До управи, бурґомістра міста і ґміни Загір’я в середині грудня звернувся з заявою гурток ОУП у Мокрому. “З великим жалем ми прийняли вістку про те, що у зв’язку з важкою фінансовою ситуацією шкільництва у нашій ґміні порушено питання закриття початкової школи в Мокрому”, – пише в листі до самоврядників голова місцевого гуртка ОУП Ярослав Машлюх.

Сьогодні в цій школі навчається 36 дітей, з чого більшість – з українських сімей. Ці діти ходять на уроки української мови, бо це – типова початкова школа з пунктом навчання української мови. Та винятковість його в тому, що він, можливо, єдиний у Польщі, який існує безперервно від 1947-го. Крім того, школа – єдина в усій ґміні, де навчаються діти з українських сімей, тому й не дивно, що місцева українська громада хоче її захистити.
– Як діти мають зберігати свою культуру й мову, якщо будуть навчатися в середовищі, де немає учнів з української меншини? – задумується Марія Білас, голова Сяніцького відділу ОУП. Після ліквідації закладу діти до початкової школи мали б їздити до Поража, тобто села, яке лежить за 9 км від Мокрого. Може, відстань і невелика, та для дітей це обернеться трагедією. Може повторитися історія з 90-х рр., коли проходила реформа шкільництва. Тоді гімназисти з Мокрого мусили піти до школи до Загір’я. І два роки минуло, поки там відкрили пункт навчання української мови.
– Як пригадую, навіть для гімназистів, які вже не є малими дітьми, початки були складні й важко їм було віднайтися у виключно польському середовищі. То що ж станеться, коли підуть туди зовсім малі діти? – задумується М. Білас. Проблема не в тому, що не буде чим дітей довозити до Поража: ґміна про це подбає. Але, як підкреслює М. Білас, “деякі батьки не хотітимуть відпускати туди дитини на навчання мови, а кінець-кінцем, результат може бути таким, що через відсутність учнів не буде пункту навчання української мови”.
Ґміна у скрутній фінансовій ситуації і шукає, де обмежити кошти. Одним з варіантів є реорганізація шкіл. Отже, деякі з навчальних закладів планує з’єднати, а інші – як, наприклад, школу в Мокрому – ліквідувати. Поки що це виключно пропозиції, жодних рішень ще нема, але вже у ґміні ведуться громадські консультації на цю тему. Очевидно, школу в середині навчального року ніхто не закриє, але якщо ґміна прийме рішення до кінця цього року, то вже може бути по справі.
Ліквідація школи, яка нараховує менше ніж 42 учнів, це з економічних міркувань реальний арґумент, – вважає заступник голови оуп й відповідальний за українське шкільництво в Польщі Марко Сирник. Звичайно, рекомендує захищати її, посилати листи навіть до кураторії, проте бачить один справжній вихід – взяти школу у свої руки.
– Закласти фонд, товариство і перейняти цю школу. Субсидії з Міністерства національної освіти Польщі (пол. Ministerstwo Edukacji Narodowej) на таку школу виділятимуться так, як і до сьогодні, проте кошти її утримання будуть вже менші, – пояснює М. Сирник. Не треба школи ліквідувати, якщо вона потрібна.
– Думаю, на майбутнє така розв’язка щодо малих шкіл була б для нас найкращою. Бо якщо навіть цього року не буде рішення ліквідувати школу, то не відомо, чи наступного року історія не повториться. А знаємо, що проблема демографічної кризи є постійною, – резюмує М. Сирник.
Хоч рішення ради ґміни щодо початкової школи в Мокрому ще немає, українська громада воліє вже дмухати на холодне. Однак такий випадок – певно, не єдиний: невідомо, чи невдовзі не почуємо про подібну ситуацію з черговою школою, де діти навчаються української мови…

“Наше слово” №1, 8 січня 2012 року {moscomment}