■ ПОГЛЯДИ ■ №52, 2014-12-28
Напередодні візиту до Польщі Президента України Петра Порошенка польські громадські організації виразили солідарність з демократичними прагненнями громадян України і звернулися до польського уряду, приватних інституцій та громадян із закликом більш активно підтримувати наших сусідів, які нині опинилися перед багатьма викликами.
Вийшовши рік тому на київський Майдан, українці показали, що хочуть жити у вільній і демократичній країні. В державі, яка є частиною Європи і визнає її цінності. Заплатили за це високу ціну. Тепер прагнуть змінити свою країну, попри анексію Криму і війну на Сході України, попри драматичний стан держави й економіки, до якого довело правління попереднього президента, а також некомпетентність і недбальство попередніх владних команд.
Польща роками підтримує Україну, з вірою, що незалежність, стабільність і добробут української держави становлять наш життєвий інтерес. Під цим переконанням підписувалися польські уряди від 1989 року. Протягом останньої чверті століття збудовано мережу співпраці між польськими та українськими містами, інституціями і суспільствами, а також між звичайними людьми з обох країн. Особливу роль у будуванні цієї мережі завжди відігравали представники громадянського суспільства. Створено державну і громадську систему підтримки польсько-українських стосунків. Проте перед величезними викликами й безпрецедентною загрозою з боку Росії, з якими зіткнулося українське суспільство, нинішнього залучення у справи України не досить.
Польща повинна надати Україні більшу підтримку, ділячись експертним знанням, досвідом, а також фінансовими засобами для реформи державних інституцій та способу державного управління, реформи економіки і зближення України з Європейським Союзом, згідно з волею її громадян. Велику роль тут повинні відіграти польські громадські організації, think tanks та незалежні експертні інституції.
Поляки показали свою солідарність з українцями під час подій на Майдані, організовуючи акції і кампанії підтримки демонстрантів, жертовно допомагаючи пораненим та їхнім родинам, приймаючи українську молодь до польських вищих шкіл. Сьогодні польські громадські організації стараються допомагати масам біженців з Криму і теренів, охоплених бойовими діями. Вони збирають кошти, надсилають одяг, продукти, ліки.
Проте цього замало. Через воєнний конфлікт майже 800 тисяч громадян України мусило покинути свої домівки. З такою кількістю переселенців самостійно не дасть собі ради жоден уряд, такий тягар не підніме навіть найбільш організоване і заможне суспільство. Польська держава повинна рішуче прореаґувати і призначити реальні фінансові засоби на гуманітарну допомогу для жертв конфлікту. Вже сьогодні, поки не вдарила зима.
Варшава, 15 грудня 2014 року
