Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ №22 2016-05-29
Кримські татари через 72 роки після депортації – знову у загрозі. На думку Рефата Чубарова, голови Меджлісу, в небезпеці опинився увесь народ, котрий перетворено в Криму на заручника. Співачка Джамала, яка нещодавно виграла конкурс «Євробачення» з піснею «1944», привернула увагу міжнародної спільноти до проблеми кримських татар.
Незважаючи на заборону російської влади, кримські татари 18 травня ц.р. відзначали річницю сталінської депортації. Більшість з них проіґнорувала офіційні урочистості, які організувала російська влада.
Депортація народу розпочалася 18 травня 1944 р. Звинувативши кримських татар у колабораціонізмі, радянська влада свідомо проіґнорувала факт, що кілька десятків тисяч татар боролися в рядах Червоної армії проти гітлерівських військ. Вирішальний етап примусового виселення тривав два дні. У процесі переселення загинуло, за підрахунками самим татар, 46% кримсько-татарського населення. Основну масу народу переселили в Узбекистан.
Хрущовська відлига теоретично дала можливість повернутися всім переселеним народам. Тоді ухвалили спеціальний закон про реабілітацію. Однак кримські татари повернутись не змогли. Кожна спроба завершувалася черговим виселенням. У боротьбі за право повернутись на батьківщину татари стали найбільш організованою опозицією до радянської влади.
Чимало з них заплатили за це багаторічним ув’язненням, як духовний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв. Позиція татар і розпад СРСР привели до того, що наприкінці існування радянської імперії кримські татари почали повертатися на Кримський півострів.
Після проголошення незалежності Україна офіційно запросила всіх татар повернутися. Це було тоді, коли на Балканах одні народи виганяли інших. Однак Київ поводився досить інструментально щодо кримських татар. Роками чимало з них не могли отримати громадянства. Остаточно цю проблему вирішили 1999 р. Значно гіршою була ситуація із соціально-економічними питаннями. Татари мали великі проблеми з отриманням землі, побудовою будинків.
Попри заявлені труднощі Україна стала політичною батьківщиною для більшості з них. За підрахунками, у Криму 2013 р. проживало від 250 до 300 тисяч кримських татар. Вони були лояльними українськими громадянами. Наприкінці лютого 2014 р. саме татари вийшли у Сімферополі проти російських планів захопити Крим. Татари допомагали українським солдатам, яких заблокували російські військові на їх базах.
Після так званого референдуму в березні 2014 р. дехто з кримських татар уважав, що Київ залишив їх, що потрібно відключити півострів від електрики, газу.
Частково ці ідеї втілили ті кримські татари, які виїхали з півострова, під час започаткованої у вересні 2015 р. суспільної блокади Криму. Кілька разів невідомі особи наприкінці 2015 р. підірвали лінії електропередач, що ведуть з України у Крим.
Ситуація кримських татар, які залишились на півострові, значно погіршилася. Початково російська влада намагалася перетягнути їх на свій бік. Владимір Путін розмовляв з Мустафою Джемілєвим на цю тему навесні 2014 р. Однак для татар, котрі кілька десятків років боролися за своє право повернутись, Російська Федерація є прямим продовженням імперії зла, яку представляв СРСР.
На думку міжнародних організацій із захисту прав людини, з моменту анексії Криму російська влада веде репресії проти активістів кримських татар. Татари відзначають, що проти них використовують цілу низку методів: від залякування й утруднень у веденні бізнесу – до репресій та арештів. Від 2014 р. російська влада поступово паралізувала діяльність Меджлісу в Криму. Кримськотатарським лідерам М. Джемілєву та Р. Чубарову заборонили в’їзд на півострів. Від січня 2015 р. у Сімферополі арештований заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз.
Російська окупаційна влада в Криму вирішила насамперед ліквідувати структури Меджлісу. Оце 33 членів Меджлісу обирає Курултай – зібрання 250 делеґатів, які представляють локальні кримськотатарські структури (місцеві Меджліси).
Міністерство юстиції Російської Федерації 13 квітня внесло Меджліс, представницький орган кримськотатарського народу, у список екстремістських організацій, діяльність яких на території Росії заборонена. Це сталося за ініціативою російського генпрокурора Криму Наталії Поклонської. Прокурор заборонила діяльність Меджлісу, не чекаючи на вердикт Верховного суду Криму.
Дуже критично оцінив діяльність російської окупаційної влади новий керівник Верховної Ради України Андрій Парубій: «Цілий народ, наші кримськотатарські брати визнали екстремістською організацією. Це прояв російського фашизму».
Російський Верховний суд Криму 26 квітня визнав Меджліс екстремістською організацією та остаточно заборонив його діяльність на території Російської Федерації.
Євросоюз висловив занепокоєння «атакою на права кримських татар» і звернувся до Росії з закликом дотримуватись відповідних міжнародних стандартів. У відповідь на це прес-секретар російського президента РФ Дмітрій Пєсков заявив, що Росія не має наміру брати до уваги рекомендації ззовні, оскільки це її внутрішня справа.
У Бахчисарай 12 травня приїхали представники спеціальних структур ФСБ, які провели обшуки в будинках кримських татар. Озброєні автоматичною зброєю аґенти ФСБ у масках також увійшли до ресторанного комплексу Караван-Сарай «Салачик», популярного серед туристів, які бажають спробувати кримськотатарську кухню.
У ході операції затримали чотирьох осіб. Російська генпрокурор Криму Н. Поклонська заявила аґентству ТАСС, що затримані особи належать до організації Хізб ут-Тахрір, яку в Росії вважають терористичною. Насправді це міжнародна ісламська партія, хоча й дещо радикальна за поглядами, яка, однак, леґально діє в деяких західних країнах, зокрема у США. В Україні вона не була заборонена до російської окупації, хоча СБУ теж цікавилася їх діяльністю.
Від початку року ФСБ Росії затримало на півострові шість осіб, яких звинувачують у причетності до Хізб ут-Тахрір в Ялті та Алушті.
Тим часом 12 травня Європарламент прийняв резолюцію, в якій звернувся до Євросоюзу з пропозицією фінансової підтримки Меджлісу (орган тепер перебуває на вигнанні), а також збільшення підтримки для організацій із захисту прав людини, чия діяльність пов’язана з Кримом.
– Ми добре розуміємо, що наше майбутнє під загрозою, – говорив напередодні річниці депортації Р. Чубаров і звернувся до міжнародної спільноти за допомогою.
