«Зірка» Артьомова – піднятися на небо, щоб згаснути

Олексій Комаровський ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ФУТБОЛІСТІВ УКРАЇНИ2012-09-05

Цьому футболістові судилося багато років віддати алчевській “Сталі”, щоб повернути її до найвищої ліги, але там “перегоріти” й відіграти за рідну команду в елітному дивізіоні вдалося лише неповний тайм.
Сергій Вікторович АРТЬОМОВ народився 18 листопада 1980 р. на Луганщині. Півзахисник.
Вихованець місцевого футболу, Сергій розпочав свою футбольну кар’єру у 1998 р., як кажуть, з моста у воду, відразу в колективі першої української ліги “Авангард-Індустрія” (Ровеньки, Луганської області). Проте період для команди якраз був невдалим: ровеньківці не просто були аутсайдерами змагань, а летіли до другої ліги з величезною швидкістю, в останніх шести матчах сезону пропустивши аж 24 м’ячі і забивши лише один гол.
Дебют був змазаний невдачею – і хлопець під час міжсезоння того ж таки 1998-го залишив Ровеньки. Близько півтора року не грав ані на професіональному, ані на аматорському рівні. Хто знає, як склалася б його доля, якби на нього не звернула алчевська “Сталь”, що виступала тоді в найвищій лізі, на чолі з Анатолієм Волобуєвим.
Підпускати до основи команди хлопця відразу ніхто й не планував – і Сергій увесь сезон 2000/2001 відбігав у резервній команді “Сталь-2”, що тоді виступала у другій лізі. Коли ж наступного сезону, 2001/2002, хлопця запросили до першої команди, та вже понизилася в класі: тож потрапити відразу до елітного дивізіону гравцеві не судилося.
Довгих три роки “Сталь” намагалася повернутися до найвищої ліги, але весь час приходила до фінішу лише в п’ятірці. І лише у 2005 р. не просто здобула путівку до найвищої ліги, а й навіть виграла турнір серед команд першої ліги. Та вже в елітному дивізіоні ставлення головного тренера “Сталі” Анатолія Волобуєва до гравця змінилося. У дебютному матчі, коли алчевці “погоріли” від донецького “Металурга” 0:5, наставник залишив Сергія на лаві запасних, а на домашньому матчі проти “Чорноморця”, де Артьомов відіграв тайм, алчевці поступилися 0:1. Шлях до основи команди було закрито і, як виявилося, назавжди.
Після найвищої ліги півзахисник не відразу залишив Алчевськ, а ще півроку, аж до зимового антракту сезону 2005/2006, “маринувався” в дублі команди. Потім врешті-решт залишив не лише Алчевськ, а й Україну – вирушив на леґіонерські хліби, зокрема, пограв близько року у Вірменії за місцевий “Бананц”.
Нині, повернувшись в Україну, Сергій В цьому році встиг пограти в Кубку України серед аматорів за ФК “Попасна” (Луганська обл.). Зараз мешкає в Луганську, де виступає в чемпіонаті області з пляжного футболу та за місцеву команду ХІК у чемпіонаті з міні-футболу.

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*