Олександр Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №17, 2013-04-28
Вернісаж команецкой кривульки
В Центрі культури ім. Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях в рамках «Спіткань з Лемківщином» 9 квітня відкрито виставку «Лемківска кривулька». На вернісажу презентувано роботи Марії Гук і Анни Добровольской. День по вернісажу Анна Добровольска спільно з Наталею Гладик провели одноденни варштати, на яких майстриня вчила робити кривульки.
Кривулька є найбільш експонуваним елементом жіночого одягу всхідньой Лемківщини. Барз оздібну треба зробити з пару тисяч дрібних, ріжнокольорових пацюрків, тоти найгардши мают веце як пят тисячи пацюрків. Кривульку творит ся ручні, то барз прецизійна робота, а до того іщи треба мати велику терпеливіст. Кривулька найбільше знана в Карпатах – од Гуцульщини по Лемківщину. Кожна кривулька є інша, кожна має інший взір і до кожной треба мати згори уяву, яка она буде на кінци. В нас село Команьча є найбільш знаним осередком, де єй жінки роблят.
На варштатах А. Добровольска вказала свою надзвичайну майстерніст глядачам. Штоби зробити кривульку, треба мати просторну уяву і штоби деякі взір вишов, треба знати відразу, яка довга має бити нитка. Потім треба переплітати пацюрки раз здолини, раз згори, а до того кожна пацюрка мат інши колір. Надіваня пацюрок здає ся просте, на єдну кривульку треба присвятити парудесят годин.
На вернісажу А. Добровольска вказала кількадесят своїх робіт. Представила тіж повни лемківски одяги з села Команьча, з нерозлучним елементом того одягу – кривульком. Денекотри витвори майстринь можна било купити. Обидві майстрині вчили ся робити кривульки від мами Марії Гук, і так традиція завдяки таким жінкам іщи не гине.
Г варштатах взяло участ шистнадцет жінок, яки запізнали ся з техніками творіня кривульки. ■
