Анастасія Канарська ■ ПОДІЇ ■ №30, 2015-07-26
Коли діти бавляться у війну, коли малюють її, пишуть про неї, завжди робиться дещо ніяково. Та коли вони зображають реальну війну, яка триває на їхній землі і забирає в них безтурботне дитинство, тоді стає не просто моторошно, а страшно.
«Коли закінчиться війна, / Не буде вже страшного грому, / Ми знов поїдемо додому, / Бо ж лялька там одним-одна / Сидить самотня на вікні, / Нас визирає дні і ночі. / Я уже виплакала очі. / Та все нема кінця війні». Саме такі дитячо-дорослі рядки, як ця поезія 10-річної учениці міста Коростень Житомирської області, надсилали учасники Міжнародного літературно-мистецького конкурсу «Життя –Тобі…», організованого Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (МІОК) разом з норвезько-українською громадською організацією «Maidan Norway» під егідою Міністерства освіти і науки України за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії та Посольства Королівства Норвегії в Україні.
Як розповідала на врочистій церемонії нагородження лауреатів Міжнародного літературно-мистецького конкурсу «Життя –Тобі…» директор МІОК Ірина Ключковська, конкурс тривав символічних 9 місяців. За цей час надійшло близько семи тисяч робіт від 1500 учасників з різних куточків України і світу (зокрема з Луганської, Донецької областей, Криму, Іспанії, Норвегії та Польщі). З-поміж них обрано 20 лауреатів і 120 дипломантів конкурсу. Серед дипломантів є 11-річна учениця Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях Кінґа Бонцик. У групі 20-ти лауреатів – школярі з різних реґіонів України. І саме для них була організована ця врочистість, яка в якісь моменти могла видаватися надто академічною та пафосною, коли, наприклад, діти стояли в напрузі, чекаючи оголошення свого імені та прізвища для нагороди, але, видається, що власне така атмосфера надавала особливості цьому дню, який учасники запам’ятають, можливо, на все своє життя.
Міжнародне журі визначило переможців у номінації «малюнок» та авторів, чиї малюнки склали експозицію у фойє Львівської політехніки, серед яких – Давид Куштала і Януш Малиновський з пункту навчання української мови в Доброму Місті.
Літературні та мистецькі твори лауреатів стали основою однойменної з конкурсом книжки «Життя – Тобі…», яка побачила світ у видавництві «Апріорі». Також з цими роботами можна ознайомитися на інтернет-сторінці конкурсу, де створена інтерактивна карта учасників: http://konkurs.miok.lviv.ua/ Один з членів журі, співзасновник громадської організації «Maidan Norway» Анатолій Кирилюк повідомив, що окремі твори будуть перекладені норвезькою мовою і з’являться на норвезькому сайті цього проекту: http://life.maidan.no/
Церемонія нагородження дійсно була особливою та емоційною. Присутніх привітала дружина президента України Марина Порошенко, що додало цій події ще більшої врочистості. Також у залі були військовослужбовці з 24-ї та 80-ї аеромобільних бригад, які з зони проведення АТО приїхали у відпустку. Аудиторія вітала їх довгими та гучними оплесками. Зі Львова вони повезли з собою книжки, під обкладинкою яких багато недитячого болю, але й багато світла і віри. Юні автори були піднесені та схвильовані. Були усмішки і сльози, були подарунки – заплановані і несподівані, як від члена журі Анни Хранюк для трьох лауреатів, і була віра. Віра в цю молодь, таку талановиту, розумну і світлу, як оце Тетянка Канівець з Херсона з волоссям кольору пшеничних колосків, що захоплено шукає в книжці свій малюнок; як Мустафа Бекіров (м. Дрогобич Львівської області, попереднє місце проживання – АР Крим), який не може стримати хлопчачих сліз, коли говорить про свій народ і рідну землю; як усі ці дівчата і хлопці, що заповнили актовий зал Львівської політехніки різнобарв’ям вишиванок та барвистих стрічок у волоссі. ■
