Н.-Д. ЯворницькаПОДІЇ2009-02-26

Звітно-виборча конференція Любуського відділу ОУП відбулася в Зеленій Горі 8 лютого 2009 р. Зміна терміну зустрічі була спричинена очікуванням на звітно-виборчі збори в окремих гуртках. У двох (шпротавському й мендзижецькому) таких зборів не проведено, на жаль, і досі. На недільній зустрічі присутні були представники гуртків із Зеленої Гори, Ґожова-Великопольського, Стшельців-Краєнських та Сквежини.

Кількість присутніх вистачила, щоб одноголосно прийняти абсолюторій для попередньої управи та ревізійної комісії. Обрано також нових представників відділу. С. Яворницьку одноголосно переобрано головою Любуського відділу.

Членами нової управи стали голови всіх гуртків: І. Стирна (Ґожів), Н. Яворницька (Зелена Гора), І. Трохановський (Шпротава), А. Наконечна (Сквежина), П. Тутко (Стшельці-Краєнські), О. Бундзило (Шпротава). Створено ревізійну комісію в такому складі: В. Сембрат, Д. Пшибицень та М. Трохановський. На з’їзді ОУП у Перемишлі відділ репрезентуватимуть 4 особи: С. Яворницька, А. Наконечна, Д. Пшибицень та Н. Яворницька.
Звіт про діяльність відділу представила його голова Стефанія Яворницька. Хронологічно обговорено події з різних сфер діяльності: організаційної, громадськополітичної, культурно освітньої, шкільництва й виховання молодого покоління, співпраці з Церквою, меншинними організаціями, польськими установами і самоврядними органами, ЗМІ та Україною. Чимало часу присвячено на дискусію про діяльність відділу і загальні проблеми гуртків.
Організаційна кондиція гуртків у Любуському відділі почала послаблюватися вже на початку 90-х років (тоді ще існував Ґожівський відділ). Саме тоді створюються Об’єднання лемків, Стоваришіня лемків та Товариство любителів лемківської культури. 70% українців у Любуському воєвідстві – це виселенці з Лемківщини, яким ближчі новостворені організації. Унаслідок цього зменшується кількість членів у гуртках ОУП, хоча не зменшується кількість самих гуртків. Там, де є співпраця між ОЛ, СЛ, ОУП та Церквою – ефекти задовільні. Добрим прикладом є Стшельці-Краєнські. Треба також сказати про гуртки, де постійно ведеться реґулярна, згідна зі статутом праця – це перш за все в Зеленій Горі, Шпротаві та Ґожові.
На жаль, у відділі помітні й неґативні явища. У найчисленнішому гуртку – у Мендзижечі, не проведено звітно виборчих зборів (хоч управа відділу з головою гуртка двічі визначали термін). Не всі гуртки мають свої приміщення. Власні домівки є в Зеленій Горі і Стшельцях, гурток у Ґожові орендує приміщення, Шпротава користується прицерковним приміщенням.
Великою проблемою є фінансування гуртків. Одним зі способів здобування коштів на діяльність є проекти. На жаль, не всі лідери відповідно підготовлені, щоб їх опрацьовувати, тому більшість гуртків не використовує цієї можливості. Інша справа, що самоврядні структури нашого реґіону виділяють чисто символічні суми на проекти, або й відкидають їх. Нашу заяву про виділення коштів у бюджеті на проекти національних меншин (як і в інших відділах) не прийнято. Також подібна заява Форуму національних меншин у Любуському воєвідстві, заснованого 2005 р. з ініціативи С. Яворницької, не дочекалася відповіді від управи воєвідського сеймику, де була складена.
Позитивно оцінено організацію нав чання рідної мови. Зараз діє 6 пунктів навчання української мови і 4 пункти навчання лемківської говірки (протягом попередніх 20 років діяв тільки один пункт – навчання української мови).
Делеґати довго задумувалися – де наша молодь? Чи брак зацікавлення українською організацією зі сторони молодих людей в нашому реґіоні – це проблема, яка охоплює всі гуртки в Польщі, загальна тенденція сучасності (турбота про матеріальне забезпечення, цікавіші форми проведення вільного часу)? А може “Об’єднання українців у Польщі” – це особливо невигідна назва для більшості нашої молодої інтеліґенції?
Проблема самоідентифікації в нас є дуже складною. Одним вистачає арґумент “бо няньо мені сказав, що я лем лемко”, іншим пояснюють це псевдонауковці, а нам – делеґатам, присутнім на конференції Любуського відділу ОУП і всім іншим, питання це з’ясовував проф. д р габ. Богдан Гальчак із Зелено-гірського університету, представляючи тему “Карпаторусинізм у внутрішній і зовнішній політиці II РП”. Це був дуже цікавий науковий виступ і дав нагоду, щоб задуматися, хто ми, куди нам ближче.

“Наше слово” №9, 1 березня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*