Вікторія Гойсак ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №3, 2014-01-19
Гуртки Об’єднання лемків в Маластові і Волівци виступили в грудни з незвичайном ініціативом – організувати традицийни лемківски вечірки. Найліпшим місцьом для такой інсценізації є тепла дерев’яна хижа з давнима елементами інтер’єру – скриня, пец, стара машина до шитя, давни господарски нарядя. На вечірки 22 грудня зобрали зме ся в Панкні власні в такій лемківскій хижи гостинного господаря Володимира Ющака. А і снігу кус было, бо Панкна юж виже в горах.
Наши вечірки мали три части. В першій виступив «Лемківский перстеник» з Гладишова з півгодинном інсценізаційом традицийних вечірок. В другій части вчили зме ся прясти і дерти пір’я. Тоти нелегки науки провадили Ірена і Йоанна Гутиряк з Волівця, а тішилися хибаль найбільше з того діти. Трилітній Марко Дзямба зо Ждини так довго і вправно вчився дертя пір’я, покля його сестри пряли, же мама напевно буде мати тепер добрих помічників. Найважніша частина, третя – то розмови і спогади свідків і правдивих учасників вечірок, представників старшого поколіня з околичних сел: Антоніни Баюс, Марії Гривни (Маластів), Стефанії Баюс (Панкна – Маластів), Марії Ротко, Ярослава Ротка (Панкна) і нашой гості з Білянки Єви Чупик. Почули зме о вечіркових традиціях, послухали зме вечіркових коляд, а декотрих можна было ся тіж навчити, бо організаторе приготували для вшитких присутніх тексти. Таких пісень юж тепер не співают.
Могли зме ся перенести на хвилю в давни часи і одчути тот настрій єдности, спільной праці, а тіж духовного приготуваня до Різдвяних свят, адже вечірки традицийні одбивалися в довги вечери Різдвяного посту – Пилипівки, коли дівки і ґаздині сходилися до єдной хижи прясти лен і вовну. При пряджиню співали. В цілим богатстві фольклору можна навіт вирізнити окрему групу співанок – вечіркови: побожни пісні і стародавни коляди, котрих не співают в церкви. Співали тіж і звични для нас церковни коляди. Старши люде оповідали леґенди, оповіданя. Вечірки одбивалися каждого дня тижня, крім суботи і неділі. Можеме лем собі уявляти, як богатим быв пісенний репертуар їх учасників! В єдним селі одбивалися найчастіше в кількох хижах. Хлопчиска тіж могли помагати прясти на вечірках, частіше єднак робили ріжни жарти, збитки, а юж ближе до свят і кінця вечірок представляли театралізувани сцени з перебераньом, масками. Стародавни приспівки до жартівливих ігор і танців (музикантів на вечірках не было з огляду на час посту), перебрани постаті не были припадковима, зберегли они сліди архаїчного світогляду наших предків-слов’ян, нераз трудни до одчитаня і інтерпретації тепер.
Тема лемківских вечірок зацікавила мене давно. Етнографічних публікацій о них не є дуже, тож пробувалам зобрати матеріал сама од найстарших люди. Вечірки одбивалися іщи в часі війни, потім тота традиція практичні загинула. Більшіст моїх співрозмовників запам’ятали, же на вечірки приходив Медвід (Білянка, Поляни пов. Ясло) – хлопчиско, окручений повереслами, з дзвіночками, котрого ся бояли дівчата і котрий брав їх до танця. Барз цікави приспівки до того танця з Медведьом співала Єва Чупик з Білянки. В Ждини натоміст, з оповідань Штефана Дзямби, Медведя не было, але приходив окручений повереслами Солом’яник, котрий виконував подібну ролю, юж на конец вечірок на Ламаник. Свідчит тото о великій ріжнородности звичаїв в ріжних селах. Анна Буряк з Полян (пов. Ясло) оповідала, же хлопчиска на вечірках ближе до свят робили «комедію» – перебералися за Смерт, Жида, Чорта, припроваджали козу або коня чи туроня. Марія Дубец з Перунки пам’ятала прекрасне представліня «Федори» зо співами, яке на вечірках виконували хлопці, перебрани за Пастухів. А веселих забав, котри молодь робила на вечірках, было направду дуже: пекли «когута» або «каплуна», ходили «на млин», «на решетарки», бавилися «в жида», «гуси сідили», ходили «на перемости», жид або дзяд «колотив чир», бавилися в «опатки», «суш», ходили «на стопки», «на коров’ярку»…
Виступ «Лемківского перстеника» оперався власні на тоти зобрани етнографічни матеріали. До хижи, в котрій пряли дівчата і ґаздині, пришли хлопчиска з Туроньом і Медведьом. Запрезентували-зме коротки дівочи танці: в колічку по три особи до приспівки «Три звіздочки» (подала Єва Дудич з Білянки), помедже «кобками» до приспівки «Преплетам чепчики» (подала Єва Чупик з Білянки), танец в парах до приспівки «Чорна вовна на білім баранку» (подала Марія Ротко з Панкни); забави: «Черемости» (подала Анна Горбаль з Бортного), «Суш» (подав Яків Козак з Бортного), «патки» (подала Анна Шлянта з Лося), жид «олотив чир» (подала Анна Корбеляк з Ганчови), хлопці «Ходили на млин», «пекли когута», а і «гуси сідили» (забави знани в ріжних селах). Діти заспівали тіж вечіркови коляди «В глубокій долині» (подала Єва Гира з Конечной), «Од восток сонця» (подала Мелянія Болдись з Конечной), «Кой ясне соненько» (подала Анна Пециляк з Рихвалду).
Дякуєме вшитким, хто поміг в організуванні лемківских вечірок, особливо дякуєме нашим сеньйорам, котри поділилися своїми безціннима спогадами і сподівамеся, же таки передріздвяни стрічи станут традиційом, а може, одбудутся і в інчих селах. ■
