Вікторія Петюк – член управи. Фото Григорія Сподарика

Зміни відбулися тому, що наприкінці минулого року дотеперішній голова Іван Пік після 18-ти років головування склав повноваження. Наступниця хоче продовжувати його працю. Немає великої потреби вводити нове, оскільки ініціативи І. Піка сприймалися позитивно: «Тут живуть файні люди, люблять працювати і допомагати чи то в церковних заходах, чи в заходах ОУП», – говорила К. Поливчак. У своїй праці вона хоче спиратися на друзів з керівництва відділу. За професією Катерина – вчителька математики. До Ґіжицька з родиною приїхала п’ять років тому. Раніше жила в Західнопоморському воєвідстві. Працює в ОУП від 1992 р., коли стала членом гуртка в Інську. Увійшла 1996 р. до Ради Щецинського відділу ОУП, де діяла до 2011 р. Після переїзду 2013 р. стала членом Ради Мазурського відділу. Основна відмінність, яку бачить між реґіонами, це брак концертів духовної музики, таких, які відбуваються в Ґіжицьку. К. Поливчак вважає, що з огляду на унікальність цей захід треба зберігати. Незалежно від реґіону люди дуже люблять українські культурні заходи і кожного року саме їх очікують. У Ґіжицьку, за словами К. Поливчак, найбільш активними є 50-річні українці. Вони зібралися 20 років тому і співпрацюють досі. За словами нової голови, чергова така група чомусь не може зібратись, хоч небайдужих 30-літніх не бракує. Від того, чи вони віллються в організоване життя, залежить майбутнє українства у реґіоні.
Вітаючи свою наступницю, І. Пік обіцяв допомагати досвідом, а також погодився з К. Поливчак увійти до координаційної ради трьох відділів Вармінсько-Мазурського воєвідства. Ця структура допомагає не конкурувати за фінансову підтримку на рівні реґіону, пробує погоджувати терміни важливіших заходів тощо.

Цінність волонтера
За звітний період (грудень 2013 р. – грудень 2015 р.) багато справ було присвячених подіям в Україні. Мазурський та інші північні відділи прийняли під кінець 2013 р. заяву про розгін протестів у Києві. Документ помітили і розповсюдили мас-медіа в Україні. Зразу почалася збірка коштів для Євромайдану. З першої акції передано в Київ понад 6 тис. зл. У березні 2014 р. в молитві за жертви Майдану взяли участь представники місцевої влади. Їх з ініціативи ОУП вдалося включити у фінансову допомогу потерпілим на Майдані, в тому для лікування поранених, які перебували у Ґолдапі. Також 2014 р. в Україну передано 600 кг матеріальної допомоги: «У нас є зацікавлені люди, які хочуть помагати», – сказав І. Пік, дякуючи громаді за жертовність. Відділ за звітний період організував традиційні заходи, з яких найбільшими були Міжнародні концерти духовної музики. Вони 2015 р. відбулися з участю 11 хорів у 10 місцевостях. Проведення заходу коштом дещо понад 50 тис. зл. учасники конференції визнали дбайливим підходом керівництва відділу до організаційних грошей. Минулого року вперше організовано в Ґіжицьку екуменічний концерт коляд, який має сприяти зближенню між конфесіями. У заходах успішно виступав хор відділу «Камертон». З метою презентації здібностей дітей, які навчаються української мови, організовують в Ґіжицьку Свято дитячої творчості. У рамках останнього заходу відбулася презентація українського ліцею в Ґурові-Ілавецькому. Таким чином, відділ приєднується до популяризації цієї установи, а також заохочування молоді поповнювати її учнівські ряди. Діти мистецькі здібності можуть демонструвати й у рамках організованого ланкою ОУП та греко-католицькою парафією у Венґожеві реґіонального Огляду вертепів, коляд і щедрівок. ОУП торік допомогло організувати 50-річчя венґожівської парафії. У жовтні 2015 р. Мазурський відділ провів конференцію з нагоди 200-ліття автора музики до Державного гімну України о. Михайла Вербицького. «Успіх нової ради відділу і голови буде нашим спільним українським успіхом на Мазурах», – говорив І. Пік, завершуючи свій звіт. Дякуючи за волонтерську працю лідерів, відзначав, що без їхньої активності кошти проведення ряду заходів були б значно більші.

Найближчі завдання
У конференції брав участь голова ОУП Петро Тима. У рамках завдань відділу на 2016 р. він заохочував включитися до вшанування 60-річчя післявоєнного життя українців у Польщі. Тому просив надсилати до ОУП фотографії, записи відео та короткі спогади тих, хто після депортації відроджував у реґіоні українство. Також рекомендував у 100-ту річницю від народження пригадати постать відомого українського письменника і діяча Івана Франка. Так само варто, в оцінці голови, посилити заходи щодо навчання української мови не лише дітей та молоді, але і старших людей. Він повідомив, що ОУП працює над акцією промоції вживання рідної мови серед української громади. Хоч загалом ситуація не є втішною, П. Тима вважає, що громада не перебуває ще на такому рівні, коли необхідним стає «введення в наш простір польськомовності». Інша подія, яку треба вшанувати й на рівні відділу, це 25-річчя незалежності України. Викликом є те, щоб свято не було зведене до традиційних концертів, але й збагачувалося, наприклад, конференціями з участю істориків, журналістів тощо. ОУП виконує проект допомоги проукраїнським журналістам з Донбасу. При бажанні його учасники 2016 р. можуть відвідати також Мазурський відділ. У дискусії про заходи появилася проблема їх координування. Як говорили представники ланки ОУП в Круклянках, організована в Ґурові-Ілавецькому «Еколомия» постійно відбирає учасників їх традиційного свята Купала. Без узгоджень термінів воно може зникнути. З культурними заходами й така проблема, що їх щораз більше влаштовують інші організації, влада окремих міст, самоврядні установи тощо. ОУП часто не є спроможне конкурувати з ними програмою, нема, наприклад, коштів на запрошення популярніших виконавців. Тому, на думку П. Тими, організація повинна шукати інших форм активності, пересувати її в освітянський бік з навчанням мови, організуванням наукових ініціатив чи виїздами в Україну або на Рідні землі. Учасники конференції звертали увагу на той факт, що люди часто весь рік чекають на «свій» захід, не їздять на інші, а конференції в менших осередках можуть не викликати зацікавлення. Викликом на рівні Мазурського відділу й усього ОУП залишається знайти баланс між такими різними ініціативами. Частково дилему щодо культурних заходів описує думка секретаря венґожівської ланки ОУП Мирослави Джурко, яка говорила: «Мусимо вирішити, що нам важливіше – притягувати дітей чи депутатів?». Відповідаючи на її запитання щодо освітніх справ, голова ОУП підтвердив, що вчителі української мови можуть від керівництва організації отримати підтримку, коли вирішують проблеми на рівні школи. Учасники конференції погодилися також, щоб найближчим часом на території відділу провести зустрічі читачів з представниками «Нашого слова». Одна з головних цілей – поговорити про очікування щодо газети від представників місцевої громади, а також задуматися над формулою функціонування тижневика за умов постійного спаду тиражу. Такі зустрічі повинні відбутися і в інших реґіонах. Хоч «НС» втрачає читачів, проте надалі залишається в громаді суттєвим джерелом інформації. Як відзначала М. Джурко, більшість викликів і стратегічних питань, які виносилися на конференції відділу, здавна описуються в тижневику. Конференція прийняла так само пропозицію І. Піка, щоб якісь цьогорічні заходи у відділі збагатити фотовиставкою про Мирона Кертичака, яку підготували його дочки Аня та Наталя. На завершення голова ОУП просив місцевих лідерів передавати 1% від податків на Народний дім у Перемишлі і взагалі фінансово сприяти акції, оскільки кошти з пожертв є реальною допомогою в ремонті.
Викликів у громадській діяльності не бракує ніколи. Долати їх на прикладі Мазурського відділу допомагають співпраця, жертовність і бажання. Таку модель видно хоча б на прикладі ланки в Банях-Мазурських, яку очолює вчителька Стефанія Урбанська. З ініціативи о. Павла Старуха вона майже 5 років працює при церкві з українськими дітьми. Це додаткові заняття, які відбуваються поза місцевим пунктом навчання української мови. Кошти в рамках проектів передаються від органів самоврядування. Дітям пропонують музичну і театральну активність, вишивання тощо. Працюють без ліміту годин, скільки хочуть, без обов’язку сидіти за партами. На початку мали тільки розважатись, але й вчаться та звикають до рідного. Особливо люблять презентувати здібності на виїзних заходах у Ґіжицьку чи Ольштині. С. Урбанська підкреслює, що в усьому процесі головну роль відіграють батьки. «Без їх бажання це б не вдалося. Дітей треба приводити часом кілька разів на тиждень», – говорить голова гуртка ОУП у Банях-Мазурських. Водночас вона не має сумнівів, що відносини з відділом при новій голові, як і досі, базуватимуться на співпраці і взаємній підтримці. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*