Захистити інформаційну безпеку України

Маріуш Ничипорук, співголова Благодійної організації «Українсько-польський дім»УКРАЇНА№13, 2016-03-27

Те, що в сучасному світі питання інформаційної безпеки кожної країни вийшло на перший план, посунувши традиційні засоби захисту кордонів і незалежного існування у вигляді новітніх зразків зброї та професійних збройних сил, – уже аксіома. В умовах стрімкого розвитку новітніх засобів інформації та комунікації, для яких практично не існують кордони, є потреба об’єднання зусиль країн, що відчувають інформаційно-пропаґандистські атаки з боку одного й того ж учасника великої геополітичної гри.

Держави Європи усвідомили це і вже не розглядають інформаційну війну, яку веде Російська Федерація проти України, як проблему виключно України. Засвідчив це – проведений в лютому за підтримки Міжнародного вишеградського фонду на базі Наукового дослідного інституту правознавства Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого – навчальний захід «Інформаційна безпека, як частина національної безпеки у Східній Європі».
Досвідом у сфері інформаційної безпеки ділилися експерти, науковці та представники відповідних державних структур з України, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Бельгії. метою їхнього спілкування стало безпосереднє обговорення засобів ведення інформаційної війни, відпрацювання елементів протидії та безпеки інформаційної системи з залученням найкращих практик країн Східної Європи.
«За останні роки, на жаль, ми стаємо свідками посилення загроз для національної безпеки країн Східної Європи, що пов’язані з активізацією російської аґресії на ґлобальній світовій арені, жертвою якої стала Україна. Нові методи ведення гібридної війни, зокрема в інформаційному просторі, гостро ставлять питання попередження та захисту від інформаційного впливу» – зазначив, відкриваючи семінар, проректор з наукової роботи Університету ім. Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман.
Під час трьох панельних дискусій учасники семінару обговорили ключові аспекти забезпечення інформаційної безпеки, розглянули механізми і техніки, які використовуються для впливу на Україну в інформаційній сфері, методи протидії пропаґанді з боку Російської Федерації, юридичні аспекти забезпечення інформаційної безпеки, відбувся обмін досвідом і думками стосовно сучасних проблем у цих сферах.
Перша панель «Проблеми інформаційної безпеки Східної Європи: політичний контекст» була присвячена вивченню досвіду країн Вишеградської четвірки, Східної Європи та загалом ЄС з питань виявлення інформаційних загроз та протидії інформаційним атакам з боку Росії. Зокрема Дюшан Фішер, аналітик словацької Асоціації іноземної політики, розповів про кроки, які здійснено у Словаччині задля виявлення, оцінки та протидії проросійській та антизахідній пропаґанді. За його словами, Словаччина також, як і Україна, перебуває під постійними інформаційними атаками з боку РФ, яка має на меті схилити цю державу під свій вплив.
Ян Кріз, консультант чеського Інституту європейської політики «EUROPEUM», звернувся до проблем та перспектив забезпечення інформаційної безпеки в мережі Інтернет. Він зазначив, що хоча Європа і націлена на боротьбу з російською пропаґандою, постає питання з незалежними медіа, які б могли подавати правдиву інформацію, зосібна щодо подій в Україні. На думку експерта, необхідно збільшити поінформованість населення країн ЄС щодо подій в Україні шляхом залучення до цього українських медіа, які також будуть презентувати країну з позитивного боку.

Марцин Горникевич, науковий співробітник Військово-технологічного університету з Польщі, розповів про феномен та методологію культурного коду як нового виклику сучасної інформаційної війни, про так звані коди, за допомогою яких Російська Федерація впливає на підсвідомий рівень окремих груп населення держави, про висновки, які зроблено після російської інформаційної операції в українському медіа-просторі.
Якуб Каленський, начальник відділу стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ поділився досвідом ЄС у боротьбі з дезінформацією та зробив огляд діяльності ЄС у напрямку боротьби з пропаґандою та підвищення обізнаності європейської спільноти відносно її конкретних виявів. Слід зазначити, що відділ в ЄС, очолюваний Каленським, займається саме відслідковуванням «фейкових» (підроблених — ред.) повідомлень, які надходять з Росії стосовно подій в Україні. Щотижня спеціально створена цільова група висвітлює зібрані докази в доповіді під назвою «Огляд дезінформації». Цей огляд розповсюджується серед країн-членів ЄС, України та інших країн через державні та недержавні організації, що допомагає продемонструвати масштаб впливу Росії на інші держави в інформаційній сфері. При цьому Я. Каленський зазначив, що ці огляди розглядаються в Європарламенті і на їх основі виробляються відповідні рішення задля уникнення неґативних наслідків інформаційних впливів.
На завершення панелі відбулося обговорення можливих рішень проблем інформаційної безпеки з використанням отриманого досвіду. Експерти дійшли згоди, що в сучасних умовах Україна є об’єктом впливу в інформаційній сфері з боку ключових геополітичних гравців. При цьому, найбільш аґресивну інформаційну політику проводить Росія. Ця політика передбачає втілення власного зовнішньополітичного курсу, спрямованого на перебудову світового порядку. Москва спрямовує основні зусилля на комплексну дестабілізацію України, недопущення подальшої євроінтеґрації та вступу до НАТО, а також повернення України до зони російського впливу з використанням політичних, економічних та інформаційних важелів.
На сьогодні в Росії сформована та активно використовується модель проведення інформаційних кампаній як всередині держави, так і у стосунках з іншими державами. Характерними рисами цієї моделі є використання напрацювань радянської пропаґандистської системи (з провідною роллю державного апарату), а так само західних технологій функціонування громадянського суспільства і передових досягнень у сфері сучасних засобів масових комунікацій.
Світ не стоїть на місці, і постійно створюються нові механізми протидії інформаційним впливам з боку Росії, які є насправді дієвими і які вкрай необхідно опановувати й Україні.
Присутні також погодилися з тим, що тільки разом Україна і її партнери в Євросоюзі, об’єднавшись заради вироблення спільної інформаційної політики, розвитку альтернативних, незалежних джерел інформації, зможуть вдало протистояти новим методам ведення гібридної війни. ■

Поділитися:

Категорії : Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*