КРИНИЦЯ не лише Никифором славна

Мирослав СкіркаПОДІЇ2009-09-22

Цьогорічна політична осінь у нашій частині Європи почалася відзначенням 70-ої річниці початку ІІ Світової війни. Великий політичний проект – Європейський Союз – який був задуманий саме для того, щоб подолати наслідки війни, сьогодні реально єднає Європу. Україна віддавна заявляє про своє бажання стати членом Євросоюзу, але ще й досі не отримала навіть перспективи членства.
Багато для цього причин як у самому Євросоюзі, так і в Україні.

Відсутність серйозної політичної та економічної реформи, політична нестабільність та непослідовність у зовнішній політиці з одного боку, а з другого – відсутність у широкій свідомості європейської еліти та суспільства реального виміру українського питання, доводять до того, що чергові розширення відбуваються без участі України. До такого стану справ спричинюється і незмінна політика Кремля, який різними способами закріпляє в Європі переконання, що для всіх буде краще, коли залишать Україну в зоні впливів Росії. Однак, незважаючи на це, Україна послідовно веде на різних рівнях діалог зі своїми сусідами, в тому числі й членами Європейського Союзу, а одною з площин став Економічний форум у Криниці.
Від 1991 р. до польського гірського курорту в Криниці приїжджають на Економічний форум представники різних країн Європи, щоб зустрітися та обговорити актуальні справи політики, економіки та суспільного життя. Український контекст завжди належав до основних питань на цих зустрічах. Тут бували і президент Кучма, і тоді вже екс -прем’єр Ющенко, і тоді ще лідер опозиції Тимошенко, і прем’єр Янукович… Тому криницький форум – це знакова подія, яка вже стала брендом в Україні. Велика в цьому заслуга його творця – Зиґмунта Бердиховського, та багатолітнього координатора української присутності на Економічному форумі Юрія Рейта. Тому й не дивно, що цьогорічний, вже 19-ий форум, який проходив 9-12 вересня, знову заповнився учасниками з України, а в його програмі записано багато пунктів з українською тематикою. Тут Україна – завжди важливий партнер та необхідний елемент складної і кольорової картини, якою стала Європа.
Добре, що в Криниці можна говорити про енергетичну безпеку Європи та нові енергетичні проекти, дискутуючи з німцями, росіянами та українцями, чого бракує під час інших європейських дебатів. Добре, що тут стан української економіки аналізують представники європейського бізнесу, українські політики та експерти. У справах східної політики ЄС тут беруть слово представники Партії реґіонів, БЮТу, “Нашої України”, польського Сейму, німецького Бундестагу та французького МЗС. Тут представники українського Фонду “Єдиний світ” пригощають вишуканим обідом політиків з усієї Європи та запрошують у гості, щоб усі могли краще пізнати та зрозуміти Україну, а її європейська перспектива набрала реальної форми. Тут від імені Ради Економічного форуму голова Ради Національного банку України Петро Порошенко вручає нагороду віце-президенту Європейської комісії Гюнтеру Фергойгену та декларує, що Україна має в його особі друга.
У цьогорічній програмі Форуму було 120 дебатів, у яких брали участь депутати ВР Володимир Полохало, Борис Тарасюк, Леонід Кожара, Олексій Плотніков, Едуард Прутнік, Ксеня Ляпіна, Тарас Чорновіл. Українські міністри Василь Куйбіда, Людмила Денісова і Віктор Пинзеник говорили про проекти співпраці на різних рівнях. Журналісти та експерти, підприємці та творці культури – всі ті, хто побував на Форумі в Криниці, цікаво та компетентно демонструють, що незважаючи на економічну та політичну кризу в Україні, вона була й надалі залишається важливим елементом європейського контексту.
Цьогорічна зустріч у Криниці стала формальним початком для дії Програмної ради форуму Європа- Україна. Ця Рада має бути допоміжним механізмом для щорічного Форуму Європа- Україна, організованого Східним інститутом. Досі він відбувався вже тричі: вперше проходив 2007 р. у Вроцлаві, потім двічі в Києві. Стимулом для його проведення стало переконання, що Україна втрачає проєвропейський орієнтир, який так чітко проявився під час Помаранчевої революції. Тому потрібно творити такі площини, на яких можливим стане проведення відкритих, не зациклених на партійних інтересах дебатів. Цей досвід включення у розмову дружньо наставлених до України людей, які можуть відкрито ділитися своїми думками та вказувати на недоліки – і в українській, і в європейській політиці, став настільки цікавим і цінним, що сьогодні єднає вже багато людей з усієї Європи. На дією надихає те, що свою участь у Раді підтвердили визначні політики України, Польщі, Німеччини, Португалії, Румунії, Великобританії та інших держав. Можна сподіватися, що це закріпить нову платформу для європейсько-українського діалогу в суспільному ландшафті Європи і стане черговим допоміжним елементом діалогу, мета якого – членство України в Європейському Союзі.

“Наше слово” №39, 27 вересня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*