Павло Лоза ■ УКРАЇНА ■ №48, 2014-11-30
Через місяць після парламентських виборів у Верховній Раді України створено правлячу коаліцію, до якої увійшли 5 партій: Блок Петра Порошенка, «Народний фронт» Арсенія Яценюка, Об’єднання «Самопоміч» Андрія Садового, Радикальна партія Олега Ляшка та ВО «Батьківщина». У коаліційній угоді зазначено, зокрема, необхідність вступу України до НАТО.
За підсумками виборів, до складу Верховної Ради VIII скликання обрано 421 депутат. Новоутворена коаліція, яка 21 листопада підписала коаліційну угоду, матиме у вр більшість – 288 голосів (Блок Петра Порошенка має 132 депутатські мандати, «Народний фронт» – 82, «Самопоміч» – 33, Радикальна партія Олега Ляшка – 22, «Батьківщина» – 19). Пригадаймо, що розмови про утворення коаліції розпочалися зразу після парламентських виборів, які пройшли 26 жовтня. Вже 27 жовтня була перша зустріч новообраного президента України П. Порошенка з прем’єр-міністром А. Яценюком, виборчі комітети яких отримали найбільше голосів.
Розмови про створення нового уряду відбувалися під пресією страху перед російською аґресією на територію України. Лідер партії «Народний фронт» А. Яценюк 19 листопада заявив про готовність підписати документ коаліційної угоди. В ньому, зокрема, говорилося про те, що «майбутніми коаліціантами не можуть бути представники «Опозиційного блоку», що в попередньому парламенті голосували за «диктаторські закони 16 січня». Тому відразу було відомо, що до коаліції не увійдуть лідери колишньої «Партії реґіонів», які долучилися до «Опозиційного блоку» – політичної сили, утвореної для старту у виборах 2014 р.
Коаліційну угоду підписано, можна сказати, в останній момент, адже згідно з законом новий уряд повинен бути створений протягом 30 днів після оголошення результатів виборів.
НATO forever!
«Коаліційну угоду підписали. НАТО forever. Слава Україні!». Так на своєму Facebоok написав депутат від партії «Самопоміч» Семен Семенченко зразу після парафування угоди. У подібному тоні висловився й інший депутат від цього угруповання Єгор Соболєв: «Вступ до НАТО є метою України. Це останнє рішення політичних сил нової парламентської більшості, про яке ми щойно домовилися в парламенті».
Саме тримання курсу на НАТО є одною з головних домовленостей коаліції. Вступ України до альянсу щораз більше підтримують і самі українці. Про це свідчать дані соціологічної групи «Рейтинґ», згідно з якими видно, що якби сьогодні в Україні проводили референдум про її вступ до НАТО, половина опитаних (51%) проголосували б «за», а лише 25% – «проти». Пригадаймо, що перед російською аґресією на територію України кількість прихильників НАТО не перевищувала, за різними даними, 25%.
Саме тема альянсу нині найбільше дратує Росію. Ще до створення коаліції у Верховній Раді прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у інтерв’ю для британської телерадіокорпорації BBC наголошував, що Росія вимагає ґарантій, що Україна не увійде до НАТО. «Росія вимагає стовідсоткової ґарантії, що ніхто не думає про прийняття України у НАТО», – говорив Дмитрій Пєсков. Додав також, що брак упевненості в цій справі змушує Росію «прийняти рішення, які цьому запобігатимуть».
Така заява, звичайно, дивує представників НАТО, оскільки всі питання, що стосуються прийняття даної країни до НАТО, можуть обговорювати лише члени альянсу, а Роcія не являється таким членом. Крім того, це буде вирішувати теж сама Україна, яка досі не була кандидатом до членства, а 2010 р. прийняла рішення про позаблоковий статус. Представники української влади виразно тепер заявили, що хочуть поміняти свій статус і її мета – вступ у НАТО.
Для росіян це означає війну України з Росією, про що заявив нещодавно сам Сергій Лавров, голова МЗС Російської федерації: «Ті діячі нинішнього українського керівництва, які виступають за відмову від позаблокового статусу, не приховують, що роблять це тому, щоб вирішити проблеми південного сходу силовим шляхом, борячись з Росією як з головним противником».
Звичайно, з’являються експертські голоси, за якими Росія буде хотіти договоритися з українським урядом. Експерти передбачають, що взамін за повернення Україні контролю над Донбасом Київ мав би відмовитися від Криму та членства у НАТО. Проте дії Путіна і явне переміщення російських військ на Донбасі скоріше схиляються до варіанту війни. Російський політолог та опозиціонер Борис Нємцов вважає, що це підтверджують самі слова Владиміра Путіна, який у своєму інтерв’ю порадив росіянам готуватися до санкцій протягом 10-ти років. «На практиці це означає, що Путін буде продовжувати війну проти України і сконфронтує Росію з усім світом – йому плювати на економіку і проблеми громадян, які, безумовно, будуть потерпати від санкцій. Путін хоче залишатися при владі до 2024 р., тобто ще 10 років, тому питання про наступника 2018 р. не існує», – написав на своїй сторінці Facebook політолог.
Експерти не політики
«Є прохання прискорити процес делеґування своїх представників до складу Кабінету міністрів», – говорив прем’єр-міністр України А. Яценюк, як підписував коаліційну угоду. А. Яценюк підкреслив, що члени коаліції будуть невідкладно формувати уряд, а також запевнив, що на підставі коаліційної угоди вже формується програма роботи Кабміну.
Ще до її парафування багато експертів зауважило, що сьогодні «Самопоміч» є одним із найбільш виважених політичних угруповань, які творитимуть новий уряд. Саме представники цієї партії, укладаючи угоду, пропонували, щоб в уряді було якомога більше експертів, якими прем’єр-міністр буде більше управляти, ніж розподіляти завдання. «Уряд і парламентська більшість мають стати єдиною командою, а Кабінет міністрів слід формувати, уникаючи квотного принципу. В уряді повинні працювати технократи. Це означає, що міністрами не обов’язково мають бути депутати і політики», – ствердили депутати «Самопомочі».
Крім тримання курсу на НАТО, депутати, що увійшли до коаліції, зокрема, домовилися скасувати депутатську недоторканість і скоротити податки. Найбільшою проблемою зараз для уряду є господарчий стан держави, який погіршується через війну. Але досягнути покращення цієї ситуації без позичок ззовні буде новому урядові дуже важко. Після втрати контролю над Донбасом країна втратила частину впливів до бюджету. В цьому реґіоні до війни вироблялося 15% ВВП (пол. – PKB). Вартість гривні до долара протягом року впала наполовину, а публічний борг може зрости навіть до 70% ВВП. Тому в найближчі роки владі прийдеться скорочувати публічні витрати і звільняти велику кількість працівників публічної адміністрації. Експерти оцінюють, що темп звільнень може бути подібним, як у найгірші часи кризи у Греції у 2010–2013 рр., що, як відомо, у Греції завершилося протестами людей на вулицях. ■
