ЛЕМКIВСКА ватра, Ждиня, 18-20 липця 2008

Богдан СалейЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2008-07-30

{mosimage}

Минулорічний гіст Ватри – а мож го хибаль назвати госцьом першого чвертстолітя Лемківской Ватри – президент України Віктор Ющенко скєрував в тім році до ватрянів витальний лист, в котрім звернув ся медже іншима: “Високо ціную ваш патріотизм, любов до нашої історії, духовності та невичерпних мистецьких багатств. Завдяки цим високим якостям ви вистояли в скрутні часи тоталітарних утисків і гонінь, відстояли своє право залишатися українцями. Переконаний, що в нинішньому демократичному світі всі наші негаразди залишилися позаду”.

Президент Польщи Лех Качиньский дякував в своім листі “Обєднаню лемків і цілій лемківскій громаді нашой країни за співтворіня польско-україньского познаня і зближиня”.
Серед листів скєруваних до учасників Ватри били тіж витаня од маршалків польского Сейму і Сенату, Броніслава Коморовского і Богдана Борусевича, од Василя Вовкуна, міністра культури і туризму України, од Томаша Семоняка, віце-міністра внутрішніх справ і адміністрації і од україньского Міністерства закордонних справ. Спеціальний лист з нагоди Ватри скєрував до Обєднаня лемків митрополит Сава.
Били тіж листи од воєводів – підкарпатского, малопольского і любуского.
Особисто присутний на Ватрі бив амбасадор України в Польщи Олександр Моцик, били тіж депутат Верховной Ради України Михайло Косів, депутат парламенту Сербії Міленко Філіповіч і польски парламентаристи: Вітольд Кохан і Барбара Бартусь. Зо сцени промовляли: митрополит Іван Мартиняк – в суботу і архиєпископ Адам – в неділю.
Офіцийне розпочатя Ватри одбило ся в суботу о 11.00. Попередила го панахида, одправлена при ватрянім місци памяти через місцевих парохів, православного о. Аркадія Бараньчука і греко-католицкого о. Дарія Ґліневича.
Артистична програма Ватри розпочала ся в пятницю о 13.00 год. традицийним розпаліньом огня – доповнив того староста Ватри Петро Чухта. Ватряний оген горів аж до офіцийного загашиня в неділю о 19.30. На сцені за тот час виступляли: хорова капеля “Бескид” з Івано-Франківска, львівска “Лемковина”, котра до богатого вокального репертуару додала в остатніх роках тіж і танцювальну групу і “Лемківска Студенка” з Борислава. Зо заходу Польщи приіхали ансамблі пісні і танця: реномувана, вшитким знана “Кичера” з Лігниці і “Ластівочка” з Пшемкова. “Ластівочка” тішит серце, бо до високого рівня розвинула ся од діточой вокальной групи, а єй збогачена о танці сценічна пропозиція свідчит о великих можливостях ансамблю. Іншим лемківским колективом зо Заходу, котрий справив на глядачах великє вражиня, била “Лемко-tower” зо Стшельців-Краєньских, енергетична група з добрима вокалістами, котра тіж виросла з молодіжного ансамблю, а гнеска пропонує освіжене, наповнене ентузіазмом лемківскє фолькове граня і співаня. Запрезентували ся тіж вшитки діточи ансамблі з Лемківщини: “Ручай” з Маластова, “Веретено” з Лося, “Зоря” і “Роса” з Устя, з Вільхівця приіхала “Терка”.
Серед виконавців зо Словаччини менше било того рока танцювальних ансамблів – лем “Барвінок” з Камйонки, а домінували вокальни дуети. Русинів з Сербії репрезентував фольклорний ансамбль “Петро Кузмяк” з Ново Орагово, котрий вказав барз цєкави весільни обряди до гнеска утримувани серед русиньской суспільности. Глядачам Ватри подабали ся тіж виступи польского фольклорного колективу “Навойовяци” з Навойовой коло Нового Санча.
В категорії естрадной пісні більшости старшой публіки барз сподабав ся відомий співак Іван Попович. Виступили тіж знани глядачам Ватри: дуо “Вишиванка” з Кошиц і Анна Чеберенчик зо Львова. Окрему якіст становив народний козацкий гурт “Чорномор” з Одеси, в котрого виконаню знани украіньски козацки пісні – хоц виконувани під електронну фонограму – зачарували значну частину публіки. З оригінально позберанима козаками мож си било зробити памяткову знимку.
Козацки мотиви на сцені Ватри появляли ся тіж в барз ріжнорідній програмі “Аркану” – танцювального ансамблю Комплексу шкіл ім. М. Шашкевича з Перемишля, котрого танцюристи часто виходили на сцену.
В вечірній молодіжній програмі пятниці на сцені виступила фолькова “Древутня” з Люблина, а в суботу “ДримбаДаДзиґа” з Києва, до танця заграв “Аксель” з Громадки.
Вартат іщи вспомнути, же вшитки концерти одбивали ся на фоні барз уданой в тім році, гардой сценографії.
Новом річом на Ватрі била “Ватрочка” – окрема сцена в половині “Лемко-street” проваджена для діти через сами діти. Одбивали ся на ній виступи, конкурси і інши видумани діточом уявом акції. “Ватрочка” била уданом пробом ширшого активізуваня молодежи і корисном пропозиційом для діти.
В ватрянім просторі появила ся того року “Лемко-сфера” – пластична акція, котра полігала на розміщиню в ріжних місцях Ватри афішів з цєкаві артистично перетворенима лемківскима мотивами. Била она континуаційом художніх виставок “Лемківскій Єрусалим”, котри ОЛ організувало од осмох років в ґалерийній формі, а на котри не отримало в тім році дотації од МВСіА. Тогорічну акцію фінансує програма підтримки закордонних украінців украіньского МЗС. Менше переконує текстова частина проєкту “Лемко-сфери” – уміщена на афішах, горнятках і дощечках креативна деклінація слова лемко-про, не дост передумана і не барз зрозуміла.
На ватрянім терені появила ся іщи єдна важна ініціатива: упамятніня неіснуючих сіл Лемківщини. Зроблено то в формі двох композиції вільно поставлених двери. Двери таких, якима входило ся до старих лемківских хиж, навет бляшка з нумером і окутя замків били на них зроблени по старому. Двері з футрином стоят закомпонувани по три, по штирі – не є хиж, не є люди, не є сіл. На задній стороні двери сут описи і знимки з Радоцини, Чорного, Липной. Барз цєкава альтернатива для дотеперішніх упамятнінь – будуваня капличок без Фундацію “Рутеніка” і провадженого без кола ловєцки звожиня хрестів на єдно місце. До фінансуваня упамятнінь ОЛ удало ся намовити почесного патрона тогорічной Лемківской Ватри – малопольского маршалка Марка Навару.
“Лемківска Ватра” била в тім році іщи ліпше зорганізувана од попередніх. Консеквентні перепроваджена, без нияких несподіванок, проблемів і перешкід. Одбила ся при сприятливій погоді – лем в суботу перешли три коротки зливи.
Не било на Ватрі нияких революций, била континуація. По звеличеній візитом президента України ювілейній 25 Ватрі, тота била спокійна.
Найважнійшом справом на “Лемківскій Ватрі” сут інтенсивни стрічи з родином і приятелями, зо знаємима. Часто єст то єдина в році можливіст спітканя, заміни пару слів, одсвіжиня контактів, без котрих не спосіб становити ниякой суспільной громади. Ватра в Ждини то можливіст спітканя ся на рідній земли і одновліня ту свойого лемківства. Можливіст в гнешніх часах што раз рідша.
Привабливий програм сцени помагат нам, жиючим в розпорошиню і значним оддаліню лемкам, рішити ся на виїзд на Ватру і підняти звязании з ним немали кошти і труди. Програм притігат і нас, і наших товаришів, з котрима хотіли би зме ся на Ватрі стрінути.
Головні зато вартат інвестувати в добрий і привабливий програм Ватри.
А найбільше вартат дбати о молодіжну публіку.

“Наше слово” №31, 3 серпня 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*