(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2009-01-29
Пригадаймо, що лемківський ансамбль “Кичера” знаходиться у постійній фінансовій заборгованості, тому що 2007 р. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації не виділило обіцяної дотації. Хоч авторів цієї проблеми замінила у відомстві нова команда, однак “Кичері” й так не вдалося врятуватися від чергової бюрократичної пастки.
За оцінкою працівників департаменту віросповідань та національних і етнічних меншин, ансамбль минулого року запізно вислав додатки до договорів, тому тепер їх не можна підписати. З таким становищем, звичайно, не погоджується керівник “Кичери” Юрій Стажинський, який водночас відзначає, що непрофесійність службовців і брак елементарної доброї волі вже довели до закриття “Кичерки” – дитячої структури при ансамблю, крім того, виставлено на продаж його будинок і не виключено, що невдовзі товариство може бути ліквідоване. Стажинський після проведення попередніх юридичних консультацій задумується, чи такий “особливий” спосіб співробітництва не подати на розгляд у Страсбурзький трибунал та вимагати фінансової компенсації з боку МВСіА.
{mosimage}
Це остаточний крок, на той випадок, якщо найближчим часом не знайдеться стосовне розв`язання проблем “Кичери”.
У цій справі особливо дивує факт, що ансамбль, який функціонує у світовому просторі і розробляє масштабні (також фінансово) міжнародні проекти, не спроможний виконати, за оцінкою службовців МВСіА, формальні вимоги цього відомства. Запитання викликає також державний дотаційний механізм, який, згідно з (мабуть справедливою) оцінкою Стажинського, передбачає відповідальність лише одної сторони (і то не міністерства). Дрібне формальне порушення з боку товариства, яке часто виникає із зовнішніх обставин, може призвести (як у випадку “Кичери”) до його ліквідації, а коли помилиться міністерство, то цього виправити вже не можна.
У листах до міністра Томаша Семоняка, директора департаменту меншин Юзефа Ружанського та його заступника Анджея Марциняка, написаних на зламі грудня й січня, керівник “Кичери” пояснює, чому не погоджується з закидом, що ансамбль не дотримався визначених термінів. Терміни реалізації завдань, які були предметом договорів, визначено на період від 1 січня до 31 грудня 2008 р. Додатки до цих договорів надійшли у міністерство 18 грудня, що підтверджує директор А. Марциняк, отже рівно 14 днів перед закінченням реалізації завдань (тобто з дотриманням необхідного мінімуму).
Як вважає Стажинський, дискусійне також питання, чи міністерство мало право вимагати дотримання “14-денного мінімуму” у випадку передання додатків до договорів. Таку вимогу представило міністерство у листі від 5 серпня 2008 р., однак вона, на думку Стажинського, порушує положення про договори між двома рівноправними суб’єктами, тому що всякі зміни вимагають дотримання письмової форми. За словами керівника “Кичери”, лист від 5 серпня є лише “інформацією”, а не документом, що несе із собою якісь зобов’язання.
Стажинський констатує, що міністерство, відмовляючи розглянути заяви про виконання додатків з огляду на “формальні помилки”, повелося незаконно. У листі до директора Марциняка від 14 січня 2009 р. керівник “Кичери” інформує, що правління ансамблю вирішило розраховувати завдання з додатками до договорів, які були укладені в березні 2008 р. Крім цього, Стажинський інформує, що критику з боку “Кичери” щодо міністерських вимог підтримали кілька незалежних юристів, з якими ансамбль консультував свої проблеми. Окрім формально- правових проблем, є ще інша – брак доброї волі, чого “Кичера” зазнає вже черговий раз. Стажинський повторює, немов мантру, що часом один телефонний дзвінок із чіткою інформацією дозволив би уникнути проблем. Однак така практика ніяк не може проникнути у щільний бюрократичний світ службовців.
Під час засідання сеймової Комісії національних та етнічних меншин 21 січня міністр Т. Семоняк, відповідаючи на запитання депутата М. Сича, повідомив, що найближчим часом він хоче зустрітися з керівництвом “Кичери”, обговорити ситуацію і спробувати вирішити проблеми, які мають “не політично-мистецький характер, а суто формальний”.
“Наше слово” №5, 1 лютого 2009 року {moscomment}
