(пл) ■ ПОДІЇ ■ 2010-03-23
Під час засідання Головної ради ОУП 13-14 березня у Варшаві обговорено ряд справ, які стосуються не тільки теперішнього стану організації, але й майбутнього: справу “Народного дому”, ХХ Фестивалю української культури (який за графіком повинен відбутися через рік) чи відновлення діяльності Фонду польсько-українського культурного співробітництва.
У ході засідання прийнято деякі кадрові рішення: ГУ ОУП поповнено новим членом, – став ним Йосиф Гащин із Перемишля, – а також покликано заступника голови, яким став Марко Сирник. ГР затвердила повноваження членів головної управи.
Як відомо, діяльність Об’єднання в основному спирається на фінансову підтримку МВСіА. У порівнянні з іншими роками, цього року міністерство підписало договори про фінансування вчасно – і це дало можливість швидко прийняти план роботи на 2010 р., отже ГУ представила вже конкретні речі, а не займалася писанням протестів про недотримання термінів міністерством.
{mosimage}
Для того, щоб місцеві заходи умістилися в запланованих бюджетах, відділам, які їх організовують, рекомендується, наприклад, більше запрошувати ансамблі з Польщі, адже це значно дешевше, ніж замовлення ансамблів з України. Це має сприяти їх популяризації.
Рада розглянула й схвалила програмний звіт з діяльності ОУП за минулий рік. Депутат Мирон Сич підкреслив, що в таких звітах варто зазначати не лише ті заходи, котрі організувало ОУП, але також включити й ті, які воно співорганізовувало чи ініціювало. Ідеться про семінари чи міжнародні проекти тощо, організовані різними фондами й товариствами, до яких як співорганізатор було причетне ОУП, “бо це показує, що організація відкрита на зовнішню співпрацю”, – додає депутат. Під час засідання прийнято рішення, щоб відновити діяльність Фонду польсько-українського культурного співробітництва, на основі якого створювалися б Центри української культури.
Голова ОУП Петро Тима заявив, що зараз більш сприятливий момент до творення таких установ, та що експерти Дорадчого комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин ствердили, що меншинам у Польщі необхідні такі меншинні культурні центри. На засіданні вирішено розробити спочатку план утворення трьох реґіональних центрів – у Перемишлі, Ольштині та Щецині.
Фінансування центрів мало б відбуватися, зокрема, на реґіональному рівні, так, як це є у випадку інших центрів культури – німецького і литовського. Центри мають бути способом на зміну схеми організації й фінансування культурних і освітніх проектів, метою яких – збереження тотожності і культури українців Польщі.
Подібна установа через свою діяльність мала б допомагати ОУП. Такий центр у Перемишлі, наприклад, міг би діяти в будинку Народного дому, проте на сьогодні передання будинку ОУП затягується. Жителькою, яка не хоче погодитися на зміну помешкання, певно, займеться суд (справу описано в статті “І ми кімнату по кімнаті здобували”, “НС” №10). Тому, напевне, треба буде скласти новий план дій у справі передання НД. Брак будинку, яким могла б користуватися громада в Перемишлі, стає однією з основних проблем. Отже з’явилася ідея, щоб до часу передання НД Об’єднанню, українська громада в Перемишлі, наскільки це можливо, могла використовувати Гарнізонний клуб на вулиці Ґродзькій. Там могли б відбуватися усі великі заходи – концерти, конференції. На даний момент Відділ мусить шукати залу у міських установах. ГУ має звертатися у цій справі до підкарпатського воєводи. Тема, яка обговорюється, певно, на кожному засіданні ГР, – це шкільництво та набір до шкіл. Марко Сирник, відповідальний в ГУ за тему освіти, вважає, що причиною малого набору великою мірою є стереотип про гірший рівень українських шкіл, однак “він у наших школах – високий”, – заявляє М. Сирник. Це підтверджує й статистика з результатами навчання гімназій, яку підготовлюють професійні установи, котрі займаються оцінкою рівня навчання в усіх школах Польщі, які презентував Сирник.
Присутнім на засіданні директорам шкільних комплексів представлено рекомендації щодо продовження набору учнів. Проте в кожній школі – свої проблеми. У Білому Борі маршалківське управління не хоче взяти школи під свою опіку, бо не має на це коштів; у Ґурові-Ілавецькому школа не має фінансових проблем, зате існує проблема набору. “Польські школи нам заздрять і хвалять нас, однак найбільше дістаємо “по голові” від “своїх”, – каже її директор Мирослав Олійник. Вирішувати проблему набору ОУП намагатиметься, співпрацюючи з церквами. Бракує учнів і в перемиській шашкевичівці. Успіхові однак може радіти школа в Бартошицях, де в нульовому класі сьогодні є 14 учнів, проте, на думку її директора Любомири Тхір, це спричинила зміна закону – до підготовчого класу можуть іти вже шестилітні діти. Вирішено, що під кінець травня в Щецині при нагоді Днів української культури відбудеться загальнопольська вчительська конференція. Проблема відсутності охочих стосується також літніх дитячих та молодіжних таборів. Маріанна Яра має надію, що цього року на Етнографічні курси у Волі-Сеньковій приїде більше охочих, ніж минулого року. Це саме говориться й щодо набору учасників на пластові табори.
Після визнання С. Бандери Героєм України у деяких реґіонах посилилася діяльність місцевих кресових організацій на некористь ОУП. Часто у своїх листуваннях користаються інформаціями з “Нашого слова”. Деякі члени ГР заявили, що через представлення на сторінках “НС” неґативного образу організації, чи їх самих, тепер вони мають неприємності. У ході дискусії членів ГР з головним редактором тижневика про відносини між “НС” та ОУП вирішено, щоб розважніше представляти деякі теми, які торкаються громади.
Кресові організації звертаються до державних установ, редакцій радіо чи телебачення з проханням про скасування україномовних передач. Проте кресов’яни – це не головна проблема, якщо говорити про функціонування наших передач у польських мас- медіа. Через скорочення фінансування україномовні передачі можуть бути закриті. На засіданні з’явилося запитання, чи не почати створювати приватні радіопередачі, які сьогодні має, наприклад, кашубська меншина. Як показує теперішня ситуація, з кожним місяцем буде гірше. Зі сторони керівників медіа лунають голоси, щоб шукати грошей самим. Однак Мирослав Чех підказує “не віддавати ні копійки, ані ґудзика”, а відстоювати те, що маємо. На його думку, необхідно перечекати метушню у верхівці польського телебачення та радіо. Але чи перечекають це журналісти, які “вже починають звільнятися з роботи?” – задумується Степан Мігус, відповідальний редактор україномовних передач на ольштинському радіо. “Ми в Польському радіо Ольштин від 1958 р. А цього року є найгірше”, – підтверджує редактор.
У ході засідання обговорено також справу пробного Національного перепису населення, який триватиме від 1 квітня до 31 травня цього року в деяких ґмінах Польщі, та справу найбільшого, напевне, українського культурного заходу – Фестивалю української культури. Коли говорити про фестиваль, то в оптимальному варіанті він повинен відбутися за рік (через два роки пройде Євро 2012, а термін 2013 р. – це вже завелика перерва між фестивалями), також саме за рік Україна буде відзначати двадцяту річницю незалежності. Проте чи знайдуться за рік на фестиваль гроші – адже в такому масштабі, у якому він відбувався до сьогодні, його кошт може сягнути навіть 1 млн. зл. Невідомо, чи ОУП отримає на цю ціль допомогу від Міністерства культури і туризму України.
Черговою проблемою виявляється місце. Сьогодні Лісова опера в Сопоті ремонтується, тому пролунали такі пропозиції – Мронґово, Сянік або інше місце в Тримісті. Ставився також постулат про обмеження в рік фестивалю проведення реґіональних заходів. Більш детально формула фестивалю, термін і місце проведення вирішуватиметься на черговому засіданні ГР, яке відбудеться в червні ц.р. Головній управі доручено підготовити різні варіанти. Проте, як сказав голова ОУП – “треба підготуватися, що таких фестивалів, які бували в минулому, може вже не бути”.
“Наше слово” №13, 28 березня 2010 року {moscomment}
Фото Павла Лози
