Оксана Кульчевич ■ ПОДІЇ ■ №26, 2014-06-29
Сьомий рік поспіль у Вроцлаві відбувається «Калейдоскоп культур» – фестиваль національних та етнічних меншин цього реґіону. Ще вісімнадцять років тому була започаткована «Вроцлавська кутя», організована вроцлавською ланкою Об’єднання українців у Польщі. Захід збирав разом українців, греків, караїмів, німців, татар. І саме в такому ґроні виникла ідея проведення фестивалю. Фестиваль був задуманий для підтримки та промоції різноманітності культур і протидії дискримінації з огляду на культурну чи національну іншість у такому багатонаціональному місті, яким є Вроцлав. Утворено фонд «Калейдоскоп культур». Організатором та рушійною силою фестивалю є голова місцевої структури ОУП Ігор Саламон, але без самовідданої праці його помічниць-волонтерок Ольги Хребор, Катерини Заремби та Ельжбети Ґжеляк йому самому було б важко впоратися з усім.
Першого дня фестивалю, 13 червня, у приміщенні клубу «Stary Klasztor» («Старий монастир» – ред.) відбувся концерт. Безумовною зіркою цього вечора був український рокабіллі-гурт «OT VINTA» з Рівного, пісні якого відрізняються сатиричним змістом, подібно як і його сценічні костюми. У своїй творчості гурт користується українським фольком, тому хлопці назвали жанр свого виконання «украбілі». Фронтмен (англ. frontman – головна постать) гурту Юрій Журавель – знаний в Україні карикатурист, актор і сценарист. Він створив спільний з братами Капрановими проект, тобто проілюстрував книжку «Мазепа. Крок до правди».
На Слодовому острові, у центрі Вроцлава, 14 червня відбувся фінальний концерт фестивалю. Урочисту його частину відкрив І. Саламон. Він звернувся до присутніх зі словами: «Вітаю вас усіх, хто з нами був усі ці сім років, і, дай Боже, щоб ми ще зустрілися в сімдесят сьомий раз». Були тут і представники влади Вроцлава. Голова міськради Яцек Осовський привітав усіх гостей фестивалю та особливу увагу приділив представникам з України – депутатам і працівникам мерії міста Львова. Він сказав: «Ви представляєте людей, які борються за те, щоб їх країна, їх вітчизна відповідала омріяному ними образові. Бажаємо вам перемоги в цій боротьбі».
Тут варто згадати, що віце-мер Вроцлава Адам Ґрель був одягнений в українську вишиванку. він у своєму виступі відзначив: «Наше багатство у тому, що ми різні. Дякуємо вам, що культивуєте свою культуру і свої традиції. Дякуємо за те, що показуєте свою відкритість, за те, що ми можемо шанувати одне одного». Також з подячними словами звернувся до присутніх Іван Гринда, голова української делеґації, до складу якої увійшли депутати і працівники Львівської міськради: «Хочу від себе і від усього українського народу подякувати полякам за підтримку під час Майдану і тепер, коли ми боремося за нашу територіальну цілісність. Хочу привітати представників інших народів, які тут присутні, і також подякувати».
Не дочекалися ми, на жаль, представників української меншини з Варшави, хоч і дуже запрошували. Очевидно, зі Львова до Вроцлава ближче, ніж з Варшави.
Концерт почав грецький колектив «Антігоні», який походить з Чехії. Його засновницею була Ірина Пехова. Своє мистецтво танцю колектив не раз демонстрував у Німеччині та Греції. У Польщі «Антігоні» показав один з найстаріших грецьких танців – танець «Сера».
Бойове козацьке братство «Спас» із Києва продемонструвало своє мистецтво бою, вправне володіння шаблею і батогом. «Спас» – це система рукопашної боротьби, яку започаткували ще запорозькі козаки. Братство діє при КиєвоМогилянській академії та займається благодійною, суспільною і навчальною діяльністю. На зеленій галявині, недалеко від сцени, братство проводило навчання рукопашного бою, мистецького володіння шаблею та батогом, а забава бою мішками з зав’язаними очима не залишила нікого байдужим і добряче всіх розвеселила. Тут же козаки готували на живому вогні у справжньому казані козацький куліш, демонструючи спосіб його приготування, а потім запропонували всім охочим його скуштувати. Глядачі взагалі могли почастуватися на фестивалі стравами різних народів світу, серед яких були представлені кухні українська, вірменська, татарська, чеська та французька.
Виступ українського дитячого колективу з Вроцлава «Буде файно» складався з двох частин. У першій співало тріо бандуристок на чолі з Ольгою Марко, а в другій частині діти, більшість з яких – дошкільного віку, виконали українські народні танці та спільно з батьками заспівали українські народні пісні, зокрема лемківські.
Танці народів світу показали учні танцювальних колективів початкової школи № 108 і дошкільного закладу № 77. Діти танцювали українські, єврейські, іспанські та польські танці. У цих навчальних закладах культивують традиції народних колективів.
Мешканці далекої Індії продемонстрували південно-індійське мистецтво боротьби «Каларі». Вони пропаґують своє мистецтво у вроцлавській студії «Каларіпаяту» при інституті Єжи Ґротовського. Боротьбу «Каларі» вважають найстарішою у світі. Крім мистецтва боротьби, необхідно оволодіти і мистецтвом танцю «Катакалі». Групу очолює вчитель Шаркарнаір – співзасновник студії «Каларіпаяту».
Продовжив концерт запальними танцями і протяжними ромськими народними піснями гурт «Терні романі бахт». Цей колектив існує при Фонді суспільної інтеґрації вже п’ять років, керівник – вчителька Марія Луі. Вона займається освітою ромів у Вроцлаві.
Німецьку меншину, яка, за офіційною статистикою, нараховує в Польщі близько 300 тисяч осіб, представили на фестивалі співочий колектив «Die Heimatsanger» і танцювальний гурт «Діалог» з Вроцлава. У колективах – учасники старшого та молодшого поколінь, студенти і школярі. Для них важливим є плекання німецьких традицій у мистецтві танцю і збереження німецьких народних пісень.
Уперше на фестивальній сцені виступили самодіяльні колективи української школи з Лігниці. Вокально-інструментальний ансамбль «Дикі бджоли» (керівник Ірина Винник) заспівав під акомпанемент трьох саксофонів українські народні та популярні пісні. Танцювальна група «Горицвіт», яким опікується хореограф Зоряна Озимок, представив на огляд глядачів танці з елементами народної хореографії та сучасні танці з залученням акробатичних трюків. Музичним супроводом і сценічними костюмами колектив користується виключно в українській тематиці. Ці виступи викликали неабиякі овації, що й не дивно, бо публіка була переважно українською.
Прекрасний виступ дав український гурт зі Львова «Йорий клоц», музиканти якого грають на стародавніх інструментах, серед яких корбова ліра, гуцульське бухало (барабан – ред.), а також акустична гітара, альт і духові інструменти. В їхньому виконанні прозвучали пісні кобзарів та лірників в ориґінальній обробці. Пісню «Ой у полі козак лежав» гурт присвятив загиблим на Майдані українцям і тим, які тепер гинуть на сході України. Коломийкою «Ало, Путін, то ми – українці» хлопці нагадали деяким кровожерливим політиканам про те, що найбільших патріотів у світі, якими є українці, ніколи і нікому не зламати.
Ввечері сценою заволодів достатньо відомий в Україні та за її межами київський гурт «ДримбаДаДзиґа», що виконує сучасну етнічну музику, створену на основі стародавніх українських мелодій і ритмів. Гурт за недовгий час свого існування з 2008 р. відвідав чимало українських та міжнародних фестивалів. Солістка гурту Ольга Троян має дуже потужний голос і виконує пісні в незвиклій манері народного співу. Глядачі, підхоплені шаленими ритмами, не могли всидіти на місці й подалися якнайближче до сцени.
Вже темною вечірньою порою на сцені з’явилися довгоочікувані «Мандри» з Києва, гурт, який став леґендою сучасної музики. Вперше «Мандри» завітали до Вроцлава чотирнадцять років тому. Музиканти грають-мандрують у стилях фольк, міський романс, французький шансон, рок, блюз та реггі, а навіть, в найновішому – ф’южн-фольк. Фронтмен гурту Сергій Фоменко, він же і Фома, називає свою музику «еклектичним фольклорним арт-роком». свій виступ він розпочав піснею «Хай не буде тобі сумно», присвятивши її загиблим у боротьбі за свою землю і свободу українським патріотам. Звучали і сумні, і веселі, майже шалені пісні, під які у величезному колі, тримаючись за плечі, об’єдналися всі присутні. Фома сказав: «Я знаю, заради чого збирався Майдан. Заради любові до своєї землі. Любов – це те, що не можна подолати. Це єдина річ справжня, заради якої варто жити. Любові й миру всім нам!». Потім фестиваль перенісся у клуб «Старий монастир» і тривав аж до ранку. ■
