Лемківски вечірки в Панкні

Вікторія ГойсакЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№3, 2014-01-19

Гуртки Об’єднання лемків в Маластові і Волівци виступили в грудни з незвичайном ініціативом – організувати традицийни лемківски вечірки. Найліпшим місцьом для такой інсценізації є тепла дерев’яна хижа з давнима елементами інтер’єру – скриня, пец, стара машина до шитя, давни господарски нарядя. На вечірки 22 грудня зобрали зме ся в Панкні власні в такій лемківскій хижи гостинного господаря Володимира Ющака. А і снігу кус было, бо Панкна юж виже в горах.

Еміль Гойсак провадит розмову о вечірках, зліва: Єва Чупик, Стефанія Баюс, Антоніна Баюс, Марія Ротко, Ірена Гутиряк, Марія Гривна, Йоанна Гутиряк (схилилася). Фото Славка Гойсака
Еміль Гойсак провадит розмову о вечірках, зліва: Єва Чупик, Стефанія Баюс, Антоніна Баюс, Марія Ротко, Ірена Гутиряк, Марія Гривна, Йоанна Гутиряк (схилилася). Фото Славка Гойсака

Наши вечірки мали три части. В першій виступив «Лемківский перстеник» з Гладишова з півгодинном інсценізаційом традицийних вечірок. В другій части вчили зме ся прясти і дерти пір’я. Тоти нелегки науки провадили Ірена і Йоанна Гутиряк з Волівця, а тішилися хибаль найбільше з того діти. Трилітній Марко Дзямба зо Ждини так довго і вправно вчився дертя пір’я, покля його сестри пряли, же мама напевно буде мати тепер добрих помічників. Найважніша частина, третя – то розмови і спогади свідків і правдивих учасників вечірок, представників старшого поколіня з околичних сел: Антоніни Баюс, Марії Гривни (Маластів), Стефанії Баюс (Панкна – Маластів), Марії Ротко, Ярослава Ротка (Панкна) і нашой гості з Білянки Єви Чупик. Почули зме о вечіркових традиціях, послухали зме вечіркових коляд, а декотрих можна было ся тіж навчити, бо організаторе приготували для вшитких присутніх тексти. Таких пісень юж тепер не співают.

Дівчата з «Лемківского перстеника» на вечірках. Фото Славка Гойсака
Дівчата з «Лемківского перстеника» на вечірках. Фото Славка Гойсака

Могли зме ся перенести на хвилю в давни часи і одчути тот настрій єдности, спільной праці, а тіж духовного приготуваня до Різдвяних свят, адже вечірки традицийні одбивалися в довги вечери Різдвяного посту – Пилипівки, коли дівки і ґаздині сходилися до єдной хижи прясти лен і вовну. При пряджиню співали. В цілим богатстві фольклору можна навіт вирізнити окрему групу співанок – вечіркови: побожни пісні і стародавни коляди, котрих не співают в церкви. Співали тіж і звични для нас церковни коляди. Старши люде оповідали леґенди, оповіданя. Вечірки одбивалися каждого дня тижня, крім суботи і неділі. Можеме лем собі уявляти, як богатим быв пісенний репертуар їх учасників! В єдним селі одбивалися найчастіше в кількох хижах. Хлопчиска тіж могли помагати прясти на вечірках, частіше єднак робили ріжни жарти, збитки, а юж ближе до свят і кінця вечірок представляли театралізувани сцени з перебераньом, масками. Стародавни приспівки до жартівливих ігор і танців (музикантів на вечірках не было з огляду на час посту), перебрани постаті не были припадковима, зберегли они сліди архаїчного світогляду наших предків-слов’ян, нераз трудни до одчитаня і інтерпретації тепер.
Тема лемківских вечірок зацікавила мене давно. Етнографічних публікацій о них не є дуже, тож пробувалам зобрати матеріал сама од найстарших люди. Вечірки одбивалися іщи в часі війни, потім тота традиція практичні загинула. Більшіст моїх співрозмовників запам’ятали, же на вечірки приходив Медвід (Білянка, Поляни пов. Ясло) – хлопчиско, окручений повереслами, з дзвіночками, котрого ся бояли дівчата і котрий брав їх до танця. Барз цікави приспівки до того танця з Медведьом співала Єва Чупик з Білянки. В Ждини натоміст, з оповідань Штефана Дзямби, Медведя не было, але приходив окручений повереслами Солом’яник, котрий виконував подібну ролю, юж на конец вечірок на Ламаник. Свідчит тото о великій ріжнородности звичаїв в ріжних селах. Анна Буряк з Полян (пов. Ясло) оповідала, же хлопчиска на вечірках ближе до свят робили «комедію» – перебералися за Смерт, Жида, Чорта, припроваджали козу або коня чи туроня. Марія Дубец з Перунки пам’ятала прекрасне представліня «Федори» зо співами, яке на вечірках виконували хлопці, перебрани за Пастухів. А веселих забав, котри молодь робила на вечірках, было направду дуже: пекли «когута» або «каплуна», ходили «на млин», «на решетарки», бавилися «в жида», «гуси сідили», ходили «на перемости», жид або дзяд «колотив чир», бавилися в «опатки», «суш», ходили «на стопки», «на коров’ярку»…

Ірена Гутиряк вчит прясти Маґду Болех. Фото Славка Гойсака
Ірена Гутиряк вчит прясти Маґду Болех. Фото Славка Гойсака

Виступ «Лемківского перстеника» оперався власні на тоти зобрани етнографічни матеріали. До хижи, в котрій пряли дівчата і ґаздині, пришли хлопчиска з Туроньом і Медведьом. Запрезентували-зме коротки дівочи танці: в колічку по три особи до приспівки «Три звіздочки» (подала Єва Дудич з Білянки), помедже «кобками» до приспівки «Преплетам чепчики» (подала Єва Чупик з Білянки), танец в парах до приспівки «Чорна вовна на білім баранку» (подала Марія Ротко з Панкни); забави: «Черемости» (подала Анна Горбаль з Бортного), «Суш» (подав Яків Козак з Бортного), «патки» (подала Анна Шлянта з Лося), жид «олотив чир» (подала Анна Корбеляк з Ганчови), хлопці «Ходили на млин», «пекли когута», а і «гуси сідили» (забави знани в ріжних селах). Діти заспівали тіж вечіркови коляди «В глубокій долині» (подала Єва Гира з Конечной), «Од восток сонця» (подала Мелянія Болдись з Конечной), «Кой ясне соненько» (подала Анна Пециляк з Рихвалду).
Дякуєме вшитким, хто поміг в організуванні лемківских вечірок, особливо дякуєме нашим сеньйорам, котри поділилися своїми безціннима спогадами і сподівамеся, же таки передріздвяни стрічи станут традиційом, а може, одбудутся і в інчих селах. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*