ЛЮДИНА живе тоді, коли свідома своєї приналежності

(см)ПОДІЇ2010-01-28

{mosimage}

Кентшинська греко-католицька парафія Василія Великого відзначала двадцятиріччя свого існування. Урочистості з цієї нагоди відбулися в день юліанського Нового року, коли святкують іменини Василя, хоч насправді перша Служба Божа в цій парафії правилася 31 грудня 1989 р. в євангелистсько-ауґсбурзькій святині. Відзначення роковин саме в цей час має зв’язок як з патроном церкви, так і з фактом, що кентшинською парафією від початку опікуються отці василіани.

Ювілей як на історію поставання греко- католицьких парафій – не надто великий, бо вже в минулих роках деякі парафіяльні громади на Вармії та Мазурах відзначали навіть 50-річчя чи 40-річчя свого існування. Проте переважно це були сільські станиці, оскільки українців, вигнанців з рідних земель, згідно з принципами операції “Вісла”, поселяли виключно в селах. Хоч українців – греко -католиків у Кентшині з року в рік прибувало, не відразу вони стали силою, спроможною створити свою парафію. Щоб молитися Богу рідною мовою, їм доволі довго довелося їздити до Асун чи Байор-Малих. Коли ж громада в Кентшині окріпла, розпочалися заходи організування парафії. Не було свого храму, не завжди знаходилася й прихильність тодішніх влад, а навіть споріднених, католицьких конфесій. Не відмовилися прийняти під свою покрівлю братів лише вірні Євангелистсько- Ауґсбурзької церкви, де греко- католики були присутні до 1997 р.
Ювілейне богослужіння в Кентшині відправляли дев’ять греко -католицьких священиків під проводом протоігумена ЧСВВ з Варшави о. Ігоря Гарасима при співучасті синкела, декана Венґожівського деканату о. Дмитра Гарасима ЧСВВ, нового кентшинського пароха отця Миколи Козицького ЧСВВ та дотеперішнього багаторічного пароха о. Павла Старуха ЧСВВ. На врочистостях були присутні бурґомістр Кентшина Кшиштоф Гецьман, представник Римо католицької церкви в Кентшині прелат, парох парафії святої Катерини Зиґмунт Німчук та євангелистсько- ауґсбурський парох Павло Гаусе.
– Нині годиться сказати слово великої подяки парохові євангелистсько- ауґсбурської церкви в Кентшині, – говорив вже на початку проповіді о. Ігор Гарасим ЧСВВ. – Ви нам дозволили двадцять років тому відправляти у вас. Велике вам за це спасибі. Пам’ятаю спогади отця Василя Медвіта, коли він разом з отцем Тимотеєм (Фешем – С. М.) шукав місця і не знаходив, бо не всі мали відвагу прийняти отих малих. І саме ви прийняли цих найменших, нас греко- католиків. І за це хочу скласти подяку не тільки вам, отче, але всій вашій спільноті.
Чимало місця у своїй проповіді о. І. Гарасим присвятив підсумкам минулого двадцятиріччя – а діялося чимало. 12 липня 1992 р. освячено площу під церкву, понад рік пізніше, 4 вересня, місце будови церкви відвідав посол України в Польщі Геннадій Удовенко, у січні 1996 р. в підвалі будованого храму організовано першу парафіяльну кутю, відтак 11 жовтня відбулося освячення церкви, яке звершив митрополит Іван Мартиняк у присутності почесних гостей, а серед них – посла України Петра Сардачука. У травні 1999 р., в десятиріччя існування парафії церкву відвідав черговий посол України в Польщі – Дмитро Павличко. Десять років тому, у день св. Василія Великого, на юліанський Новий рік митрополит І. Мартиняк освятив іконостас, до якого писала ікони художниця Валентина Бірюкович з Києва. Того ж 2000 р. художник Андрій Дудка зі Львова виконав чудову мозаїку над входом до храму, а 19 серпня 2005 р. митрополит І. Мартиняк, у присутності владики Володимира Ющака, освятив нову дзвіницю.
Першим кентшинським парохом був о. Тимотей Феш ЧСВВ. Підмінив його 1996 р. о. Юліан Коваль ЧСВВ, який був парохом до березня 2001 р. Пізніше до кентшинської парафії навідався о. Павло Старух ЧСВВ з Бартошиць, який прослужив у ній до кінця вересня 2009 р. Від минулорічного жовтня кентшинським парохом є о. Микола Козицький ЧСВВ.
Ще напередодні виникнення кентшинської парафії, у другій половині 80-х років ХХ ст., сестри служебниці почали вести в Кентшині навчання релігії для дітей та молоді. Наприкінці 90-х років їм на зміну прийшли сестри василіанки.
– Треба подякувати Господу за те, що в Кентшині за двадцять років ви дали свідчення інтеґральності, – продовжував проповідь о. Ігор Гарасим. – Було тут різне: і пікети, коли ставили дошку для вшанування тих, хто постраждав, та інше. Це свідчить про те, що ви вистояли різкі проби, випробовування як греко католицька, українська громада, як громада міста Кентшина.
Бурґомістр Кентшина К. Гецьман уже традиційно починає своє слово українською і гаслом Помаранчевої революції “Разом нас багато, нас не подолати”.
– На Новий рік і з нагоди ювілею бажаю вам усім, щоб ви надалі були собою і зберігали свою самосвідомість, – продовжив вітальне слово кентшинський голова. – І всі ми – римо-католики, греко- католики, православні, протестанти, – жили як одна прекрасна велика родина. Родина, яка уміє працювати, родина, яка спішить з допомогою, родина, яка і в добрий час, і в поганий – завжди спільна. До взаємної зичливості треба любові, надії, терпеливості. Бажаю вам надійної долоні, а на ній – відкритого серця. Дякую парохам і вірним, що протягом оцих двадцяти років так чудово провадили свою парафію. Нехай 2010 рік буде для всіх нас повним ласки і тільки добрих несподіванок. Многая вам літа.

“Наше слово” №5, 31 січня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*