■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2016-12-01
Звернення
до Президента України п. Петра ПОРОШЕНКА,
до Голови Верховної Ради України п. Андрія ПАРУБІЯ,
до Прем’єр-Міністра України п. Володимира ГРОЙСМАНА
Ми, учасники «круглого столу» на тему «Сучасний стан та перспективи українсько-польських взаємин в контексті європейської безпеки»
констатуємо, що
– впродовж минулих десятиліть Україна та Республіка Польща зробили багато для взаємного прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно убієнних українців та поляків під час конфлікту 40-их рр. ХХ ст.;
– в попередні роки в Україні і Польщі у погоджених обома сторонами багатьох документах вже дано спільну оцінку подіям кривавого українсько-польського конфлікту, що мав місце в роки Другої світової війни. Її не врахували польські парламентарі при ухвалені постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії;
– викривлене та однобоке представлення історичних подій з відвертим маніпулюванням фактами не зробить поступу у дослідженні цієї трагічної сторінки спільної українсько-польської історії;
– через необ’єктивне висвітлення подій Волинської трагедії проблема українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни набула статусу сучасних викликів, окремі з яких слід оцінювати як загрозу національній безпеці нашої держави. Такі виклики потребують продуманих, зважених, аргументованих, адекватних за форматом і змістом відповідей;
– негативні тенденції в українсько-польських відносинах на політичному рівні:
ухвала про встановлення «східного хреста» (відзнаки для іноземців, котрі допомагали полякам на Сході),
на громадянському рівні (напад на щорічну ходу в Перемишлі 26 червня 2016 р.; плюндрування місця поховання на місцевому кладовищі воїнів УПА 9 жовтня 2016 р. в селі Верхрата Підкарпатського воєводства на півдні Польщі; спалення українського прапора на «Марші незалежності» у Варшаві 11 листопада 2016 р.),
та суспільному (вихід на екрани фільму Войцеха Смажовського «Волинь»),
викликають глибоке занепокоєння.
Вважаємо, що,
– по-перше, вирішення проблем «війни пам’яті» між Польщею і Україною має бути цілеспрямованою, системною справою українських істориків та спиратися на підтримку урядів обох держав;
– по-друге, трактування подій минулого має бути максимально узгодженим з урядом Польщі;
– по-третє, проблема збереження історичної пам’яті та її об’єктивне висвітлення має стати одним із елементів державної політики України;
– по-четверте, зазначена справа має здійснюватись в контексті програми дій євроінтеграційного курсу України.
Пропонуємо:
1. З’ясування окремих аспектів, суперечливих моментів спільної українсько-польської історії, їх висвітлення у ЗМІ, наукових публікаціях повинно залишатись пріоритетом фахових науковців, а не окремих політичних сил, що, займаючись неприхованою спекуляцією і профанацією, прагнуть реалізувати свої вузько політичні інтереси.
2. В найкоротший час, на найвищому рівні, провести міжурядові консультації на предмет проведення двосторонніх міждержавних заходів з подолання «війни пам’яті», взявши за зразок досвід співпраці Польщі та Німеччини, Німеччини і Франції. Заходи мають бути детально узгодженими, обумовленими конкретно визначеною метою і бути оформленими у вигляді міждержавної програми.
3. Необхідно скоординувати дослідження історії українсько-польських відносин у ХХ столітті, створити повний банк даних щодо жертв взаємного конфлікту 40-х років ХХ століття. Це припинить довільну маніпуляцію фактами і числами по обох сторонах кордону, зменшить кількість взаємних звинувачень.
4. Створити та реалізувати на рівні області державну програму наукових досліджень українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни із залученням провідних фахівців з цієї проблеми, збір інформації щодо кількості жертв, і фіксування та увічнення місць їх поховання;
5. Популяризувати інформацію про українсько-польське протистояння у роки Другої світової війна на Волині, Східній Галичині, Холмщині, Підляшші, Лемківщині в українському суспільстві задля уникнення спекуляцій про однобічний характер волинських подій у засобах масової інформації;
6. Створити підручники, навчально-методичні посібники та реалізувати освітні програми у школах та вищих навчальних закладах, які б знайомили молодь із цією складною сторінкою українсько-польської історії.
Узагальнення позитивного і негативного досвіду українсько-польських взаємин дасть нинішнім і майбутнім політичним діячам інформацію для розробки довгострокових програм розвитку між сусідніми державами і народами.
Ми, українські історики, політологи, філософи, громадські діячі, учасники “круглого столу”, схиляємо голови перед світлою пам’яттю українців і поляків, які стали жертвами Волинської трагедії. Пам’ятаймо про минуле, але думаймо про майбутнє!
Луцьк, 18 листопада 2016 р.
