Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №45, 2014-11-09
«Коли я зустрічаюся з виборцями, чесно їм кажу, що я особисто не побудую їм доріг, заводів, підприємств, у яких вони знайдуть працю. Мій вплив на поліпшення життя – посередній. Така правда. Але напевно можу сприяти деяким справам і якимось чином впливати на рішення інших депутатів», – говорить Наталя Гладик , кандидатка у депутати до Ради Горлицького повіту (округ № 4, список № 15, місце у списку № 4).
Багато виборчих комітетів цього року самі зверталися до представників української меншини, щоб внести їх у виборчі списки. Очевидно, в представниках нацменшин вони вбачають кандидатів, які у своєму середовищі можуть зібрати для виборчого комітету конкретну кількість голосів. Як це виглядає у випадку Гладишева? Ти сама вирішила балотуватися?
Мені це навіть до голови не прийшло. Якийсь час тому зателефонував горлицький староста і запропонував мені, щоб я балотувалася від виборчого комітету «Малопольського самоврядного руху Горлицької землі» (пол. «Małopolski Ruch Samorządowy Ziemi Gorlickiej»). Це – місцеве товариство, а його лідером є саме староста Горлицького повіту Мірослав Вендрихович, який головує в повіті вже протягом другого скликання. Нашій організації та мені дуже добре з ним співпрацювати не лише в питанні фінансової підтримки для «Ватри» у Ждині, але ця людина підтримувала нас і допомогла розв’язати кілька інших проблемних лемківських справ.
Звичайно, я була здивована пропозицією старости, тому не відразу на неї погодилася. Однак я усвідомила, що мене помітили і шанують мою працю в Центрі культури ім. Б.-І. Антонича, тому зараз балотуюся.
Ти як депутат ради повіту чим хотіла б займатися?
– Моя діяльність у Центрі культури ім. Б.-І. Антонича – це праця для місцевої спільноти в ділянці культури. Зараз, коли я зустрічаюся з виборцями, чесно їм говорю, що я особисго не побудую їм доріг, заводів, підприємств, у яких вони знайдуть працю. Мій вплив на поліпшення життя – посередній. Така правда. Але я зможу сприяти деяким справам і якимось чином впливати на рішення інших депутатів.
І головне, хочу репрезентувати інтереси нашої громади, особливо співпрацювати з тими ґмінними самоврядуваннями, на території яких живуть лемки. Для мене є важливою співпраця з сільським самоврядуванням, бо так насправді звідтіль інформують уряд про всі потреби. прохання потрапляють до уряду знизу. В принципі так би мало бути, що це депутат служить для людей, а не навпаки.
Твоя виборча програма що вміщає?
Я підтримую програму «Малопольського самоврядного руху Горлицької землі», від якого балотуюся. Потрібно буде завершити всі завдання, які вони зараз реалізують. Серед незавершених справ є, зокрема, модернізація горлицької лікарні. Треба зайнятися проблемою якості праці самої лікарні та лікарів. Звичайно, буду захищати лікарню, щоб не зробили з неї компанію, бо відомо, що коли якесь відділення компанії перестає бути прибутковим, його ліквідують. Так само могло б бути і з нашою лікарнею, на чому втратили б пацієнти. Крім цього, виборчий комітет визначає собі нові завдання, і ці нові ініціативи я теж буду підтримувати. Серед них є розбудова сітки повітових доріг, побудова окружної дороги для Горлиць, розвиток туристики, популяризація шляхів і стежок пам’яті та багато іншого. Звичайно, читаючи виборчу програму комітету, бачу в ній і кілька недоліків. Здається, що трохи забули тут про лемківські справи. У нас є різні велосипедні стежки, туристичні шляхи для мандрування, наприклад, шлях слідами Великої війни. Але чомусь не бачу таких ініціатив, які показували б лемківську спадщину в реґіоні!
Досвід з двомовними таблицями в Білянці, які були знищені кілька разів, показує, що нацменшинні питання в реґіоні – це досить дражлива тема…
Готуючи свою виборчу кампанію, я проаналізувала різні сайти в Інтернеті. Навіть на сайті повітового староства про лемків говориться у минулому часі! Як читаєш такі інформації, складається враження, що просто «колись жили собі тут лемки». Це прикре, що, з одного боку, йде популяризація багатокультурності, говориться про міжкультурну співпрацю, а, з другого, не подано основних інформацій про національний чи етнічний характер реґіону. Може комусь здаватися, що це дрібниця, але я хочу за такими речами слідкувати і виправляти зроблені помилки. Для нас, лемків, – це важливе, тому буду працювати теж над питаннями, які стосуються лемківської культури та лемківської громади.
Ти виводишся з нацменшинного середовища і дієш в Об’єднанні лемків. Як у реґіоні, в якому проживаєш, цей факт впливатиме на результат виборів? Чи виборці звертають увагу на такі речі?
Я лише припускаю, що дехто вважає, що краще не голосувати на «русина», тільки на «свого». Так може бути. Але все одно я завжди на зустрічах відверто говорю людям, що працюю в Об’єднанні лемків, займаюся культурно-освітніми проектами, які головним чином уміщають лемківську тематику. Я знаю, що можу розраховувати лише на підтримку місцевої лемківської громади, звичайно, якщо вона піде голосувати, якщо ж ні, мої шанси ще більше зменшаться. Однак надіюся, що люди мене все-таки розпізнають, а навіть знають, бо працюю в Центрі культури ім. Б.-І. Антонича й організовую «Ватру». Отже хочу вірити, що мене підтримають.
Дякую за розмову.
