Записав Г.С. ■ ПОГЛЯДИ ■ №22 2016-05-29
Степан Мігус, голова Ольштинського відділу ОУП
Ювілей виявився скромнішим, ніж попередні етапи цього фольклорного свята. Виступало менше колективів, захід тривав коротше, а Україна була представлена скромніше. Це спричинене і браком фінансових засобів, і тим, що виконавці зі Сарн не отримали віз. Ми до останньої хвилини намагалися допомогти, але остаточно 500 гривень за візу для багатьох батьків виявилося не на їх кишеню. Часто це половина їхнього заробітку. Але я не думаю, щоб через це загальний рівень заходу був нижчий. Про нього подбали місцеві ансамблі та міцна вокальна група з України. Згідно з назвою, захід базується на презентації фольклору, тому в програмі не було сучасних творів. Проте знайшлися такі акценти, які віддають честь загиблим у російсько-українській війні. Я тепер дійшов до висновку, що треба змінити формулу заходу. Може, обмежити концертну частину, а розширити, наприклад, виставочну складову. Багатюще українське народне ремесло доказує, що ми маємо що показувати. Варто так само повернутися до майстер-класів для дітей і молоді. Однак хочу підкреслити, що все буде залежати від фінансування. Без нього ми нічого не зробимо. У випадку майстер-класів, приміром, тиждень присутності умільців чи матеріали до праць – усе це вимагає немалих коштів. Тому все мусимо продумати.
Через якийсь час, коли трохи охолонемо, відбудеться зустріч із кентшинською управою ОУП. Подискутуємо. Може, в людей з’являться якісь цікаві ідеї. Неодноразово я чув: навіщо вам стільки заходів, можете їх обмежити. Я повторю свою думку, що ми могли б пробувати це зробити, коли б не припинився Фестиваль української культури. Якісь новинки вводити на кшталт зустрічей з експертами вже ми намагалися, та це не запрацювало. Приходило 1–15 людей. Але таке можна й будемо це робити в окремих ланках, особливо тих менших і слабкіших. Ідеться про те, щоб вони відчували зацікавлення до себе. Може, варто також, щоб сам ярмарок раз на якийсь час улаштовувати в коротшій формулі, наприклад, двогодинного концерту з участю двох дуже добрих колективів – один з України, а другий з Польщі. Варто ще віднестися до питання публіки, оскільки говорять, що її щораз менше. Я вважаю, що в останні роки зацікавлення утримується на подібному рівні, хоч, дійсно, людей навідується менше, ніж спочатку чи у 90-ті роки, коли-то ярмарок був відновлений. Але це зрозуміло, адже старші відходять, а фольклор не завжди приваблює молодь. Та якщо захід припинимо повністю, то люди про все забудуть, а оживити наново громаду буде дуже складно. Ярмарок, який традиційно організуємо у травні, часом співпадає з іншими заходами чи Першим святим причастям, але місцеві люди все-таки приходять, і ми їх не можемо залишати. Хоч, повторю, що формулу заходу спробуємо трохи змінити.
