Кілька конкретних справ

Григорій СподарикПОГЛЯДИ№13, 2015-03-29

Цього року Об’єднання українців у Польщі відзначає своє 25-річчя. Про цей ювілей на шпальтах «НС» нещодавно писав голова організації Петро Тима, заохочуючи водночас до дискусії над пройденим та майбутнім. Згадати людей, явища чи обставини з минулого в таких моментах є чимось натуральним. Однак не менш важливе питання перспективи, про яку автор пише у своїй статті. Перед нами серйозні виклики. Це і співпраця з громадянами України, і боротьба з низьким знанням рідної мови у громаді, і потреба зміни форм нашої культурної активності. Непокоїть і спадок тиражу українських видань.

На думку П. Тими, 25-й ювілей не слід зводити до традиційних урочистих заходів чи концертів, варто провести «круглі столи», зустрічі експертів та виконати широкий аналіз можливостей організації. Якщо триматися викликів і перспективи, то це абсолютно правильний напрямок. Проте, паралельно з пошуком нових форм активності повинна йти мова про конкретні дії. Адже в багатьох випадках ми не починаємо з нуля, а деякі питання ми вже вивчили. Вони прозвучали на таких форумах, як Конґрес українців у Польщі 2012 р. або минулорічний з’їзд ОУП. Була розроблена також стратегія організації.
Отже, не тільки аналіз, але й діяльність за графіком із закладеними конкретними цілями і терміном їх виконання. Йдеться про наповнення змістом відповіді не тільки на запитання «що?», але і «як?». Ілюстрацією цього може бути вказана головою проблема зі зменшенням тиражу «Нашого слова». Сьогодні, здається, можна говорити вже про дещо більше, ніж констатацію факту. Ця справа має таку довгу історію, як і ОУП та його роль видавця газети. Сьогоднішні 3 тис. примірників 15 років тому попереджав тираж у розмірі 4,5 тис. примірників. Як видно, з цим неґативним явищем ми знайомі вже кільканадцять років. Тижневик не раз був темою обговорення на різних форумах організації. З іншого боку, тираж газети падає, але якусь читацьку увагу притягує її інтернетний сайт і новий медіа-проект об’єднання – портал «Простір». Тому, думаю, це саме той момент, коли треба вирішити розвиток електронного варіанту, наповнення його іншим змістом та іншою формою подачі, ніж паперове «НС». Може, варто змінити періодичність або формат, а, може, нічого не робити, вважаючи, що теперішня ситуація хоч і не дуже радісна, проте оптимальна для наших можливостей.
На жаль, думок про це, крім загального виявлення явища, у тексті голови забракло. Звичайно, автор прийняв якусь свою концепцію підходу до ювілею, проте його пропозиції щодо вирішення саме кількох конкретних справ, для розмови, до якої він заохочує, могли б бути набагато кориснішими. Це відноситься і до рівня знання мови у громаді. У тексті голова повторив те, про що публічно говорить уже довший час. І це справедливо, оскільки від мови починається все, однак досі невідомо, чи у зв’язку з даною проблемою організація проводитиме, наприклад, курси української мови для дорослих, чи вони мали б відбуватися в домівках, дистанційно, за допомогою Інтернету, чи, може, розроблятиметься підручник. Невідомо, які нові ініціативи, крім підтримки та співпраці зі школами і пунктами навчання, вводитиме організація з метою популяризації української мови серед дітей і молоді. Чи в цьому питанні плануються якісь спільні кроки з Церквою? – тим більше, що мова у цьому контексті вже є предметом дискусій. Може, й наші мас-медіа тут мають свою роль до виконання? Якби такі або зовсім інші, зате виразно вказані напрямки були названі, тоді, здається, дискусія знов могла б бути більш предметною.


Те саме стосується співпраці та взаємовідносин із щораз більшою групою громадян України в Польщі. Явище, напевно, інтенсифікувалося останнім часом, але воно також не нове. Голова сам згадує успішну співпрацю, наприклад, з фондом «Наш вибір». Відомо, що ОУП було ініціатором лідерських вишколів для студентів з України. Різні форми активності для дорослих і дітей пропонує у Варшаві «Український дім», в отриманні приміщення для якого ОУП дуже допомогло громадянам України. Врешті, ми зустрічаємося на культурних заходах та інших менш чи більш формальних акціях.
І тут би придалася чітка концепція голови щодо майбутнього. Вказуючи на проблему надмірної кількості розважальних заходів, П. Тима водночас говорить про потребу «інших форм розповіді про нас самих і про сучасну Україну». Він пише також, що не на всіх рівнях організації цей виклик отримав належне зрозуміння.
Але знову ж таки ми не дізнаємось, що далі, які кроки будуть виконуватись. Якщо прийняти, що формулою для зміни свідомості можуть бути хороші приклади, можна було б ті інші форми назвати. Тим більше, що ми на порозі традиційного літнього культурного сезону.
«Круглі столи», аналізи і стратегії, звичайно, дуже потрібні, бо внутрішня ситуація громади й об’єднання постійно змінюються. Крім того, зовнішні обставини теж диктують ці зміни. Незмінним залишається важливий фактор представницького характеру організації. Вона є найбільшою і охоплює найширший спектр напрямків: культура, освіта, відносини з державами Польщею та Україною, місця історичної спадщини і т.д. ОУП відстоювало зміни щодо перепису населення для його більшої вірогідності у справі нацменшин, брало участь у пошуку компромісу щодо спільного навчання дітей української нацменшини та громадян України. ОУП спільно з Українським товариством і надалі працює над питанням утворення установ культури нацменшин. Усе це переконує, що таке «представництво» слід зберігати, оскільки менші і вужче профільовані структури просто не були спроможні взяти на себе ці виклики. Але серед багатьох великих справ можна було б назвати кілька менших, які вирішуватимуться найближчим часом, а цього забракло в тексті голови ОУП.
Об’єднання українців у Польщі – це колеґіальна структура з Головною управою, Головною радою, головами й управами відділів та гуртків, тому, безсумнівно, корисним було б почути і їх голос у дискусії, до якої заохочує П. Тима. ■

Фото авторки статті

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*