Григорій Купріянович, голова Українського товариства ■ ПОГЛЯДИ ■ №35, 2016-08-28
Інформація про те, що депутати Міської ради Холма неґативно поставилися до пропозиції найменування одного зі скверів міста іменем Михайла Грушевського, є дуже важливою для нас, українців – громадян Польщі. На жаль, вона показує, що на території, де століттями розвивалася українська культура, українську спадщину надалі дуже часто не сприймають як природний елемент, який має право повноцінно функціонувати в публічному просторі. Свідчить також про те, що надалі історична традиція реґіону і міста є сприймана у вузьких етноцентричних категоріях, а гарні слова про збереження багатокультурної спадщини міста Холма – це нерідко елемент піару чи просто «заклинання» дійсності, а не реально реалізована політика.
Можна поставити питання, чому М. Грушевський заслуговує на свою вулицю чи площу в Холмі? Відповідь, здається, є логічною: тому що він є однією з найбільш відомих (якщо не найбільш відомою) постатей світової історії, яка народилася в цьому місті. У нормальних обставинах такими відомими постатями гордяться, на пам’яті про них будують імідж міста, а їхніми іменами називають вулиці чи площі. Тож з’являється питання, що заважає холмським депутатам назвати іменем Грушевського сквер у Холмі? Арґументи про неоднозначність постаті М. Грушевського чи його антипольськість, які від якогось часу лунають у Холмі, звучать досить курйозно і непереконливо. Мабуть, суттю неоднозначності М. Грушевського є те, що він був українцем і його сприймають як один із символів української традиції Холма. Для багатьох це достатня причина для того, щоб тут не було вулиці чи площі Грушевського.
Позицію депутатів у справі найменування скверу в Холмі іменем М. Грушевського озвучено нещодавно на зустрічі депутатів Міської ради Холма різних фракцій з українським консулами. Цікавим і знаковим є те, що на цій зустрічі не було представників української громади – громадян Польщі української національності.
Варто нагадати, що саме Українське товариство – організація, яка гуртує українську меншину в реґіоні, – з 2006 р. витривало і безрезультатно звертається до Міської ради Холма у справі найменування однієї з вулиць, площі або скверу в місті іменем Грушевського.
І все ж, цього року, до 150-річчя народження Михайла Грушевського, не буде у Холмі скверу його імені. Чи це зменшить значення Грушевського в історії? Звичайно, ні. Покаже тільки, у якій ситуації нині є українська меншина в Польщі, як важко функціонувати українській історичній і культурній спадщині в публічному просторі на Холмщині.
Очевидно, депутати Міської ради Холма мають законне право зайняти таку позицію, мають право визнати зайвим існування в Холмі скверу імені М. Грушевського. Адже більшість вирішує, наскільки меншина, її традиція та історична пам’ять можуть функціонувати в публічному просторі. Проте варто пам’ятати, що елементом справжньої демократії є повага до прав меншин, а також права до збереження власної історичної пам’яті і функціонування її в публічному просторі…
Важко зі зрозумінням поставитися до позиції депутатів Міської ради Холма у справі вшанування постаті М. Грушевського в топоніміці міста, у якому він народився. Вони мали нагоду показати свою повагу до традиції та історичної пам’яті національної спільноти, яка тепер у Холмі є нечисленною меншиною, проте без якої важко уявити собі історію цього міста. Мали так само нагоду зробити гарний жест у міждержавних відносинах між Польщею та Україною. Вирішили по-іншому, вживаючи при цьому досить парадоксальний арґумент (як цитують місцеві газети): «Мешканці Холма не готові, щоб таку назву скверу [ім. М. Грушевського] прийняти».
Попри все, хочеться вірити, що колись сквер чи вулиця Михайла Грушевського в Холмі буде. І стане це знаком нормальності, знаком того, що українська культурна спадщина та її історична пам’ять нормально функціонують у публічному просторі міста над Угеркою. ■
